Українська Служба

Буття поміж

21.11.2020 22:20
Філософський фейлетон Антона Марчинського
Аудіо
  • Чи можна висловити щось настільки загальне, як буття поміж, звернувшись до більш наочного прикладу? Ефективною метафорою тут може виявитися явище макаронізму.
,   , , 120-130 .. ,       , .
"Ерос, що несе гірлянди", мармур, 120-130 н.е. Фриз, що походить з невідомого будинку в Римі, Італія.Wikimedia: Osama Shukir Muhammed Amin FRCP(Glasg) - CC BY-SA 4.0

Цілий фейлетон доступний у звуковому файлі

Минулого тижня у Любліні відбулася зустріч під назвою «Поміж Сходом і Заходом. Суспільні зміни, пандемія, гуманітарна думка», до участі в якій запросили, зокрема й мене. Проте займаючись насамперед метафізикою і онтологією, я зіткнувся з неабиякою проблемою: Що ж бо я можу про це сказати? Безперечно, метафізика, онтологія стосуються будь-чого в цьому світі, адже звертаються до того, що становить спільний знаменник для всього – першопричини або й, поготів, буття. Однак це в теорії. На практиці ж, чого також не можна поставити під сумнів, їхня мова максимально загальна, а тому її часом непросто буває перекласти на способи опису суспільних, скажімо, явищ, або ж на артикуляцію повсякденної дійсності.

Не можна, однак, заперечити, що в поставленій темі – «поміж Сходом і Заходом» - вправне око відразу може вгледіти одну з філософських проблем, що з’являються ще з народженням класичної філософської традиції. Це проблема буття поміжμεταξύ, посередній стан між одним і другим світом, одним і другим способом буття, динаміка й перехід між сталими, можливо й незмінними станами. І, можливо, саме тому, що динаміка невловима, впродовж тисяч років існували різні стратегії хоч якогось її приборкання або принаймні виразу. Притому, ці стратегії нерідко перероджувалися також у спонтанні, неначе рефлекторні практики у різних сферах людської активності. Зокрема в мові. А може: передусім в мові як у підґрунті і дзеркалі нашого бачення світу.

Отже, подумав я, спробую говорити все ж про загальне – про буття поміж, звернувшись до більш наочного прикладу. І таким вельми ефективним прикладом, що, зокрема, міг би дозволити говорити одночасно говорити про буття поміж взагалі, та про ситуацію «поміж Сходом і Заходом», а також, зокрема, про ситуацію переходу від передепідемічного стану і постепідемічного, що ми маємо зараз, було би притаманне передусім мові і літературі явище макаронізму, відоме з часів Ренесансу і бароко. А на ґрунті цього можна було б навіть вести мову про макаронічну свідомість (хоча, безперечно, поняття «свідомості» саме може бути проблематичним, оскільки набуває в філософії різноманітних значень. Можна, однак, на потреби цього побіжного начерку прийняти її інтерпретацію феноменологічну, де свідомість є осередком всіх можливих переживань, зокрема й переживання себе як такого осередку).

Отже «макаронічна свідомість» може цікавить мене настільки, наскільки вона може бути ефективною метафорою, що дозволяє вхопити щось, чого не можна артикулювати безпосередньо, а про що, однак, варто говорити. Адже навіть невисловлене воно, більшою чи меншою мірою, може проявлятися в тому, що можна було б назвати способом життя, особливо виразному на так званому пограниччі (кожному пограниччі – від країн до станів свідомості).

Цілий фейлетон доступний у звуковому файлі.

Антон Марчинський

Побач більше на цю тему: філософія