З 17 травня по 16 грудня Музей історії польських євреїв POLIN має нову тимчасову виставку, яка розповідає маловідому історію Опатова, одного з багатьох польських містечок — штетлів, які до Другої світової війни населяли поляки і євреї. Гідом у цьому світі, що вже не існує, став художник Маєр Кіршенблат. На прикладі Опатова ми маємо можливість дізнатись, скільки історій про колишніх сусідів з маленьких містечок ще чекають свого часу. Саме тому 2 червня гості Музею історії польських євреїв POLIN матимуть змогу провести у товаристві маленького художника Маєра Кіршенблата, який був допитливим хлопчиком. Він уважно спостерігав за своїм оточенням — людьми, звичаями, подіями. Ви перенесетеся в маленький штетл з його спогадів, щоб дослідити дитячі ігри та розваги, що існували також у подібних містечках на території України. Адже штетли існували не тільки на території Польщі, а й на території сучасної України, Білорусі, Литви.
Під час заходу у гостей Музею історії польських євреїв POLIN буде можливість отримати безплатні квитки для відвідування нової тимчасової виставки у Музеї з україномовним родинним аудіогідом. Детальніше про захід розповість працівник відділу комунікації Музею історії польських євреїв POLIN Михайло Зубар.
Музей POLIN вже традиційно організовує це свято. Це фактично вже наш традиційний літній дитячий фестиваль, фестиваль для родин. Щорічно ми його організовуємо 1 або 2 червня, залежно від того, коли припадають вихідні. Завжди традиційно він організовується на свіжому повітрі біля Музею, на лузі в нашому парку. Ми завжди робимо ставку на те, щоб зробити більше активностей для родин, для дітей, які приходять в цей день до нас. Це зазвичай активності на свіжому повітрі: фестивальні й пікнікові.
Цього року ми відкрили виставку пам’яті про штетл Опатів, маленьке містечко Опатів. Це виставка наївного мистецтва Маєра Кіршенблата — художника пам’яті, який зображував щоденне життя в штетлі до Другої світової війни, на початку ХХ сторіччя. Фактично це обумовлює супутню програму нашого Музею. Тому ми цей День дітей теж вирішили зробити тематичним, присвятити його оповіді про життя у давньому єврейському містечку — штетлі, які існували також на території України. Вони є нашим спільним польсько-українсько-білорусько-литовським спадком. Тому головним героєм нашого Дня дітей буде Маєр Кіршенблат і його дитячі забави, тобто його ігри. Це все доступно з його спогадів, з каталогу виставки, з виставки. Він все це зображував дуже барвисто у своїх роботах. Тому ми запропонуємо квест-гру для дітей, проходячи яку діти або родини зможуть отримати наліпки за виконання якихсь завдань. Вони гратимуться слалом-обручем, матимуть можливість пограти в аерохокей, взяти участь у перегонах равликів, робитимуть коркові човники й так далі. Вони будуть отримувати квестові пункти, а за них — наліпки. Після того, як гра закінчиться, їх очікуватиме сюрприз. Загалом фішкою нашого Дня дітей буде великий пересувний цирк. Біля нашого Музею стоятиме циркове шатро, де будуть жонглери, циркачі на ходулях та інші забави для дітей. Це буде дуже цікаво. Усіх запрошуємо приєднатися.
Кожна родина, яка прийде в цей день, отримає також сертифікат на безоплатне відвідування виставки «(Пост)ЄВРЕЙСЬКИЙ... Штетл Опатів очима Маєра Кіршенблата» з родинним аудіогідом, який, нагадую, також доступний українською мовою. Карти свята, дві групові екскурсії-гри з гідом, які будуть відбуватися об 11:00 та 13:00 по записах, доступні українською мовою.
Михайло Зубар зазначає, що на свято приходять, звичайно, не тільки українські родини:
Ми проводимо День дітей вже, здається, вдесяте раз. З 2022 року ми проводимо його з насиченою україномовною програмою. Тобто з початку повномасштабної війни ми намагаємося робити широку україномовну програму. Тому у День дітей як важливе свято року ми також дублюємо українською мовою всі матеріали. Також запрошуємо українські родини традиційно вже два роки приходити до нас. Іноді ми дублюємо матеріали білоруською мовою. Цього року, здається, ми не будемо цього робити, але минулого року — робили. Білоруські родини до нас дуже часто приходять, але вони теж можуть скористатися або польськомовними матеріалами або україномовними матеріалами.
Я запитала у Михайла Зубара, чи в цей день Музей ставить перед собою завдання розповісти найменшим відвідувачам, що таке штетл, як виглядало життя євреїв у цих містечках:
Ми не ставимо перед собою мету глибокої освіти під час Дня дітей. Про все це можна дізнатися на виставці, на яку, як я вже сказав, будуть роздавати безоплатні сертифікати на відвідування. Відвідувати цю нашу виставку з цим сертифікатом можна протягом всього літа. Це не той випадок, коли сертифікат діє тільки один день. На виставці також є україномовний аудіогід, також є друкований путівник українською мовою. Тобто родини можуть прийти з дітьми й попрацювати з цими матеріалами, скажімо так. Звичайно, під час Дня дітей ми робимо ставку на так званий edutainment, тобто освіту через розваги. На кожній станції квесту будуть розповідати про давню гру, і як в неї грали, що про неї згадував Маєр. Таким чином в ігровій формі діти й батьки можуть дізнаватися щось нове і щось цікаве з нашої програмної пропозиції.
Працівник відділу комунікації Музею історії польських євреїв POLIN підкреслив, що День дітей — це не єдиний захід, який організовує заклад для українських родин, адже Музей протягом року приділяє велику увагу мігрантам та біженцям. Я запитала, чи інтеграція та адаптація біженців та мігрантів в польське суспільство є однією з цілей, які ставить перед собою Музей.
Не можна забувати про специфіку Музею POLIN. В якомусь сенсі він є музеєм, який оповідає про етнічні групи, етнічну групу, меншість, і підтримка культурної різнорідності, мультикультурності, толерантності — це одне з основних наших програмних завдань. Тобто ми розповідаємо і протидіємо дискримінації, зокрема антисемітизму. Тому підтримка різних етнічних груп, які існують у Польщі, і є частиною нашої програми, тобто розвиток мультикультурності. Відповідно вся наша діяльність частково спрямована на інтеграцію, тобто розказати новим варшав’янам, новим людям, які прибувають до Польщі, і, звичайно, полякам про історію мультикультурної Польщі, якою вона була. Якщо ми говоримо конкретно про україномовні, білоруськомовні програми, то це інтеграція в мультикультурне середовище. З іншого боку, ми вважаємо важливим підтримувати маркери ідентичності, підтримувати людей в бажанні дізнатися більше про свою ідентичність, про мультиплікаційні ідентичності, якомога більше заохочувати до цього: до різнорідності й мультикультурності.
Наприкінці нашої розмови Михайло Зубар анонсував, які ще заходи готує Музей історії польських євреїв POLIN цього літа:
Окрім наших постійних і тимчасової виставки з аудіогідом в нас буде українська світлиця для дітей. Вона проходить двічі на місяць. Анонси можна подивитися на нашому сайті. Також у нас будуть екскурсії по Мурануву, по єврейському району, і будуть авторські екскурсії з гідом по тимчасовій виставці. Власне на цих екскурсіях можна буде більше дізнатися і про Опатів, і про Маєра Кіршенблата, і про штетли, зокрема ті штетли, які існували на території України, де вони існували, і як там жили люди. На літо ми традиційно приготували доволі широку програму. Також буде POLIN на лузі. Це відкритий майданчик, наш луг біля Музею. Туди можна просто прийти й відпочити, навіть не заходячи до Музею. Просто приємно провести час на природі, на відкритому повітрі. Заохочуємо всіх слідкувати за нашими анонсами на нашому сайті, на фейсбуку і на Instagram-акаунті Музею.
Дар'я Юр'єва
