4 жовтня у сквері поблизу Музею у Майданеку у Любліні відкриють пам’ятник блаженному священномученику Олелянові Ковчу – українському греко-католицькому священнику-місіонеру, який загинув мученицькому смертю у німецькому концентраційному таборі в Майданеку. До останніх хвилин свого життя він підтримував інших в’язнів концтабору.
Урочисті заходи розпочнуться літургією у соборі в Любліні. Її очолить предстоятель Української греко-католицької церкви, верховний архієпископ Києво-Галицький блаженніший Святослав Шевчук. Опівдні перед Мавзолеєм на території колишнього німецького нацистського концтабору у Майданеку запалять пам’ятні свічки.
Під час урочистостей, присвячених «Пароху Майданека» будуть вручені почесні нагороди ім. блаженного отця Омеляна Ковча, які отримають, серед інших, польська режисерка Аґнєшка Голлянд, а також представники польських карцерів та Пласту – української скаутської організації у Польщі – котрі є співавторами ініціативи «Полум’я братерства». Нагороду ім. Омеляна Ковча вручають за діяльність на благо міжконфесійного діалогу, примирення між народами.
Ініціатором зведення пам’ятника блаженному отцю Омелянові Ковчу була Фундація духовної культури прикордоння. Пам’ятник з граніту створили художники з України Олександр Дяченко та Марта Дяченко. Із трьох сторін пам’ятника, польською, українською та єврейською мовами викарбуваний фрагмент листа, який отець Ковч написав своїй родині, перебуваючи у Майданеку: «Тут ми всі рівні: поляки, євреї, українці, росіяни, латвійці та естонці. Я єдиний священник між ними. Навіть не можу собі уявити, як тут буде без мене. Тут я бачу Бога, який є один для всіх нас, без огляду на наші релігійні відмінності. Можливо наші церкви є різні, але той самий Великий і Всемогутній Бог править усіма нами. Коли я відправляю святу літургію, вони всі моляться.(…) Вони умирають по-різному, і я допомагаю їм перейти цей маленький місточок до вічності», - звучать слова напису.
Отець Омелян Ковч народився 20 серпня 1884 року в селі Космач на Гуцульщині. Після вивчення теології в Collegium Ruthenum у Римі він був висвячений у священики. Через 11 років він був призначений парохом Перемишльської парафії поблизу Львова.
Під час німецької окупації він допомагав полякам, українцям та євреям. Він, не вагаючись, катехізував і хрестив євреїв, щоб захистити їх від Голокосту, тим самим порушуючи накази окупаційної влади та нехтуючи їхніми попередженнями.
Омелян Ковч був заарештований за катехизацію євреїв і відправлений у німецький концтабір у Майданеку, де він був душпастирем, до останнього дня життя він сповідав та причащав в’язниців, визнаючи свою місію даром Провидіння.
У листах, надісланих його родині, він просив не докладати жодних зусиль, щоб звільнити його, оскільки табір - це місце, де він хоче залишитися, щоб виконувати свої обов’язки священика. В’язні були вдячні за його допомогу, виявляли повагу та допомагали йому у важкій праці, для багатьох з них він став духовним провідником. Помер Омелян Ковч у концтабірному госпіталі 25 березня 1944 року через гнійне запалення правої ноги. 26 червня 2001 року він був визнаний блаженним папою Іваном Павлом II у Львові разом із 26 іншими слугами Божими.
KAI, polonia.tvp.pl/Т.А.