Громадські активісти з Одеси запустили ініціативу SafePlaceUA зі створення мобільних вуличних укриттів.
У понеділок, 7 серпня, в ефірі Польського радіо для України Христина Пічкур розмовляла з Микитою Безрукавим — представником організації SafePlace4UA в Європі.
Пане Микито, ми з вами — земляки. Ви з Одеси, я також походжу з Південної Пальміри. Ми будемо говорити про різні міста України, але, наприклад, якщо ми зайдемо на Офіційний сайт міста Одеса, там можна знайти мапу, на якій позначена кількість та місцерозташування бомбосховищ і укриттів. У центральній частині міста знаходиться приблизко 300 укриттів.
SafePlace4UA займається створенням мережі мобільних укриттів в Україні. Пане Микито, розкажіть нам детальніше про цю ініціативу. Побудова скількох конструкцій планується в рамках цього проєкту?
«SafePlace4UA — це ініціатива з порятунку невинних життів шляхом надання саме мобільних бомбосховищ, мобільних укриттів за зразком, який ми взяли в Ізраїлю. Це бетонна монолітна конструкція, яка встановлюється не під землею, а над землею. Вона застосовується тільки для захисту життя людей від обстрілів, уламків, вибухової хвилі та куль деяких снарядів».
А якими є переваги мобільних укриттів і скільки осіб дозволяє вмістити побудована вами конструкція?
«Передусім я хотів би сказати, чому це саме мобільні укриття. Як ми знаємо, 90% всіх жертв — це люди, які гинуть від уламків, а не від прямого влучання. Найчастіше це відбувається на зупинках громадського транспорту, у парках, тобто на вулиці — там, де люди не встигають прибігти до стаціонарного бомбосховища. Наприклад, перші укриття, які ми встановили, були у місті Миколаїв. Вони були встановлені на зупинці, де загинуло 15 людей саме від розльоту уламків. Тому ці мобільні укриття необхідні, тому що у людей є мало часу від характерного свисту від міни чи касети до моменту її падіння чи розльоту, це приблизно 3-4 секунди. Тож людині, котра стоїть на зупинці, треба десь укритися. Наші укриття розраховані на 20 осіб. Загалом це і сидячі, і стоячі місця. Укриття легко транспортувати. Наприклад, ті укриття, які були встановлені в Миколаєві, нині ми можемо з легкістю перевезти до Херсона, де зараз працюємо».
Я вже згадувала про мапу, доступну в інтернет-мережі. Одеська обласна державна адміністрація також оприлюднила інтерактивну мапу бомбосховищ і захисних споруд в Одесі та Одеській області. На цій мапі є певна класифікація, поділ на:
1) Сховища цивільного захисту;
2) Протирадіаційні укриття;
3) Захисні споруди цивільного захисту з доступом маломобільних груп;
4) Найпростіші укриття та споруди подвійного призначення;
Найпростіших укриттів і споруд подвійного призначення спостерігається найбільша кількість.
Як людина, яка працює над проєктом побудови мобільних укриттів, чи могли б ви пояснити нам, що означає «подвійне призначення»? Що передбачає ця класифікація?
«Насамперед я хочу зазначити, що в Одесі немає таких мобільних укриттів. Я не розумію, чому. Є лише стаціонарні укриття, але на вулицях, де велике скупчення людей, мобільних укриттів немає. Зараз ми працюємо над цим. Ми будемо встановлювати ці укриття при школах міста. Деякі школи вже отримали їх».
Будуючи мобільні укриття, SafePlace4UA допомагає зберегти життя мирних мешканців України.
Я хочу нагадати, що у звіті Моніторингової місії ООН з прав людини, опублікованому 7 липня 2023 року, зазначається, що з 24 лютого 2022 року до 30 червня 2023 року через російську агресію в Україні загинуло 9 тисяч 177 осіб і ще 15 тисяч 993 отримали поранення.
Регіонами з найбільшою кількістю жертв серед цивільного населення є: Донецька, Харківська, Київська, Херсонська та Луганська області.
Команда SafePlace4UA планує створити укриття для різних міст України. Як розподілятиметься кількість конструкцій та як визначаються міста, в яких будуть розташовані мобільні укриття?
«По-перше, підприємство з побудови цих укриттів знаходиться в Одесі. Тож передусім питання стосується логістики. Тому спочатку це Миколаїв, а згодом Херсон. Це наші перші пункти, де ми можемо допомагати. Зараз ми спілкуємося з підприємствами у Запоріжжі, в Донецькій області та навіть в Івано-Франківській. Ми можемо розпочати процес у цих областях, але потрібне фінансування. Якщо буде фінансування, ми зможемо це реалізувати».
Інформацію про те, як підтримати ініціативу, можна знайти за посиланням.
Запрошуємо почути повну розмову у доданому звуковому файлі!
Христина Пічкур
