Підписання п’ятисторонньої Угоди про співробітництво в межах проєкту «Спільна архівна спадщина» стало ще однією сходинкою на шляху до побудови відкритого історичного діалогу. Національний архів Естонії, Національний архів Латвії, Офіс Головного архівіста Литви, Державна архівна служба України, Генеральна дирекція державних архівів Польщі погодилися надавати відкритий доступ до спільної архівної спадщини, що відклалася в архівних документах п'яти країн. Також сторони планують разом охороняти та зберігати архіви, адже вони є невід’ємною частиною загальноєвропейської культурної спадщини.
Також, як підкреслив очільник Державної архівної служби України Анатолій Хромов, важливим є оцифрування цих архівів. Це необхідно для їхнього збереження, також це допоможе зробити архіви ще більш доступними для загалу.
«Ця угода дає нам великі перспективи, якщо йдеться про оприлюднення документів, створення тематичних покажчиків, переклад документів національними мовами та англійською мовою. Таким чином всі, хто зацікавлені в історії, матимуть ширший доступ до архівів», — розповів у інтерв'ю Анатолій Хромов.
Ідея розпочати співпрацю зародилась ще два роки тому, під час спільної конференції в Кракові. Тоді представники країн помітили, що спільною проблемою для їхніх архівів є росія.
«Створити таку угоду тоді запропонував я та мій польський колега Павел Пєтшик. Конференція була якраз про розпорошену спадщину. Представники європейських країн розповідали, як їхні архіви опинились в інших країнах. Лейтмотивом всіх виступів, особливо архівістів із Центрально-Східної Європи були згадки про те, як росія викрадала їхні архіви», — розповів очільник Державної архівної служби України.
Практика викрадання архівів притаманна і сучасній росії. У 2014 році Україна не була належним чином підготована до захисту своїх архівів, помилки врахували, тож коли росія розпочала повномасштабне вторгнення у 2022 році українські архівісти діяли вже не реактивно, а проактивно: «У 2014 росія вкрала або знищила близько 8% національного архівного фонду, а від вторгнення 2022 року ми оцінюємо втрати в 0,3%. Проте це також суттєво, особливо якщо згадати те, як росіяни пограбували державний архів у Херсонській області. Там до 40% окремих фондів було викрадено».
Важливим буде потім повернути викрадені за всі роки війни архіви, але поки треба працювати над збереженням та охороною фонду. Зокрема, тому Україна налаштовує тісну співпрацю з архівами інших країн.
«Подібні проєкти не реалізовують швидко. По-перше, п'ять мов. Також різний ступінь збереженості документів в країнах. Сама підготовка до підписання п'ятисторонньої угоди тривала майже два роки. Такі дипломатичні кроки достатньо тривалі. Символічно, що цю угоду ми підписали в Любліні, в замку, де укладалась Люблінська унія. Разом з колегами ми це назвали "архівною Люблінською унією"», — зазначив Анатолій Хромов.
Інтерв'ю можете знайти в доданому аудіофайлі.
Анастасія Купрієць