Брюссельський кореспондент Polityka Insight: політики не використовують тему підтримки України у виборчій кампанії до ЄП — це добрий знак

Брюссельський кореспондент аналітичного центру Polityka Insight Томаш Бєлєцький говорить про європейську допомогу Україні. Чи є вона темою передвиборчої кампанії напередодні виборів до Європейського парламенту, чи питання розширення Євросоюзу стало «розмінною монетою» для правих та лівих політичних сил у ЄС. Чи готова Європа стати лідером допомоги для Києва за умови перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у Сполучених Штатах?

Прапор Європейського Союзу

pexels.com/Dušan Cvetanović/CC0

Країни Європейського Союзу затвердили план використання доходів від заморожених російських активів для підтримки України. Про це повідомив у вівторок, 21 травня, міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський. За його словами, таке рішення дозволить Україні отримати у 2024 році до трьох мільярдів євро, 90% з яких підуть на військові потреби країни.

«Росія має заплатити за шкоду, яку завдала своєю агресивною війною», — додав міністр.

Як пише Bloomberg, у плані ЄС передбачено передачу Україні доходів, отриманих після 15 лютого. Кошти, отримані до цієї дати, будуть збережені в бельгійському депозитарії Euroclear для покриття будь-яких ризиків, пов'язаних, наприклад, із судовими позовами у росії.

Очікують, що активи щороку приноситимуть близько п'яти мільярдів євро, при цьому Україна отримуватиме допомогу двічі на рік.

Після початку повномасштабної війни росії проти України на Заході було заморожено близько 260 мільярдів євро активів Центробанку рф. Більшість коштів зберігається у Євросоюзі.

Крім того, минулого тижня Європейський Союз відкрив для України можливість отримувати регулярні виплати з фінансового пакета в розмірі 50 мільярдів євро до 2027 року. Міністри фінансів країн-членів Спільноти затвердили План дій. Цей План включає 69 реформ і 10 інвестицій, розділених на 146 умов, які необхідно виконати в 15 секторах, включаючи енергетику, сільське господарство, транспорт, цифрову політику та державні фінанси. Про це розповів в інтерв’ю Польському радіо для України брюссельський кореспондент аналітичного центру Polityka Insight Томаш Бєлєцький:

Тогорічна допомога, у 2023 році, також була пов’язана з певними умовами, які мала виконати Україна. Вони були доволі загальними, але пакет, який був врешті-решт затверджений минулого тижня, а ми говоримо про 50 мільярдів євро на 2024—2027 роки, був об’єднаний з програмою реформ, що була представлена владою України установами Європейського Союзу. Його обговорювали раніше з Брюсселем у неформальних умовах. Цей план містить доволі детальні реформи, що стосуються загальних питань, на які Євросоюз завжди звертає увагу, а це ефективність адміністрації, незалежність судової системи. Другим його відгалуженням є конкретні дії, що стосуються окремих галузей економіки в Україні. Це, наприклад, вимога щодо зменшення ролі держави в банківській системі, зменшення частки власності держави в цьому секторі. Тут необхідне проведення законодавчої реформи, аби спростити процедури регулювання банкрутств. Це речі, яких потребує приватний бізнес. Такі ж реформи проводили країни, які приєднувалися до ЄС раніше. Польща зіштовхнулася з ними у 1990-х роках. Також необхідні реформи, що стосуватимуться приєднання до спільного ринку ЄС. Якщо, до прикладу, ми говоримо про енергетику, то тут треба провести реформи, що відповідали б Зеленій угоді, зменшували б викиди вуглекислого газу. Також необхідні реформи у сфері цифровізації. Все це в довгостроковій перспективі мусить спростити процедуру прийняття України до ЄС. Повторю ще раз: цей план був підготовлений українською владою і затверджений органами ЄС. До цього Європейська комісія дала «зелене світло» Плану дій, а після цього Рада Європейського Союзу, тобто країни-члени, погодилися, аби цей інструмент, який англійською називається Ukraine Facility Plan, став умовою виплати коштів. Згідно з цим планом також має відбутися незалежний аудит, тобто перевірка Європейським Союзом, донором, чи ці реформи дійсно втілюються у життя.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Польське радіо для України (@ua.polskieradio)

Я запитала у Томаша Бєлєцького, чи на тлі виборчої кампанії до Європейського парламенту країни-члени ЄС продовжують виступати за підтримку України, чи це питання не стало однією з тем передвиборчих перегонів:

Я б сказав, що підтримка України залишається сильною. У виборчій кампанії до Європарламенту тема України й підтримки України, як військова, так і фінансова, мало присутня. Я б інтерпретував це як добрий знак. Це означає, що вона не викликає суперечок, і нема впливових політичних сил у країнах-членах ЄС, які хотіли б використати аргумент занадто високих коштів допомоги для України, аби задовольнити своїх виборців. Це добре. Навіть радикально праві партії не використовують жодних проросійських аргументів. Зараз я говорю про більшість країн. У Німеччині є «Альтернатива для Німеччини», тому там ситуація дещо інакша. В
Нідерландах в останні дні була підписана попередня коаліційна угода між «Альтернативою для Німеччини» та радикально правою партією Герта Вілдерса, який раніше виступав проти активної допомоги Україні. В цій коаліційній угоді є положення про продовження фінансової, збройної та політичної й, як сказано у цій угоді, «моральної» підтримки України в її оборонній війні проти росії.

Чи питання розширення Євросоюзу стало такою спірною темою в політичних дебатах напередодні виборів до Європарламенту, що відбудуться 9 червня?

Теж ні. Це важча тема. Оскільки всі країни зобов’язалися підтримувати вступ України. Вони всі дотримуються цієї позиції, одноголосно. Однак тут варто зазначити, що розширення ЄС, наприклад, у Нідерландах сприймається з меншим ентузіазмом, навіть зі скептицизмом. Тут мова не тільки про вступ України, але й про приєднання будь-яких країн, скажімо, балканських до ЄС. Мейнстримні партії навмисно уникають у виборчій кампанії теми розширення Спільноти, щоб не спровокувати конфліктів.

Однак, з іншого боку, партії, які ми могли б назвати скептичними стосовно розширення, теж не використовують цю тему. На щастя, вона не присутня в кампанії. Відсутність українських тем у виборчій кампанії напередодні виборів до Європарламенту зараз варто інтерпретувати як добрий знак.

В Україні йде обговорення того, який вигляд матиме західна підтримка України після президентських виборів у США, якщо переможе Дональд Трамп. Експерти говорять про те, що Україна очікує більшої підтримки від Європи. Чи Європа готова замінити Сполучені Штати?

Військові експерти менш впевнені, що Європа зможе замінити Америку. Адже мова йде не тільки про гроші й кількість озброєння, але теж про види озброєння, які можна швидко постачати. Перше питання: чи Європа захоче? Я думаю, що велика ймовірність того, що вона намагатиметься зрівноважити зменшення або навіть відсутність американської допомоги Україні. Друге питання важливе як для України, так і для НАТО: чи без Америки і її зброї Європа зможе за такий короткий проміжок часу виготовити необхідну кількість озброєння. Якщо Трамп стане президентом, то країни-члени ЄС намагатимуться завоювати його симпатії, збільшуючи свою допомогу Україні. Таким чином вони б вдалися до аргументу: «Америко, не відмовляйся від підтримки України, бо ми готові взяти на себе ще більший відсоток допомоги». Головне для ЄС — це зберегти залученість
Америки до цього процесу. Адже, якщо ми говоримо про спроможності, види озброєнь, які мають американці, то Європі було б дуже важко замінити США у цій галузі.

Дар'я Юр'єва