Напередодні Різдва та Нового року багато людей інстинктивно починають підбивати підсумки. Соціальні мережі, корпоративні зустрічі, родинні застілля, усе ніби підштовхує до оцінки: «який був цей рік», «чого досяг(-ла)», «де не впорався»... І дедалі частіше, особливо в умовах тривалої війни, такі підсумки стають не підтримкою, а додатковим джерелом болю і провини. Психологиня, засновниця студії DeSens та письменниця Ольга Швед пояснює, чому звичка порівнювати себе з іншими та надмірно критично оцінювати власний рік може шкодити психічному здоров’ю, і як змінити цей підхід.
Порівняння з іншими — це природна частина соціального життя. Воно може надихати, допомагати бачити нові можливості й ставити цілі. Але лише за умови, що це порівняння не перетворюється на самознецінення.
«Здорова конкуренція, якщо вона здорова, — це завжди добре. Ми бачимо, куди рухаються інші люди, і ставимо перед собою цілі. Але якщо це нездорова конкуренція або нездорове порівняння, воно шкодить нашому психічному здоров’ю. Ми автоматично думаємо: “інші можуть, а я не можу, я невдаха, мені навіть не варто починати”», — пояснює Ольга Швед.
Як наголошує психологиня, підбиття підсумків року глибоко вкорінена традиція в європейській культурі: «Це і корпоративи, де керівники говорять, чи був рік вдалий, і родинні зустрічі за столом, де ми обговорюємо, що вдалося, а що ні. Якщо рік був гарний — це приємно. Якщо ж ні, виникає відчуття провини», — каже психологиня, і зазначає, що проблема в тому, що далеко не все залежить від людини, особливо в умовах війни.
Психологиня пропонує змінити фокус: замість жорсткої оцінки, подивитися на те, з чим людина справді впоралася, попри всі обставини. «Для багатьох родин у наш час головний підсумок року — “всі живі”. Всі живі цього року. І я вважаю, що саме від цього підсумку у наш непростий час варто відштовхуватися», — підсумовує Ольга Швед.
Posłuchaj
11:15 SZWED_Mp301E40477 (online-audio-converter.com).mp3 Розмова з Ольгою Швед, психологинею, письменницею та засновницею студії DeSens
Вікторія Машталер