Яніна Охойська, Таміла Ташева, Марія Пешек, Дана Виницька, Ірена Карпа – це тільки деякі учасниці літературного фестивалю, який починається 18 вересня, відбувається онлайн і має назву «Польсько-Українська Фемінатива». Про мету, тематику та концепцію фестивалю запитаю його директорку, уповноважену мера Вроцлава у справах мешканців українського походження Ольґу Хребор. Почнімо від назви.
«Фемінатива» – це слово, яке ми придумали для назви фестивалю. Воно походить від польського слова «komitywa» (укр. «близькі взаємовідносини між добрими знайомими і друзями) та «femi», тобто жінка, оскільки саме це є суттю фестивалю – зустрічі, розмови жінок, авторок, інтелектуалок, артисток, директорок, активісток. Цей фестиваль літературний, і література є головним фокусом, але ми хочемо зосередитися не лише на ній, тому з запросили учасниць з різних галузей. Йдеться теж про розуміння спільноти, яке в жінок дуже сильне – те, що спільнота і співпраця є міцнішою, ніж змагання один з одним.
Організатор фестивалю – Міська бібліотека у Вроцлаві, в команді організаторок є теж асистентка Ольґи Токарчук – Ірина Вікирчак.
«Польсько-Українська Фемінатива» - це, можна сказати, дитя Місяця авторських читань, який цьогоріч не відбувся з огляду на епідемію коронавірусу, але в інформації я читаю, що цей захід певною мірою вписується у відзначення 100-річчя союзу Пілсудський-Петлюра. Поясни, яким чином він пов’язаний з цією історичною подією.
- Я, як уповноважена мера Вроцлава з питань мешканців українського походження, була залучена в організацію заходів до 100-річчя цього союзу. Ми планували у Вроцлаві організувати кілька таких заходів, але з приводу коронавірусу це не вдалося. «Фемінатива» – це один із заходів, над яким ми працювали до цієї річниці. Я думаю, що цей фестиваль є оригінальним способом відзначення цієї річниці. Коли ми думали про спосіб вшанування цієї річниці, – а над цими заходами працювало багато осіб, котрі займаються у Вроцлаві українським справами, - весь час чоловіки пропонували такі розв’язки, які, на мою думку, є трішки застарілими ідеями. Тобто поставити пам’ятник, назвати перехрестя, організувати конференцію на історичну тему тощо. І всюди мені вбачалися Пілсудський і Петлюра, котрі простягають один до одного руки. Тоді я зрозуміла, що коли такі заходи повинні наголошувати на діалозі і мати сучасний сенс, то слід використати силу і співробітництво, яке є живим. Ви знаєте, що у Вроцлаві є біля 100 тисяч українців. І я подумала, що найактивніші у суспільній і культурній сферах є жінки. І чому не подивитися на ці заходи із сучасної перспективи? Адже це жінки беруть участь у культурних подіях, вони збирають гуманітарну допомогу, вони очолюють більшість організацій, що займаються польсько-українським співробітництвом. Тож давайте подивимося на цю річницю з перспективи жінок! А також спробуймо оцінити, як взаємовідносини між нашими країнами могли би виглядати, якби ми не дивилися на них виключно з чоловічої перспективи, - розповідає Хребор.
У рамках фестивалю відбудеться шість зустрічей. Ці дискусійні панелі присвячені таким актуальним темам, як міграція, війна, патріотизм.
- Ми будемо говорити про те, як жінки дивляться на світ. Тому перша зустріч буде про збройні конфлікти і війну, але не з історичної перспективи, а сучасної. Перша панель має назву «Чи війна хвилює жінок?», і будемо під час неї говорити про те, що в сучасній українській та польській літературі з’являється про війну, а також – про альтернативні погляди на війну, не лише в контексті героя, захисника Батьківщини. Задумаємося теж над тим, якою є роль жінки, котра потрапила в збройний конфлікт або диктатуру, - додає вона.
Директорка фестивалю Польсько-українська Фемінатива Ольґа Хребор
Перша зустріч - 18-го вересня, одною із гостей буде Олександра Іванюк авторка роману «Амор(т)е».
- Крім Олександри, гостею буде Гаська Шиян, авторка книжки «За спиною». Мені, як куратору фестивалю, дуже залежало на тому, щоби ми зібрали нестандартний погляд на роль жінки під час конфлікту, а навпаки – непопулярні думки, які протистоять суспільному погляду. Героїня книжки «Амор(т)е» Франческа намагається зрозуміти, що відбувається в Україні з перспективи дівчини з-за кордону. Натомість Марта, героїня книжки «За спиною», народжена і живе в Україні. Але вона відчужена національно. І ми, згадуючи про Марту, хочемо запитати, чи патріотизм має означати для всіх те саме. Патріотизм може мати різні образи, він вже тепер в Україні знаходить своє русло. І це теж дуже важко в умовах справжньої війни. В країні, де є поруч агресор, все-таки не всі мають бажання, потребу в такий самий спосіб переживати патріотизм. Для деяких те, що вони сміття на дорозі збирають чи сплачують податки, це вже є достатньо патріотичним. А ще з іншого боку, ця потреба добровольства, яку не розуміє згадана Франческа, буде зіставлена ще з одною гостею, польською репортеркою Малґожатою Реймер, авторкою книжки «Błoto słodsze niż miód/ Glosy komunistycznej Albanii» (Болото, солодше за мед. Голоси комуністичної Албанії). Це література факту. У цій книжці бачимо, як жінки поставлені не перед вибором, а перед примусом існувати в катівні, в країні, яка в Європі стала Північною Кореєю. Ми хочемо зіставити різні історії та задуматися, як мав би виглядати патріотизм, який не був би «єдиносправжнім», - зазначає Ольга.
Міграція – цій темі буде присвячену зустріч, що відбудеться 23 жовтня. А до участі ви запросили, зокрема, Ірену Карпу, Марину Гримич і польську репортерку і письменницю Марту Мазусь. Модеруватиме зустріч журналістка Олена Бабакова.
- Ми не будемо говорити про проблеми пересікання кордонів, про те, про що багато говориться – про імміграцію українок до Польщі, їхню долю тощо. Навпаки, ми хочемо сягати до літератури і показувати зовсім інші історії. Тому ми запросили таких авторок, котрі у своїх книжках показують зовсім інше мігрантство жінок. Тобто не таке, яке ми знаємо зі ЗМІ, а таке, яке є іноді вибором, іноді – протестом. Книжка Ірени Карпи «Добрі новини з Аральського моря» нас надихнула. Письменниця показала, що українки за кордоном можуть мати різний привід для міграції. Це не мусить бути економічний чинник. Так само у випадку Марини Гримич – її книги розповідають, як мігрується до країн зовсім іншої культури, як виглядає зустріч мігранта, мігрантки із зовсім іншим світом. Марта Мазусь пише про міграцію до Польщі, не тільки українців. Думаю, що це буда цікава зустріч. Олена Бабакова додасть тут багато свого знання, вже як експертка з питань міграції, - зауважує директорка фестивалю.
Серед учасниць фестивалю – дуже багато відомих імен. Як ваші гості реагували на запрошення стати частиною «Польсько-Української Фемінативи»?
- Я дуже-дуже вдячна усім нашим гостям! І хочу сказати, що цей фестиваль зустрівся із величезним відгуком. Коли ми дзвонили до відомих людей, дипломаток, артисток, письменниць і запрошували їх на «Фемінативу», то завжди чули: «з радістю!», «це буде для мене честь». Ми побачили, що оцей простір діалогу польок і українок був дуже потрібний. Виявляється, що раніше ніхто про це не подумав. Часто на зустрічах із письменницями немає такого інтелектуального обміну, тому що, на загал, організується зустріч з одною авторкою, скажімо, українською у Польщі, котра представляє свою книжку, але вона зовсім не перетинається зі світом польських письменниць, авторок, які пишуть на подібні теми, - ділиться Ольга.
Я згадала на початку, що це онлайн-фестиваль, отже, глядачі можуть за ним спостерігати з будь-якого місця, міста, закутку світу. Чи ці стрімінги будуть безкоштовні, чи глядачі зможуть поставити запитання? Розкажи більше про технічний бік фестивалю.
Усі стрімінги будуть безкоштовні, не буде теж реєстрації. Дуже щиро запрошую на профіль «Польсько-Української Фемінативи» на Фейсбуку (Feminatywa Polsko-Ukraińska). Починаємо 18 вересня о 18:00. Фестиваль матиме гібридний формат. Наші гості, котрі можуть приїхати до Вроцлава, зустрінуться у студії, ті, хто не зможе – буде з нами за допомогою інтернету. Зустрічі ми будемо транслювати в прямому ефірі, тож кожен може поставити запитання в коментарі. Дуже жаліємо, що не можемо зустрітися з публікою фізично, але така формула дає можливість доступу до ширшого ґрона.
Отже, попри обмеження, ширша доступність культурних заходів у формі онлайн – це одна з небагатьох пеерваг актуальної ситуації. Нагадаю, з нами на зв’язку була директорка онлайнового літературного фестивалю «Польсько-Українська Фемінатива» Ольґа Хребор. Перша зустріч – вже 18 вересня.
Запрошую послухати повну версію розмови у звуковому файлі
Яна Стемпнєвич