Сергій Жадан отримав нагороду ім. Ґедройця від редакції газети Rzeczpospolita «за будування мостів між українською та польською культурами. А також за особисту відвагу — вступ до військової служби, захист України від російського вторгнення, а відтак — і Польщу». Її засновано через рік після смерті Єжи Ґедройця, у 2001 році. Присуджують нагороду діячам, або установам, які керуються принципами, яких дотримувався Редактор «Культури»: турбота про громадські справи, зміцнення позицій Польщі в Європі та поглиблення діалогу між народами Центральної та Східної Європи. З нагоди ювілею капітула вирізнила також історика Кшиштофа Помяна за плекання традицій польської гуманітаристики. Він, до слова, був тісно пов’язаний з Єжи Ґедройцем і Літературним Інститутом, а також був співавтором її біографії («Автобіографія у чотири руки»).
Отримуючи нагороду, Сергій Жадан нагадав ідеї Ґедройця і закликав Європу розпізнати реальну загрозу з боку Росії та пам'ятати про спільність свободи. А також нагадав про зло, котре перероджується, як і сто років тому, живлячись людською слабкістю, легковірністю, себелюбством. Проте зло не лише банальне — воно привабливе.
«Я намагався сказати про те, що спадщина Ґедройця великою мірою належить більше XX століттю, ніж XXI. І здавалося б, що багато концепцій, які артикулювалися в XX столітті, у ньому ж і залишились. Людство пережило дві світові війни, розпад великої, здавалося б, непохитної соціалістичної імперії, і здавалося б, усвідомило якісь прості речі, зробило висновки. А насправді почалося XXI століття, виявилося, що ті речі, які закладалися видатними інтелектуалами минулого століття, далі не втрачають актуальності. І вони далі щось пояснюють, щось засуджують, щось нам підказують. Тому, мені здається, це важливо пам'ятати. От сама природа зла, вона, на превеликий жаль, теж зберегла свою якусь відживлювальність, свою здатність до самовідтворення. Здавалося б, людство мало це зрозуміло, а бачите, не розуміє. В Європі знову триває війна, велика, кривава, яка стосується не лише України, не лише Росії. Зрозуміло, що вона глобальна і торкається всіх країн, які знаходяться на континенті, всіх країн, які, власне, намагаються вибудовувати на європейському континенті якесь спільне майбутнє. Дивовижним чином ці речі далі не спрацюють, дивовижним чином людство і європейська цивілізація повторює якісь помилки. Дуже важливо при цьому пам'ятати, як людство виходило з такої ситуації 100 років тому», — зазначив Сергій Жадан.
У 34-річчя визнання Польщею незалежності України, 2 грудня, у Києві на розі вулиць Великої Васильківської та Єжи Ґєдройця відкрили меморіальну дошку Єжи Ґєдройцю. Її автором є Іван Григор’єв.
Президентка товариства «Літературний Інститут. Культура» Анна Бернхардт зауважила, що це була низова ініціатива камерної групи українських діячів, які хотіли вшанувати його діяльність саме таким способом. Попри війну вдалося отримати дозволи від міської влади, а відкриття таблиці відбулося у дуже пам’ятний історичний день.
«Це було дуже символічно, адже Єжи Ґедройць дуже тішився з цього визнання, вважав його частково й своєю заслугою. Бо у всій діяльності Інституту літерацького та "Культури" від самого початку тема свободи у Східній Європі, незалежності держав, що межують з Польщею, була першорядною», — зауважила Анна Бернхардт.
Христина Срібняк