Українська Служба

Як стати активним мешканцем міста?

06.03.2023 17:00
Три неурядові організації видали двомовний «Порадник з активізації місцевої громади». Про нього розмовляємо зі співавторкою Анною Томашевською та перекладачкою Наталкою Довгою
Аудіо
  • Про «Порадник з активізації місцевої громади. Діємо для Праґи» говорить Анна Томашевська
  • Про «Порадник з активізації місцевої громади. Діємо для Праґи» говорить Наталка Довга
Двомовний Порадник з активізації місцевої громади "Діємо для Праґи"Sylwester Klimiuk/materiały prasowe

Про те, як бути активним мешканцем міста, розповідає «Порадник з активізації місцевої громади. Діємо для Праги», який нещодавно вийшов друком. Це двомовне видання, завдання якого  зорієнтувати мешканців у тому, як діяти на благо місцевої громади та найближчого оточення, як користуватися привілеями та обов’язками громадянства, а також — приналежності до локальної спільноти.

Можна сказати, що порадник є покроковою інструкцією активного містянина. І хоч написаний він для мешканців варшавського району Праґа-Північ, то цю інструкцію можуть використати також мешканці інших районів…

Порадник є ефектом праці трьох фондів,  говорить ініціаторка та співавторка видання Анна Томашевська.

- Якщо говорити про сам Порадник, то це – результат співпраці трьох неурядових організацій: Асоціації для Праги (Porozumienie dla Pragi), Центру підтримки координації (Centrum Wsparcia Koordynacji) та Фонду інший простір (Fundacja Inna Przestrzeń). Цей останній фонд видав наш порадник. Я в рамках цього проєкту представляю ці всі три організації. А праця над цією публікацією почалася набагато раніше.


І саме на цьому варто наголосити. Ідея створити такий порадник, котрий допоможе бути активним громадянином, мешканцем району Прага, з’явилася у Вас кілька років. Натомість саме тепер, коли у польських містах з’явилося багато нових мешканців з України, гадаю, такі порадники мають подвійну практичну вартість.

- Я живу на Празі вже кілька років. А перед цим я довго мешкала у Швеції, у Стокгольмі. Не приховую, щ коли я повернулася до Польщі, то якість громадського простору була далекою від досконалої. У Швеції я вчилася, потім працювала, але зовсім не займалася громадським простором… а коли приїхала до Польщі, то зрозуміла, наскільки він був впорядкований у Швеції, а наскільки недопрацьований у Польщі. Мені тут бракувало, ну хоч аби, велопарковок, смітників тощо… І я почала про це писати на різноманітних форумах мешканців району, так теж я познайомилася із Асоціацією для Праги. Натомість мені, як новій мешканці Праги було не зовсім зрозуміло, де і з ким треба вирішувати різні проблеми, хоча би брак цих велопарковок тощо. Тоді вже з’явилася ідея якогось покрокового порадника для таких як я, нових мешканців міста.

У цьому Пораднику перший розділом є відповідь на запитання де, тобто розповідь про Прагу, про історію та самобутність цього району Варшави.

- Так, Прага  це цікавий район, один із найстарших у Варшаві, і нам важливо, щоби дбати про Прагу і берегти її спадщину. Цікаво знати, що ще перед вибухом повномасштабного вторгнення на Празі мешкало багато українців, і часто було чути українську мову. Зрештою, моїми сусідами і сусідками були українці. Після 24 лютого громадян України стало більше, але мені важко сказати, який це відсоток мешканців, поки що не було проведено таких досліджень. Натомість мушу сказати, що початково, тобто торік, коли вже наша команда почала працювати над порадником, ми не планували робити це видання двомовним. Але коли після вибуху повномасштабного вторгнення я почала співпрацювати у Центрі підтримки координації, котрий координував роботу неурядових організацій, з українськими громадянами, вони стали для мене натхненням – пори складну ситуацію, попри трагедію, яка відбувається в їхній батьківщині, вони не опускали рук, вони хотіли діяти, хотіли допомагати, хотіли бути корисними. І одною із таких осіб була Наталка, фотографиня, активістка та перекладачка цього порадника.

- Ми також у межах Центру підтримки координації провели у травні та червні дві важливі конференції. Перша стосувалася інтеграції біженців з України, у варшавських районах. А друга конференція стосувалася ситуації жінок  мігранток та біженок. Чому я про це згадую? Тому що під час цих конференцій дуже чітко учасниці сказали – ми дуже вдячні за допомогу Польщі, але не хочемо тільки брати, ми хочемо самі діяти, працювати і бути корисними. І тоді я зрозуміла, що ця публікація обов’язково повинна бути двомовною. Нам вдалося отримати дофінансування, яке дозволило розпочати цілий проєкт активізації локальної інтеграції, інтегральною частиною якого є наш порадник. А з другого боку, коли ви переглянете цей порадник, то побачите фотографії з різних польсько-українських ініціатив, які ми спільно проводили. Наприклад, на обкладинці є фотографія з нашої спільної акції замальовування на стінах будинків та у міському просторі гасел з мовою ненависті. Цю акцію ми проводимо вже кілька років, вона є легальною, ми купуємо фарбу, і замальовуємо слова, які є мовою ненависті, расистські гасла тощо. У листопаді ми провели акцію у польсько-українському складі.

Я гортаю цей порадник і справді, бачу чимало фотографій з подій, які вже було проведено. Чи можемо сказати, що це покрокова інструкція для тих, хто хоче бути активним і діяти?

- І так справді є. Порадник складається із трьох основних розділів, які складаються із п’яти підрозділів, і дуже чітко, просто і прозоро пояснюють, як функціонують район і місто. Ми теж описуємо конкретні ситуації та конкретні вирішення. Наприклад, якщо, скажімо, хочеш, щоби на твоєму подвір’ї з’явилися стояки на велосипеди, те що треба зробити  крок за кроком. Ми також пояснюємо, чим займаються окремі міські установи. Іншими словами, ця публікація має допомогти мешканцям нормально функціонувати у своєму районі. Думаю, що ці всі питання – важливі як для новоприбулих людей, так і для тих, хто тут живе вже досить довго.

Чи цей Порадник можна застосувати в іншому районі Варшави чи іншому місті?

- Так, багато питань, описаних у цьому пораднику, мають універсальний характер, і їх можна засотувати в інших районах міста. Ми пишемо про структуру міста, про самоврядну структуру району і так далі  ці справи є універсальними, як хоча би доступ до публічної інформації або справи пов’язані з виглядом нашого оточення.  Але тут є кілька питань, тем, притаманних тільки нашому району  Прага-Північ. Ми зрештою, хотіли щоби цей порадник мав максимально практичний характер для наших мешканців. Натомість до нас почали звертатися інші райони, а навіть інші міста – щоби ми їм допомогли в публікації дуже схожого порадника. Ми, звісно, радо допоможемо усім, тому що нам залежить на тому, щоби якомога більше людей свідомо та активно мешкало у містах. Наприклад, у річницю вибуху повномасштабної агресії ми організували в районі Прага-Північ заходи, і на такому заході до нас підійшли люди з України, котрі тут мешкають, і розпитували про те, як включитися у діяльність. Ми роздали їм наші порадники і я бачила навіть так приємне здивування  у них – що це двомовний порадник. Отже, фідбек з боку українських мешканців Праги є, а нас це переконує в тому, що проєкт має сенс.

Знаю, що порадник має не тільки паперову версію. Паперову можна отримати у приміщенні Асоціації для Праги, а друга версія  це електронна версія, яка також має дві мовні версії, і якою також заохочую користуватися.

 Запрошую послухати розмови із Анною Томашевською та Наталкою Довгою у доданих файлах. 


Яна Стемпнєвич 

 

 Маємо для наших слухачів один примірник порадника. Якщо ви хочете отримати, напишіть до нас на адресу ua@polskieradio.pl 

 

Побач більше на цю тему: українці у Польщі суспільство