У Варшаві презентували придбаний із приватної колекції рукопис Фридерика Шопена — це фрагмент твору Ballada f-moll op. 52. Альбом із раніше неопублікованою версією партитури можна побачити у Музеї Фридерика Шопена до неділі, 26 січня. Твір вважається вершиною баладного жанру, і до сьогодні збереглися два неповні оригінали партитури цієї балади у бібліотеці в Оксфорді та у приватній колекції спадкоємців Рудольфа Ф. Калліра у Нью-Йорку. Твір був написаний в 1842 році у найбільш плідний період в кар'єрі Шопена. Разом із своєю обраницею Жорж Санд композитор повернувся з Майорки і оселилися в Ноані. Десятиліттями рукопис залишався недоступним для дослідників і був відомий лише за чорно-білими фотографіями, зробленими в 1950-х роках.
«Фридерик Шопен надзвичайно цінував свої рукописи. У певному сенсі це був останній етап його творчості, адже більшу частину музики він створював, або за фортепіано, або у своїй уяві. Багато сучасників стверджували, що Шопен був видатним імпровізатором і виконував власні твори набагато сміливіше, ніж записував у нотах. І навіть, коли вони вже були надруковані, він їх змінював. Тож ми можемо порівняти рукопис із виданими партитурами і простежити фази розвитку створення цієї композиції. В грудні 1842 року Шопен звертається до видавців з новою баладою, яка виходить друком майже через рік. В той самий час композитор вносить останні правки до неї. Зазвичай Шопен надсилав три примірники своїх творів видавцям до Парижа, Німеччини і Англії, з огляду на тодішнє законодавство про авторське право. Адже композитор продавав права на публікацію своїх партитур назавжди, хоча і лише в окремій країні. І, аби вони не обмінялися нотами між собою, Шопен одразу укладав три умови. Оригінал композитор завжди надсилав для французького видання Моріса Шлезінгера, з яким товаришував. Відповідно через власну приязнь Шлезінгер надсилав Шопену підготовлені до друку партитури, аби уточнити його авторську фразу і внести якісь правки. Отож, ми маємо справу з абсолютно унікальною ситуацією, коли Шопен, ймовірно, вирішив внести зміни до вже готової версії. І ця зміна була настільки суттєвою, що йому довелося переписати весь твір», — розповів директор Національного Інституту Фридерика Шопена Артур Шкленер.
А змінив у Ballada f-moll op. 52 Фридерик Шопен музичний розмір на 6/4.
Рукописи композитора є одними з найцінніших серед колекціонерів у всьому світі. Можливість придбати їх трапляється вкрай рідко. Перемовини про купівлю фрагмента цієї балади велися між Інституціями Польщі і приватним колекціонером з 2021 року. Вартість придбання вирішено не оприлюднювати.
«Моя душа, в минулому — музейника, піднесено тішиться не тільки через те, що польська колекція збагачується, а й стосовно аспекту, як професійно, дбайливо і шанобливо був проведений процес придбання цього твору. Ми можемо бути впевнені, що те, про що ми говоримо сьогодні, є автентичним. Це справжні речі, хоча з рукописами Шопена це трапляється вкрай рідко, це справжній скарб. Я дуже рада, що була частиною цього процесу», — відзначила міністерка культури і національної спадщини Польщі Ганна Врублєвська.
Рукопис Ballad f-moll op. 52 доступний для перегляду до 26 січня в межах сталої експозиції Музею Фридерика Шопена у Варшаві (з вівторка по неділю, з 10:00 до 18:00). Наступна нагода оглянути його буде на початку літа під час нової тимчасової виставки «Романтичне життя», яка товаришуватиме ХІХ Міжнародному конкурсу піаністів ім. Фридерика Шопена.
До слова, вся колекція Музею Фридерика Шопена свого часу була оцифрована в рамках проєкту фінансованого з фондів ЄС, і у вигляді аналогового матеріалу на целулоїдній стрічці, як кіноплівка, поміщена у спеціальний контейнер і перевезена до норвезького архіпелагу Шпіцберген, де були розміщені у Арктичному світовому архіві.
Запрошуємо послухати матеріал.
Христина Срібняк