Воїни і державні діячі УНР, котрі 1920 року разом з Польським військом зупиняли більшовицький наступ на Європу, після поразки національно-визвольних змагань 1917-1921 років як військові і політичні мігранти жили в Польщі. Тут і помирали. Найбільше, близько ста їхніх могил, збереглося у Варшаві, на православному цвинтарі в районі Воля. Саме про це кладовище документальний фільм «Україно, ось, де твої сини» зняв одесит Павло Майстренко, який у нашому ефірі розповість про історію створення стрічки, її зміст і відтерміновану першу презентацію в Одесі, що мала відбутися 24 лютого.
Спочатку одеський режисер-документаліст задумав зняти короткий, 10-хвилинний репортаж про варшавські могили емігрантів Української Народної Республіки. Це змінилося після того, як він абсолютно випадково познайомився з Дмитром Безручком, родичем УНР-івського генерала Марка Безручка, який у серпні 1920 року, разом зі своїм другом, полковником Всеволодом Змієнком, блискуче зупинив наступ армії Будьонного під Замостям.
Згаданий Павлом Майстренком колишній голова Об'єднання українців у Польщі Юрій Рейт нині очолює Громадську ініціативу з догляду за могилами воїнів УНР у Варшаві.
Відтак Павло Майстренко вирішив зняти повнометражний, годинний документальний фільм «Україно, ось, де твої сини». Заголовок стрічки — це цитата з напису на меморіальному пам'ятнику емігрантам УНР у Варшаві.
Прем'єра фільму «Україно, ось, де твої сини«» відбулася у Варшаві наприкінці минулого року.
Хоча презентація стрічки в Україні так і не відбулася, фільм можна подивитися — він у вільному доступі у мережі інтернет, на каналі «Історії Без Міфів» та «Pivdeń Artbook»
Щиро рекомендуємо оглянути фільм «Україно, ось, де твої сини» та відкрити для себе невідому сторінку української історії.
Запрошуємо вас послухати повну версію передачі у прикріпленому звуковому файлі.
Галина Леськів, Тарас Андрухович
