Українська Служба
Додати як бажане джерело в Google

Додайте нас до пріоритетних джерел у Google, щоб наші новини відображалися у Вас на початку результатів пошуку.

Polskie Radio Українська Служба Сьогодення

Новим міським головою Кракова стане Лукаш Ґібала

16.10.2026 20:00
У неділю, 11 жовтня, відбулися дострокові вибори мера Кракова після першої в історії відставки попереднього мера, Алєксандера Мішальського, на основі результатів референдуму.
Аудіо
  • 11'31
    У неділю, 11 жовтня, у Кракові відбулися дострокові вибори його правителя. Новим мером, або ж президентом, як прийнято говорити в Польщі, стане Лукаш Ґібала
,
Краків, вид на Маріацький костелpxhere.com/CC0 Public Domain

Вибори нового міського голови Кракова призначено після проведення референдуму 24 травня цього року, у результаті якого з посади мера Кракова звільнено Алєксандера Мішальського. Він головував у Кракові два роки.

Лукаш Ґібала, посадовець місцевого самоврядування Кракова, балотувався як кандидат комітету «Краків для мешканців» і здобув 61 відсоток голосів. Його суперницю, Моніку Пйонтковську, сенаторку від Громадянської коаліції, підтримали її політична сила та Польська селянська партія, і вона здобула 39 відсотків голосів.

Як оцінити результат виборів із такою великою перевагою кандидата без партійної підтримки, Лукаша Ґібали, — у 22 відсотки голосів? Про це висловився політолог, голова Кафедри публічної політики Варшавської школи економіки, професор Анджей Зибала.

«Що ж, це чіткий результат, який показує підтримку краків’ян стосовно Лукаша Ґібали. Питання, що це означає з погляду ролі партії: чи відхилення кандидатки, пов’язаної з політичною партією, і вибір на користь того, хто, принаймні зараз, не залучений до політики на вищому державному рівні. На мій погляд, над цим ще треба поміркувати, не обов’язково все так однозначно. Безумовно, мешканці Кракова віддали перевагу людині, не пов’язаній із державною політикою. Безперечно, Ґібалі сприяло те, що його контркандидатка пов’язана з керівною партією, щодо якої, мабуть, принаймні частина виборців може мати застереження через різні дії, які відбулися або за ті, яких не відбулося, хоча їх очікували. Друга річ — це участь виборців: понад 44 відсотки; не надто високий показник. Це також означає, що значна частина мешканців залишилася вдома. Важко сказати, чи це ознака схвалення, чи несхвалення політики влади. Мабуть, ті, хто рішився підтримати кандидатку від уряду, пішли б голосувати. Але значна частина не пішла. Тож, можливо, це ще одна форма несхвалення на адресу влади», — сказав професор Анджей Зибала.

Перед виборами очільника міста з’явився лозунг: «Не Варшава, тут — Краків».

«Це було доволі специфічно. Йдеться і про те, як Лукаш Ґібала позиціонував свою кампанію, підкреслюючи, що його кампанія не є результатом загальнодержавної політики, і також не зумовлена залежністю від Варшави, варшавських та загальнопольських політиків, а лише тим, чим він сам турбується і навколо чого буде побудоване його правління. Це — Краків; місто і його мешканці. Іншим гаслом було: "Мешканці повертають собі місто". Звучить гарно, але до цього треба ставитися скептично або й критично. Адже це не так, що мешканці — при владі. У нас демократія, але практика правління є такою, що лідери представляють конкретні групи мешканців, ухвалюючи такі чи інші рішення. Щодо Лукаша Ґібали, ми не повністю знаємо, який його програмний профіль. У нього досить складна політична кар’єра. Раніше він був у "Громадянській платформі", тобто ліберальній, проринковій партії, а згодом — у русі Палікота, партії лівого спрямування (принаймні у своїй програмі — не в економічній, а у світоглядній сфері). З його програми неможливо виловити нічого, що могло б вказувати, яку міську політику він проводитиме і в який спосіб. Формулювання дуже загальні й, по суті, нічого не говорять. Яку політику у сфері охорони здоров’я він хотів би вести у міських лікарнях або політику стосовно житлового будівництва. Тут велика невідомість, хоча передвиборчі програми, як правило, формулюють дуже загально. Коли обирають партійного кандидата — перевага полягає в тому, що ми приблизно знаємо, чого очікувати. Адже нам відома загальна програма цих партій і зазвичай їх лідери застосовують якусь комбінацію загальнопольських програм. А у випадку Лукаша Ґібали знаємо небагато», — сказав професор Анджей Зибала.

«Ми справді знаємо небагато. Кампанія була дуже вдалою. Я часто буваю в Кракові через академічні зобов’язання і мушу сказати, що Краків був обклеєний плакатами Лукаша Ґібали. Щодо самої кампанії — вона була проведена чудово, а з погляду наративу треба звернути увагу й на те, що це дуже вдала гра на краківсько-варшавських стереотипах: "Тут — Краків, не Варшава". Зокрема й тому, що у Варшаві кампанія, пов’язана з ініціативою проведення референдуму, закінчилася фіаско. А в Кракові вона призвела до низки подальших подій, і ці наслідки сьогодні привели нас сюди», — заявив соціолог із кафеди соціології суспільних проблем Папського університету Івана Павла II у Кракові, професор Бартош Лукашевський.

Кампанія, пов’язана з референдумом у Кракові, мала потужну фінансову підтримку. Виявилося, що значною мірою фінансував її Лукаш Ґібала.

«Хоч у Варшаві зарозумілість є чимось цілком очевидним, з огляду на історичні обставини, у Кракові будь-яка зарозумілість влади і неповага до виборців одразу ж має наслідки. Саме так і закінчилося президентство Мішальського. Я лише зверну увагу, що виникають певні суперечності щодо самого Ґібали. Адже, якщо навести деякі факти з його біографії, він також співпрацював із Яґєллонським клубом, тобто з осередком краківського суспільного консерватизму. А в його виступі у день виборів з’явилася "партнерка", а не "дружина", і метою цього формулювання є певна обережність, щоб не образити нікого, хто, можливо, має більш ліберальні переконання», — додав професор Бартош Лукашевський.

Чи приклад Кракова, з огляду на специфіку самого міста, показує, що політичні партії можуть втрачати значення і не отримують суспільного схвалення?

«Краківський приклад показує, що багато мешканців починає думати про місцеве самоврядування цілком розсудливо і з погляду державної політики в широкому розумінні, безумовно, функціонально. Тобто вони вважають, що саме люди, які походять з певної території, повинні цією територією керувати», — висловив думку професор Бартош Лукашевський.

«Уже деякий час спостерігається тенденція, що дві найбільші політичні партії здобувають підтримку дедалі меншої частини суспільства. А чи в органах місцевого самоврядування йде процес зменшення залежності від партій — важко оцінити, адже в багатьох містах, мегаполісах, досі правлять політики загальнодержавних партій. І домінує Громадянська коаліція. Мабуть, зараз це явище найяскравіше видно у Кракові, але чи так буде і на наступних виборах до органів місцевого самоврядування? Це ще не вирішене. Можливо, частина мешканців великих міст має бажання вийти з цієї дуополії загальнопольських партій, але це нелегко з технічних причин. На політику, також на рівні великих міст, необхідні величезні кошти. Такі кошти є в розпорядженні найбільших партій. Тут, у Кракові, якраз був такий випадок: з’явилася людина, рішуче налаштована стати мером, і водночас у неї в кишені було багато грошей, які вона не вагалася витрачати», — зазначив професор Анджей Зибала.

Питанням є програма, адже від кандидатів можна було дізналися про це дуже небагато. Були заяви про можливе спорудження у Кракові метро, що дуже важливо для цього міста, бо, можливо, розвантажить відомі краківські затори. Також була мова про так звані зони чистого транспорту, де можуть пересуватися лише автомобілі відповідного стандарту.  

«Так, багато повідомлень вказувало, що питання зони чистого транспорту мало значення. Із цим було пов’язане несхвалення мешканців Кракова стосовно мера Мішальського. Адже це означає реальне обмеження для частини жителів Кракова — власників автомобілів. Ми знаємо, що багато людей вважає автомобіль основним засобом пересування. З іншого боку — є питання 20-хвилинного квитка, який 2 березня обмежено і він став 15-хвилинним. Ймовірно, це також дещо зменшило можливості пересування для значної частини мешканців. Тобто вони змушені купувати дорожчі квитки на довший час подорожі. Загалом, ці рішення мера Мішальського були дивними. Мабуть, він не врахував певної межі у реалізації громадських дій. Ймовірно, йшлося про суспільне благо — чистоту повітря, а з іншого боку — бюджет громадського транспорту. І це дуже мобілізувало мешканців Кракова. Цим скористався Лукаш Ґібала, щоб розпочати операцію, яка виявилася успішною. Тож мер Мішальський не проявив належної вправності у публічних діях», — додав професор Анджей Зибала.

Отже, мали значення громадський транспорт, ціни на квитки, зона чистого транспорту, а ще обіцянка побудувати метро.

«Дуже важко буде побудувати метро у Кракові, який перенасичений жорсткими рішеннями консерватора пам’яток. Гадаю, це була б справжня Хресна дорога. Хоча, можливо, варто. Я заохочую відвідати Краків і переконатися, що там Вісла тече по-особливому. У Варшаві вона пролягає пряміше, а в Кракові, можна сказати, дуже заплутано. Що ж до програми і факторів, які стали вирішальними, на мою думку, варто додати ще четвертий. Про це говорила кандидатка партії "Разом" Алєксандра Овца — а саме про повернення центру Кракова жителям. Адже зараз у центрі Кракова домінують невеликі кімнати, які здають в оренду. Краків у центрі починає нагадувати готельне місто, а не обов’язково місто для мешканців. Додам, що після згаданої зміни одноразовий квиток на 15 хвилин у Кракові коштує чотири злоті 40 ґрошів. Отже, це, очевидно, найдорожчий квиток у Польщі, якщо перерахувати на час проїзду», — прокоментував професор Бартош Лукашевський.

Як повідомлено, Лукаш Ґібала складе присягу у вівторок, 20 жовтня, 2026 року і стане мером Кракова. Додаймо, у Польщі очільників великих міст називають президентами.

PR24/Опрацювала Наталія Бень
Побач більше на цю тему: Польща Краків вибори

Іспанська кореспондентка: Санчес у глухому куті через корупційні скандали й проблеми — йому буде вкрай складно знову вийти переможцем

14.10.2026 20:24
Про дострокові парламентські вибори в Іспанії у розмові з Лідією Фернандес — кореспонденткою іспанських ЗМІ у Польщі.

У США прогнозують прискорення допомоги Україні після виборів

14.10.2026 20:10
У НАТО застерігають: Путін робить ставку на ще одну зиму, щоб виснажити Україну та логістику Європи

«Потрібно розповідати цю історію світові». Композитор Максим Коломієць про оперу «Матері Херсона»

15.10.2026 21:41
16 жовтня у Великому театрі — Національній опері у Варшаві відбудеться світова прем’єра опери «Матері Херсона». Опера присвячена темі незаконного викрадення українських дітей на початку повномасштабної війни та шляху, який долають українські матері, щоб повернути своїх дітей.