У Вільнюсі відбулися Полонійні дебати молоді та «Історіада»

У Сеймі Литовської Республіки відбулися Полонійні дебати молоді, також у Вільнюсі проведено восьмий турнір історичних знань «Історіада».

Mikołaj Falkowski, prezes Zarządu Fundacji «Pomoc Polakom na Wschodzie» im. Jana Olszewskiego

Foto: Ewa Plisiecka PRdZ

Інтернет — ефективніший інструмент активізації полонійної молоді та формування її зв’язків із польською ідентичністю, ніж традиційні інституції, якими користується діаспора. Цю тему обговорювали у Вільнюсі учні польських шкіл з Литви та Латвії у формі оксфордських дебатів. Перемогла група з Литви, яка довела правильність цієї тези.

Організатором дебатів був Фонд «Допомога полякам на Сході» імені Яна Ольшевського, а профінансував їх Інститут розвитку польської мови. «Ми активні у таких заходах, позаяк це нагода представити молодь з-за меж Польщі, яка активно вивчає польську мову», — сказала під час дебатів у литовському Сеймі Беата Ольшевська з Інституту розвитку польської мови.

— Молоді люди, — каже Беата Ольшевська, — можуть продемонструвати, що польська мова для них важлива, що це мова їхнього особистого вибору і мова, якою вони можуть не лише спілкуватися щодня, а й висловлювати свої емоції, розповідати про свої відчуття, переживання, пов’язані з важливими темами. Це молоді люди, які лише вступають у доросле життя, тож для них це також шанс проявити себе та польську мову в такому чудовому місці, де ми зараз перебуваємо.

Це вже чергові оксфордські дебати, які ви зорганізували. Скажімо більше про рівень цих заходів.

— Рівень дуже високий, — зазначає представниця Інституту розвитку польської мови. — Це молодь, яка готується до цих дебатів, сама зголошується, її ніяк не змушують приходити сюди, тому рівень володіння польською мовою високий. Справді, це вже другий рік, коли ми проводимо полонійні дебати для молоді. Цьогоріч це вже шості дебати, а перед нами — ще наступні. Гадаю, цього року їх буде 12.

Метою дебатів є також інтеграція, адже молоді люди, у цьому конкретному випадку — з двох країн, зустрічаються, краще пізнають одне одного, обмінюються досвідом.

— Безумовно. Тут маємо зустріч двох культур і двох національностей. В інших дебатах зазвичай беруть участь діти з однієї країни, а тут у нас ще додатковий плюс — зіткнення цих культур, — говорить Беата Ольшевська. 

Що найважливіше у випадку таких зустрічей? Яке значення має проведення цих заходів для зміцнення відчуття зв’язку з батьківщиною? Даґмара Бобак, директорка Департаменту співпраці з Полонією і поляками за кордоном в МЗС Польщі зазначає:  

— Найважливіша — польська мова, яку ми тут популяризуємо. Дебати такого типу — це дуже вдала ідея. Мені здається, вони особливо переконливі для молодого покоління. Ця формула дуже активна, жива; дозволяє молоді висловитися, поділитися думкою. Отже, незалежно від того, чи це польська молодь, яка проживає за кордоном, чи полонійна молодь, така активність дуже важлива для цих молодих людей, щоб вони відчували себе частиною суспільства, групою, думка якої має значення. На цьому ми також робимо акцент у відносинах із молодим поколінням поляків, які проживають за кордоном. Хочемо, щоб молодих людей чули, щоб вони були активними, щоб із цього кола виходили суспільні лідери, які наступними роками активно діятимуть на благо своїх спільнот. Теми, які пропонуються під час молодіжних оксфордських дебатів, пов’язані з питаннями, що стосуються польських спільнот. Тож кожна запропонована тема спонукає молодь до роздумів про польську ідентичність. Ці теми завжди побудовані навколо питань, пов’язаних з їхнім повсякденним життям, у специфічних умовах за межами країни. Отже, така діяльність, такі проєкти — побудовані навколо польської ідентичності. Факт, що тут у залі зібралося кілька десятків молодих людей, які будуть говорити польською мовою, дискутувати польською мовою, обговорювати питання, які стосуються Полонії, — весь процес підготування та оцінка такого роду заходів, — усе це сприяє підтримці національної ідентичності, рефлексії про те, якою важливою є діяльність полонійних середовищ для польської держави.

Предметний аспект полонійних дебатів молоді, які відбулися у Вільнюсі, підготувало Краківське товариство мовців. Представниця цієї організації, Анна Кульма розповідає:

— Так, ми підготували змістовно як команду, що представляла вільнюську громаду, так і команду з Латвії. Це була дуже цікава й тривала співпраця. Відбулося кілька зустрічей, кожна з яких стосувалася дещо інших елементів дебатів. Тож була зустріч на тему характеристики, того, як вводити тези, як аргументувати, контраргументувати і, нарешті, як зважувати аргументи. Варто звернути увагу на рівень зрілості ораторів та ораторок: аргументи, які вони наводили, були правильні не лише з погляду логіки та структури, а й часто стосувалися досвіду поляків чи Полонії на сході. Отож, оксфордські дебати поєднували змістовний, освітній вимір, із просто людським, інтеграційним виміром, що сприяє формуванню спільноти.

Під час цих дебатів обговорювали питання, чи інтернет може більше впливати на інтеграцію молодих представників Полонії, ніж організації польської діаспори.

— Теза дебатів була дуже складною, — каже Анна Кульма, — проте молодь впоралася з цією темою, і з одного боку ми чули аргументи про фактичне значення інтернету, не лише як носія певних видів діяльності Полонії, а й як місця зустрічей, організації вебінарів та спільного проведення часу. З іншого боку, надалі високо оцінено те, що полонійні організації надають простір реальним зустрічам, і зв’язки, які формуються, під час таких зустрічей стають міцнішими. На цьому наголошувала опозиційна сторона, яка, однак, у цих дебатах не перемогла. Отже, можемо сказати, що інтернет, мабуть, справді відіграє ефективну роль, а принаймні це нам довели нинішні дебати.

У дебатах взяли участь дві команди, кожна із семи осіб, які предсталяли протилежні позиції. Медіапатроном дебатів було Польське радіо для закордону.

У понеділок, 26 жовтня, у Вільнюсі відбулася ще одна незвичайна подія — восьмий випуск історичного турніру «Історіада». Більше про це розповів голова правління Фонду «Допомога полякам на Сході» імені Яна Ольшевського Міколай Фальковський:

— Щороку, безперервно з моменту сторіччя відновлення незалежності Польщі, ми організуємо турнір, який має активізувати молодь, котра навчається у школах Литви та Латвії, а цього року також у Заолжі, до вивчення історії Польщі. Це не є обов’язковий предмет, і його навіть не завжди викладають у тамтешніх школах. Тому ми, по-перше, даємо стимул, а по-друге — величезну кількість інформації та додаткових матеріалів для молоді. Молодь відкриває для себе цікаві теми, які стосуються не лише новітньої історії, а й ранішої історії Польщі — перед поділом її території та після поділів. Молоді люди мають нагоду змагатися між собою в командному та індивідуальному форматах, між школами, між країнами, а в підсумку троє найкращих здобувають нагороди, також вони можуть вигравати призи для своїх шкіл. Усе це транслюється онлайн, тож цей телевізійний конкурс — а не лише конкурс історичних знань — вже багато років веде паралельне життя в інтернеті. Слухачі та користувачі інтернету перекрикуються, надаючи відповіді або й підказують свої варіанти. Конкурсна формула передбачає дуже динамічну гру, а її метою є популяризувати польську історію, культуру та наближати нас до спільних справ, якими є польський культурний код та історія на колишніх територіях Першої та Другої Речі Посполитої.

Laureaci turnieju «Historiada» w Wilnie, Лауреати турніру «Історіада» у Вільнюсі, Foto: Ewa Plisiecka/PRdZ

Тобто це подія, сповнена, по-перше, емоцій, по-друге — знань молодих людей, які мають свої зацікавлення і не шкодують часу на вивчення польської історії. По-третє — актуальних історичних тем, наприклад, йдеться про важливі ювілеї.

— Саме так, — наголошує Міколай Фальковський. — Завжди є одна головна тематична вісь — починати Першою та Другою світовими війнами у перших раундах, тобто відновленням польської державності та активності польської держави на територіях, про які ми говорили. У другому і третьому раундах можуть з’явитися запитання, пов’язані з патронами року або з важливими ювілейними подіями, як, наприклад, сторіччям заснування Ґдині або річницею створення Комітету оборони робітників. Або, як було торік і два роки тому — йшлося про польсько-литовську співпрацю, міжнародні договори та європейські інституції. Вісім років тому ми починали з Болєслава Хроброго та Мєшка, тобто Польщі Пястів, і Польсько-литовської унії 300 років потому. Нас, і польських експертів, здивувало, що молодь з Литви і Латвії чудово впоралася з усім, починаючи від битви під Цединею аж до оборони Вестерплятте, і навіть далі — до битви під Монте-Кассіно. Іноді нам не вистачало часу та запитань, щоб відбирати далі й визначити найкращих. Вони чудово підготовлені, щороку, від 1 вересня, довго й ретельно готуються. Ставляться до цього дуже амбітно. Експерти з Інституту національної пам’яті, яких ми вже кілька років запрошуємо до складу журі і вони ж готують запитання, відзначають, що в багатьох польських школах важко знайти так добре підготовлену молодь, яка присвятила стільки часу і має такі докладні знання на цьому етапі, адже ще 8–10 місяців до іспитів на атестат зрілості, а вони вже часто мають знання, які деякі випускники хотіли б мати у травні.

З організаторами Полонійних дебатів молоді у Сеймі Литовської Республіки та з головою правління Фонду «Допомога полякам на Сході» імені Яна Ольшевського, Міколаєм Фальковським, розмовляла Ева Плісєцька з Польської служби Польського радіо для закордону.

Redakcja Polska PRdZ/Опрацювала Наталія Бень