Наскільки відомо, у соцмережах дезінформація присутня більшою мірою, аніж у звичайних медіа. Чи Ваші дослідження підтверджують це спостереження?
Якуб: Звичайно, якщо говоримо про якісь соціальні медіа, то зараз дезінформація є величезною проблемою. І попри декларації, попри спроби цих медіагігантів, це трохи поза їхнім контролем. Ми моніторимо дезінформацію досить тривалий час і бачимо, як із моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну усі ці дезінформаційні канали, які раніше транслювали нарації, спрямовані проти щеплень, проти Євросоюзу, проти НАТО, плавно перейшли на теми нацизму в Україні й того, як Росія рятує світ.
Чи можемо з цього зробити висновок, що ті самі особи створюють такі нарації чи керують ними?
Якуб: Не можна однозначно цього твердити, бо говоримо про дуже великі мережі. Ці мережі також не завжди всі між собою пов’язані. Інколи це люди, які автентично вірять у «рускій мір» і роблять це зі щирого переконання, але також можуть бути особи, котрі отримують за це якусь підтримку. Якщо говорити про ті канали, які ми аналізували, то вони великою мірою перейшли на тему війни в Україні з інших тем. Чи це може означати, що раніше вони також діяли за підтримки чи симпатії з боку Кремля? Тут треба було би розглядати кожен випадок окремо.
Отже, не дасться узагальнити. Тоді чи лайки, скажімо, на фейсбуці під українофобськими постами або зневажливі лайки під рекламою будь-чого, пов’язаного з Україною, свідчать про справжнє ставлення поляків до українців?
Алєксандра: Думаю, що тут потрібно звернути увагу на важливу проблему, про яку ми хотіли би сьогодні повідомити. Це існування великих мереж ботів і штучних акаунтів.
І те, про що ви говорите, власне, ці різні лайки, коментарі, реакції, які могли би на перший погляд для пересічного користувача інтернету означати, що є такі, а не інші соціальні настрої, — можуть бути й бувають генеровані цілком штучно.
Тобто існують такі, назвімо в лапках, «фірми», які постачають такі фейкові акаунти, так званих акаунтів-ботів, які вдають із себе справжніх людей. Дуже недорого можна купити, наприклад, сто лайків, сто поширень — і потрібні нарації, потрібний зміст у такий спосіб популяризувати, форсувати, справляти враження, що саме так сприймає це суспільство, у той час, коли так насправді не є.
Думаю, що якщо ви багато говорили загалом на тему дезінформації, то варто би звернути увагу на ще один вид маніпуляцій. На маніпуляцію нашою увагою і тим, що ніхто не буде переглядати, наприклад, 200 тисяч лайків і ці окремі акаунти й перевіряти, чи ця особи здається йому справжньою, чи ні.
А особливо тому, що деякі акаунти використовують не лише автоматично генеровані фотографії, але крадені чи в якийсь спосіб здобуті фотографії реальних людей. У такий спосіб вони прекрасно імітують справжніх людей і це утруднює розуміння, чи це справжній акаунт і за ним фактично стоїть реальна особа, чи це щось, що хтось купив за невелику суму й лише для того, щоби маніпулювати, сіяти плутанину, знеохочувати, що, як знаємо, є однією з головних цілей прокремлівських діячів.
Тож звертаємо вашу увагу на цю проблему, це дуже важливе питання й потрібно про це говорити.
Якуб: Я ще, може, на хвилю повернуся до Вашого питання про антиукраїнські коментарі. Те, що сказала пані Алєксандра є, звісно, дуже важливим, бо може нам показувати, що навіть якщо часом ці антиукраїнські настрої в польському суспільстві є чи демонструють погляди справжніх користувачів, то часто ці справжні особи, які сидять за комп’ютером і пишуть сповнені ненависті коментарі, це, так насправді, — вже жертви цієї дезінформації та пропаганди.
А меседжі їм підсовує алгоритм певної соцмережі тому, що ці антиукраїнські меседжі просувають штучні акаунти. Тож особа, яка вже раз потрапила у цей вир чи то гомофобії, чи то крайнього націоналізму, часто переглядає той самий зміст щораз більше. А це ще додатково підживлюється маніпулюванням за допомогою ботоферм чи через якісь скоординовані акції. Багато осіб стають жертвами таємничої дії алгоритму фейсбука чи інших соцмереж.
Чи можна вирізнити ці ферми чи окремих ботів, крім тих випадків, коли вони на сторінці мають якісь фальшиві фотографії чи взагалі не мають, не мають жодної інформації чи мають цілковито закриту сторінку. Чи фальшивими бувають лише такі акаунти, чи є якісь інші?
Якуб: Це залежить від того, про який рівень складності певного акаунту говоримо.
Є дуже прості боти. Інколи їх навіть не треба купувати, можна взяти дармовий пробний акаунт, наприклад, в інстаграмі, і через дві хвилини після замовлення цієї послуги з’являться лайки під вказаною нами фотографією.
Ну але ці лайки будуть походити від «осіб», які матимуть штучно створені імена чи матимуть крадені фотографії, тож це легко зідентифікувати.
Але боти, які зараз використовуються, бувають також дуже складними й часом потрібно знати, на що треба звернути увагу. Тож можемо, наприклад, дивитися, які є «родини», коли відбувається взаємодія між користувачем і змістом. Чи користувач постійно контактує, розповсюджує, чи активний також уночі чи бувають якісь часові моделі, чи користується мовами, які не підходять до сторінки.
Зрозуміло, що ми живемо в розмаїтому суспільстві, але деякі речі надто ненатуральні, щоби не викликати підозри. При використанні фейсбуку потрібно звертати увагу на назву користувача в адресі URL. Інколи, наприклад, користувач на фейсбуці має жіноче ім’я, але в адресі URL стоїть чоловіче ім’я. Це має збільшити нашу пильність щодо того, що тут щось неправильно. Або, скажімо, з якої країни походження себе заявляє. Інколи ці штучні акаунти також роблять помилки й елементи мозаїки їхнього профілю не пасують один до одного чи до цілого.
Був такий випадок, коли нам вдалося викрити фальшиві акаунти.
На початку цього року ми перевіряли кільканадцять тисяч акаунтів, які були створені в Києві, така локалізація висвітлювалася на сторінці у фейсбуці. Там були також подані номери телефонів, електронна пошта, вони мали жіночі імена й дуже часто або фотографії жінок, або фотографії чогось із природи.
Тож тим способом, про який кажу, нам вдалося встановити, що ці акаунти координуються однією особою. Був такий факт, що ми перевірили, коли вони востаннє актуалізували фотографію профілю. І виявилося, що з-поміж 12 тисяч близько 4-х тисяч акаунтів зробили це протягом одного й того ж дня протягом кількох годин. Неможливо, щоби таке трапилося зовсім випадково.
Ну, але потрібно мати базу спеціальних інструментів, щоби змогти проаналізувати такі великі групи. Оскільки насправді хочемо боротися з цими фермами ботів, то не можна їх переглядати поштучно. Це треба зробити, використовуючи інструменти, до яких медіагіганти неохоче дають доступ, вони не діляться з аналітиками такими можливостями.
Тож ми знаходимося в такій дещо «підвішеній» ситуації, тим більше, що (не знаю, чи це важливе для вас у цьому контексті, але) дуже тривожні сигнали доходять до нас від фірми «Мета», яка заявляє, що російські солдати — це група, котра знаходиться під загрозою на фейсбуці. Ми дуже багато випадків зафіксували в Литві, де коментарі на адресу Росії чи російських солдатів усувалися алгоритмом фейсбуку, а користувачі, які писали про злочини російських солдатів, були блоковані, власне тому, що на думку «Мета», українські й російські солдати повинні трактуватися однаково.
Аудіоверсію розмови слухайте в доданому звуковому файлі
Сніжана Чернюк