Український парламент схвалив закупівлю російських реакторів у Болгарії. На думку української влади, вони можуть бути використані для добудови третього та четвертого енергоблоків Хмельницької атомної електростанції. Критики, включно з українськими енергетичними експертами, б'ють на сполох.
Вони кажуть, що реактори технологічно застарілі. Крім того, за оцінками, сама інвестиція займе багато часу і потягне за собою додаткові витрати на додаток до тих коштів, що були видані на реактори.
Українська опозиція і деякі експерти вказують на те, що болгарські реактори були виготовлені у росії, що на їх закупівлю будуть витрачені кошти, які були б більш корисними для армії. Очікують, що два реактори коштуватимуть близько 600 мільйонів євро. Болгарія купила їх у росії більше десяти років тому, але так і не ввела в експлуатацію.
На думку української влади, вони можуть бути використані для добудови третього і четвертого енергоблоків Хмельницької атомної електростанції, яка зараз працює на двох реакторах. Очікують, що український «Енергоатом» купить реактори у Болгарії до кінця квітня. Українська влада говорить, що інвестиції є необхідними, оскільки російські повітряні атаки зруйнували значну частину теплових електростанцій в Україні.
Це призвело до дефіциту електроенергії. Тим часом критики говорять про те, що реактори є застарілі, що для того, аби їх ввести в експлуатацію, доведеться звертатися, за правилами МАГАТЕ, до розробника, тобто до російського «Росатома». А про які тоді санкції щодо росії можна говорити і яких санкцій може Україна вимагати в цій ситуації від своїх партнерів?
Народний депутат України Ігор Фріс із фракції «Слуга народу» підтримав цей законопроєкт.
За його словами, дали дозвіл Кабміну укласти угоду на придбання реакторів. «Ціна законом не визначена. Наразі у нас у державі на добудову атомних блоків є приблизно 52% комплектуючих, тип цих комплектуючих радянського зразка. Всі реактори, які у нас є, саме радянського зразка, і оператори саме з ними вміють працювати. Купуємо в Болгарії інших 48% комплектуючих, вони теж радянського зразка. Це їхня власність, яку вони купили свого часу в росіян. Не збираються використовувати, тому що інші станції в них вже іншого зразка. У нас є спеціалісти в цьому напрямку, які вміють збирати і обслуговувати ці енергоблоки. Більшість — персонал Запорізької атомної електростанції. Кабмін має подати в Раду нове ТО та закон про добудову. Там і буде визначено, де брати гроші. Як збудують, це дасть додаткових 2200 мегаватів для України.
Ну і ціна питання в три рази дешевше, ніж будувати нові. Чи це на часі чи ні — це питання. Якщо говорити про дрони, то може і ні, а якщо про перспективу, то так.
Я довго вагався, але думаю, що рішення прийняв вірне. Щодо підміни тексту — так, це не дуже добре, але виходу іншого не було. Угоду треба укласти до першого березня», — сказав Ігор Фріс.
Володимир Ар'єв, народний депутат України від фракції «Європейська Солідарність», зареєстрував у Верховній Раді проєкт постанови про скасування рішення Верховної Ради від 11 лютого 2025 року про прийняття в другому читанні і в цілому проєкту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення господарської діяльності. Реєстраційний номер 11392 від 2 липня 2024 року. Мова йде, власне, про скасування законопроєкту про дозвіл на закупівлю російських реакторів у Болгарії, текст якого було підмінено до іншого законопроєкту.
Натомість про оцінки технологічні і технічні я поговорив із Михайлом Бабійчиком. Він є інфраструктурним експертом, консультантом проєктів міжнародно-технічної допомоги, сертифікованим інженером-проєктувальником, інженером-консультантом і фахівцем зі здійснення аудиту енергетичної ефективності будівель.
Михайло Бабійчук каже, що його дуже здивував взагалі сам факт конкретно цих корпусів до реакторів:
«Також цим законопроєктом та і вже законом було вказано, що потрібно актуалізувати техніко-економічне обґрунтування. Між оцими двома нюансами також в законопроєкті було прописано, що без подання і затвердження законопроєкту і закону про проєктування, будівництво цих реакторів не можна виконувати. Те ж саме проєктування і будівництво, де-факто. Техніко-економічне обґрунтування — це є стадія проєктування. І в цьому ж законопроєкті і законі, які прийняли, вже самі собі протирічать, що потрібно актуалізувати техніко-економічне обґрунтування, а де-факто це не дозволяють, оскільки це частина проєктної документації».
Більше слухайте у матеріалі:
Матеріал підготував Володимир Гарматюк