Переважно про пермакультуру говорять у контексті сільського господарства. На пермакультурному городі зазвичай немає звичних рівних грядок, там усі культури перемішені, серед них завжди є пряні рослини, які відганяють комах. Проте пермакультуру можна побачити не тільки на городі. «Пермакультуру ми можемо застосовувати будь-де. Городик на балконі теж може бути пермакультурним», — розповідає Ірина Казакова. Експерти передбачають, що невдовзі пермакультурні практики стануть популярнішими також серед містян: збільшиться кількість громадських садів, зелених дахів і вертикальних ферм, де просто в місті можна вирощувати їжу.
В Україні до 24 лютого пермакультурний підхід був доволі популярним явищем. Сформувалася спільнота пермакультурних центрів, до яких можна приїхати, щоб опанувати цей метод. «Буквально на наступний день після повномасштабного вторгнення ми зідзвонились з Глобальною мережею екопоселень України. Ми почали обдзвонювати всіх, у кого є вільні будинки або вільні кімнати. Так дуже швидко в нас сформувався проєкт "Зелена дорога екопоселень"», — розповідає Ірина. У межах проєкту створено мапу, де можна знайти на певний час зелену домівку і зупинитися там тим, хто втратив свій дім або шукає безпечніше місце.
Крім цього, пермакультурні центри одразу почали волонтерити: розсилати свою продукцію, насіння для висадки городів, опікуватися людьми, які цього потребували. Чимало центрів виростили значно більшу кількість продукції, ніж зазвичай, і тепер сушать овочі для формування готових сухпайків з борщем для ЗСУ. Пермакультурні центри, за словами Ірини, «не лише допомагають з продукцією, частина з них стала реабілітаційними центрами», де постраждалі від війни люди можуть перепочити та відновитися.
Повна розмова в доданому аудіофайлі
Матеріл підготувала Олена Руда
