Думаю, кожен із нас, перебуваючи за кордоном, отримував від іноземців запитання про Україну, на які важко знайти відповідь. Ситуація інтенсифікувалася після повномасштабного вторгнення росії, коли мільйони українських біженців виїхали за кордони Батьківщини й навіть не надто зацікавленим іноземцям довелося помітити існування України. І вони почали розпитувати. Водночас статистика кричить, що російська дезінформація та ІПСО пожвавилися в рази, а тому й відповідати на запитання (якщо не одразу на претензії) українцям за кордоном доводиться значно частіше.
Нещодавно розпочав діяльність проєкт ГО «Комунікації для змін» під назвою uaqa. Це інтерактивний сайт, на якому можна поставити важливе, а інколи й болюче для українців запитання і отримати фахову відповідь, яку тепер можна ретранслювати своїм співрозмовникам за кордонами України. Ідея видалася мені дуже актуальною, а навіть шкода, що раніше вона не була реалізована, тож я запитала у менеджерки з комунікацій проєкту Оксани Тукалевської про авторство. Оксана розповіла, що автори — учасники громадської організації «Комунікації для змін», а конкретно Олена Лобова.
Сайт може допомогти в спілкуванні з іноземцями, які запитують про Україну, а водночас полегшити комунікацію, знайти коректні відповіді.
Проєкт UAQA створений для того, щоб надати можливість українцям відповідати на складні запитання, які іноземці їм ставлять. Тому що існують, умовно кажучи, три проблеми.
Перше, іноземці не знають про Україну, тому що багато років створювалися міфи про Україну, спеціально створювалися міфи росією дуже багато років. І ці міфи, звичайно, існують не в нашому інформаційному полі.
По-друге, і звичайно, коли, скажімо, іноземці з цими міфами живуть, і тут у нас починається війна, на нас нападає росія, вони всі ці міфи просто вивалюють на голови людей, які приїхали, щоб шукати захисту.
Наприклад, скажіть, будь ласка, чому ви не можете помиритися, навіщо ви воюєте? І людина навіть, яка гарно вміє вести якісь дискусії, вона настільки губиться, що вона не може відповісти, її просто душать емоції. Людям, які не мають такого великого досвіду ведення дискусії, ще складніше.
І проєкт був створений для того, щоб людям, які спілкуються з іноземцями, звичайно це стосується не лише тих, хто, наприклад, в Україні працює, це стосується тих, хто виїхав з України, зараз або дуже давно, — щоб було легко знаходити відповіді на ці запитання.
Пані Оксана розповідає, що засновники сайту опитували українців, які проживають тепер за кордоном, про те, які запитання їм ставлять найчастіше, а потім за допомогою команди фахівців підготували коректні стислі відповіді, які вже можна прочитати на сайті. Я запитала, чи відповіді диференціювали за країнами.
Не можна сказати 100%, що ми диференціювали за країнами, ми фокусувалися на країнах. Це Німеччина, Польща і Чехія, тому що там знаходиться зараз найбільше українських біженців. І там ми проводили опитування.
Звичайно, що відповідали не лише з тих країн. Відповідали з Греції, з Австрії, з Ірландії, з різних країн Європи. Але загальна кількість, ну скажімо так, велика доля людей відповідала з оцих країн, що я назвала: Польща, Чехія та Німеччина.
Друге велике завдання, яке стояло перед розробниками проєкту, це знайти короткі влучні відповіді.
Оскільки інколи, наприклад, на якесь запитання, як «чому росія напала на Україну», треба розповісти дуже-дуже-дуже велику, багатостолітню історію відносин України та росії. Те чому Тімоті Снайдер декілька лекцій присвятив, тобі треба, умовно кажучи, за одну хвилину навести якісь аргументи.
І, звичайно, оцю аргументацію збирали аналітики.
І чи вже вдалося вирізнити запитання, які найчастіше траплялися у Польщі?
Якщо казати про Польщу, то дуже багато запитань, скоріше за все, було типу, чи є якісь очікування, коли війна закінчиться? І що планують робити українці: повертатися чи ні? Це, мабуть, розповсюджене запитання, яке було в Польщі. Тому що Польща, якщо порівнювати з іншими країнами, вона дуже обізнана, чому ця війна виникла. І що українці та росіяни — це не один народ.
Тому що ці питання, взагалі, вони, мабуть, найбільш популярні. Ви ж одна країна і чому… Була одна країна, зараз не одна країна, зрозуміло, а ви ж були одна країна, чому ви не можете помиритися? Польща це розуміє, тому що вони пройшли десь той же шлях, ту ж історію. І тут, скоріше за все, були трохи інші запитання.
Пані Оксана наголошує, що на сайті є опція «Поставити запитання», тож можна там написати запитання й за деякий час отримати фахову відповідь.
З досвіду мені відомо, що у Польщі, якщо ще не виникли, то обов'язково виникнуть запитання, пов’язані з історією, оскільки є кілька таких больових точок, на які постійно тисне російська дезінформація. Я запитую, чи є якісь запитання, які вирізняють інші країни, наприклад, Німеччину, чи все-таки більшість запитань загальні для європейських країн?
Більше загальні. У Польщі, я з вами згодна, швидше за все виникнуть історичні питання, можуть виникнути якісь економічні питання.
Якщо казати про інформацію, то вона збирається з наукових джерел, із Інституту національної пам'яті, збирається з нашої чудової організації «Центр стратегічних комунікацій».
Просто ця інформація знаходиться в різних місцях, і якщо не знати, де її шукати, то інколи важко знайти. І тому аналітики взяли на себе цю задачу, знаходити цю інформацію, відбирати найсильніші аргументи, тому що їх може бути дуже багато, дійсно, і формулювати їх таким чином, щоб будь-яка людина могла передати її легко своїми словами.
Стонадцять разів я чула запитання про корупцію в Україні. Насамперед тому, що є підстави для такого запитання, але головним чином тому, що російська дезінформація кожен окремий випадок корупції роздуває до глобальних масштабів і повторює його в десятках, якщо не сотнях, варіантів. І на сайті можна знайти відповідь на запитання: «Чи правда, що більшість наданої Україні військової допомоги "з’їдає" корупція?».
Як людина, яка веде рубрику про інформпростір і, між іншим, про дезінформацію, знаю про теперішню спаяність російської дезінформації з китайською у питаннях причин російської війни проти України. На сайті є поки що лише інформація про можливе захоплення Китаєм Тайваню, якщо росія переможе. Пані Оксана сказала, що в перспективі може з’явитися і така точка зору.
Інтернет свого часу просто фонтанував мемами про родоначальника України леніна, але, на жаль, рідко вдається мемами пояснити всі нюанси російської брехні про українську історію. Тож, каже Оксана Тукалевська, на сайті невдовзі неодмінно з’являться багато відповідей на запитання, які виникли у зв’язку з хворою фантазією путіна на тему виникнення України й української державності.
Моя співрозмовниця підкреслює, що проєкт є громадською ініціативою
Чим сильна Україна? Україна сильна ініціативою знизу, горизонтальними зв'язками. І тому ця ініціатива — це чисто громадське суспільство, яке вирішило, що це просто необхідно.
І якщо, скажімо, допомогти українцям відповідати на якісь запитання, які їм ставлять за кордоном або в Україні іноземці, які приїхали до України, коректно відповідати, то в нас є більше можливості доносити правдиву інформацію. Тому що Україна не має такого ресурсу фінансового, який має росія, яка багато років інвестує в те, щоб створювати якусь свою картинку світу, зокрема й за кордоном. Ми з вами знаємо, що, умовно кажучи, дуже багато інформаційних агенцій, які розповідали чи розповідають досі про Україну, мають свої головні офіси не в Києві, а в Москві.
Так історично склалося, й Україна не має таких великих фінансових ресурсів, такої великої історії розповідати про себе за кордоном.
Але Україна зараз має за кордоном дуже багато українців, які зараз працюють або працювали там іще й до війни. Ми знаємо, що українці, які виїхали і жили, наприклад, в Італії, в Німеччині, в Чехії, в Польщі, вони генерували доволі великі потоки грошей в Україну. І взагалі були таким містком із Європою, багато пушили цікавих ідей.
А зараз цих українців стало ще більше. Тож якщо наші земляки будуть доносити коректну інформацію, то ми скоріше можемо розпровісти про Україну факти, а не вигадки.
Я запитувала також, чи передбачені відповіді для дітей, і моя співрозмовниця, менеджерка з комунікацій проєкту UAQA Оксана Тукалевська, пояснила, що відповіді призначені для дорослих, але якщо питання на сайті буде сформульоване від імені дитини, то фахівці намагатимуться дати відповідь, зрозумілу для дитини.
Звукову версію розмови Ви можете послухати в доданому аудіофайлі.
Сніжана Чернюк