Найменший відсоток – у Чехії. Не зовсім зрозуміло, чому, адже, як ми слідкуємо за чеським ринком, то цього не видно і з’являються сумніви. Наші гості - голова Державної економічної палати Польщі Марек Клочко та голова Федерації польських підприємців Марек Ковальський. Як ви з практичної точки зору оцінюєте різницю у зарплатах чоловіків і жінок у Польщі?
Марек Ковальський: - Ця інформація і справді є віддзеркаленням реальної ситуації у Польщі. У нас дуже багато говориться про цю різницю, але, якщо придивитися до цих результатів, де середня європейська різниця становить 16 %, а ми коливаємось на рівні тих 7 %, то справді ми виглядаємо досить добре, ми знаходимось на 5 місці серед країн Євросоюзу. На мою думку, у польській ментальності немає цього розрізнення, а те, що нас стосується, то це приходить разом з великими міжнародними корпораціями. І ті дослідження також це показують. У містах, де є багато міжнародних корпорацій, цей результат – інший. Адже там вже давно так було, по-перше, що шеф – чоловік, а по-друге, винагорода також є іншою з різних причин. Можливо, однією з причин є більша доступність чоловіків, котрі, однак, мають менше лікарняних по догляду за дітьми. Звісно, тут також йдеться про декретну відпустку, яка чоловіків не стосується. І, аби цьому запобігти, потрібно краще розвинути систему забезпечення, аби жінка мала більше шансів самореалізації на роботі. Йдеться про ясла, дитячі садки, догляд за несамостійними особами ззовні.
- У такому випадку роботодавець знову може сказати, що це для нього додаткові витрати. Але є ще один цікавий момент. З нього ми бачимо, що є дуже велика диспропорція, якщо йдеться, наприклад, про зарплату у Великій Британії. Думаю, це цікаво з огляду на поляків, яких там є так багато. Полькам це не заважає. Були такі дослідження, які показали, що жінки масовіше виїжджають працювати за кордон, аніж чоловіки. Це - досить цікаво. Натомість, можливо, ці останні дослідження, у яких йдеться про Польщу, можуть бути причиною, аби вони поверталися.
Марек Клочко: - Я погоджуюся з тим, що ця інформація віддзеркалює ситуацію у Польщі. Думаю, тут також дуже важлива загальна культурна ситуація.
Так, і це також дуже цікаво. І це є у тих дослідженнях, мабуть, ви це також зауважили. Так є у Великій Британії. Це пов’язано не лише з різницями між чоловіками і жінками. Йдеться про культурні аспекти і навіть про класову приналежність.
- Я би цю інформацію співставив з іншою. У Польщі – один з найбільших на світі, не лише в Європі, відсоток жінок, які мають власний бізнес. Це – цікаво і це показує певну культурну картину. По-перше, Польща – це жінка, як вказує на це сама назва. Культ «матері-польки» плекається протягом століть. Нещодавно я потрапив у таку цікаву ситуацію. Дві молоді японки кілька років тому вперше побували у Польщі. Одна була актрисою, інша – журналісткою, тобто, скажімо, з більш освічених кіл. Я питав їх під кінець їхнього перебування про те, що їм найбільше у Польщі подобалося. І вони сказали, що три речі, вони були захоплені Польщею, - простір, озеленення і куртуазійність чоловіків. І це важливо. Бо якщо ми порівняємо позицію жінки у інших країнах, вже не кажучи у інших релігіях, бо це взагалі вже інший культурний контекст, то, думаю, що в Польщі ця позиція завжди була висока у контексті величини і значення соціального статусу. І це також стосується питання працевлаштування. Але, звісно, певна різниця є. Я погоджуюся з питанням доступності жінок на роботі, але важливим є також аспект, що жінки мають певну прогалину на роботі, тобто мають коротший стаж, що пов’язано з материнством і також з тим, що вони раніше йдуть на пенсію. Це треба підкреслити. У цьому питанні рівності немає.
- Варшавська школа економіки, коли аналізувала цю прогалину, то трохи її заперечила. Там з’явилися такі пояснення, які підважили цю невелику різницю. Була мова про те, що коли відбувались дослідження, які, в свою чергу, проводяться серед певних професійних груп, вони змінюються у різних роках, і, коли досліджували Польщу, то виявилось, що під це потрапили технічні професії. У Польщі у цій галузі працює дуже мало жінок. А якщо вже працюють, то справді на високих посадах. Вони – добре освічені. Їм просто необхідна хороша освіта, аби взагалі «пробитися» на ці посади у технічній галузі. Тому тоді вони вже не заробляють мало. Тому цей результат є дещо неправдивим. Якщо б проаналізувати працівників магазинів, то б виявилось, що там багато заробляють чоловіки, а жінки – мало, бо вони – на технічних посадах, а чоловіки – на високих.
- Якщо ми говоримо про таке порівняння, то повинні взяти до уваги кодекс праці, де сказано, що за одну і ту ж роботу має бути однакова винагорода. Тому порівняння різних посад – неадекватне. Звісно, якщо є різні посади і якщо те, про що ви сказали, що вищі посади займають чоловіки, то це зовсім інша справа, аніж порівняння зарплат.
- Так, це зрозуміло. Але йдеться про те, що саме так проводяться ці дослідження. Береться до уваги певна професійна група і потім показується такий середній результат.
- Я думаю, що в усіх статичних дослідженнях ми маємо справу із приблизними результатами. Кожну методологію можна піддати під сумнів. Я також читав про те, що коли б у Польщі взяти до уваги всі додатки, то ця різниця була б більша. Але ми також не знаємо, яка реальна ситуація є в тих інших країнах. Йдеться про те, аби це справді було більш менш до порівняння. Це – по-перше. А по-друге, кожне дослідження, аналіз після опитування певної сфери, не є остаточною картиною ситуації. Це не єдиний найважливіший параметр у житті працівника. Є безліч інших параметрів, включаючи також можливість кар’єрного росту, підприємництво і так далі.
- Якщо ми вже зачепили тему кар’єрного росту, то чому лише 8-9 % жінок у правліннях товариств посідає керівні посади, а решта – це чоловіки?
Марек Клочко: - Так, як я вже казав, якщо йдеться про власний бізнес, то жінок є значно більше. Можливо, жінки більш індивідуально підходять до питань управління. Можливо, вони воліють самі керувати, ніж бути у форматі корпорації.
Марек Ковальський: - У правліннях товариств найчастіше є жінки, які вирішили більше реалізуватися у професійному житті, ніж у сімейному. Одне з іншим поєднується. Те, що материнство перекладається на пізніше, оскільки спочатку хтось хоче зробити професійну кар’єру. Це – правда. Це - велика присвята жінок, які прагнуть потрапити на керівні посади у корпораціях.
Запрошуємо послухати передачу у прикріпленому звуковому файлі.
PR24/Мар"яна Кріль