18 серпня 1925 року акціонерне товариство Польське радіо отримало монопольну концесію, тобто дозвіл на здійснення мовлення у Польщі. Логічно, що наслідком цього стало припинення, і як вже ми знаємо, лиш на деякий час, діяльності пробної радіостанції Польського радіотехнічного товариства. Концесія зобов'язувала Польське радіо побудувати радіомовні станції, зі збільшенням кількості абонентів, в різних містах Польщі. У 1927 році Польське радіо планувало охопити сигналами дванадцять радіостанцій у Варшаві, Кракові, Познані, Катовицях, Вільнюсі, Львові, Лодзі, Любліні, Ґрудзьондзі, Ґдині, Рівному та Волковиську.
У цьому випуску нашої рубрики ми з моїм колегою звукорежисером та радіолюбителем Кшиштофом Саґаном поговоримо про перші спроби радіомовлення в Кракові та Познані до відкриття офіційних радіостанцій Польського радіо.
Водночас із тим, як пробна радіостанція Польського радіотехнічного товариства здійснювала вже регулярні радіотрансляції із Варшави, у Кракові радіоаматори проводили численні експерименти у цій галузі. Приміром, у 1925 році в газеті «Річ Посполита» з'явилася коротка стаття про те, що у краківському радіоклубі інженер Олександр Скрипченко, який, до слова, як і засновник та перший директор Польського радіо Зиґмунт Хамєц, мав українське коріння, продемонстрував перший саморобний радіоприймач. Це вже були ті часи, коли окремі частини радіоприладів можна було придбати у Польщі, а не тільки замовляти з-за кордону. Щоправда в тій статті у його прізвищі, певно, містилася помилка, було написано як Скрипчинський, але із пізніших публікацій зрозуміло, що все ж таки йшлося саме про пана Скрипченко.
У березні 1925 року часопис Światowid описав сконструйований ним радіоприймач як польський успіх у галузі радіотелефонії. Зрештою Олександра Скрипченка попросили про будівництво радіостанції, організованої при Міністерстві освіти для інституції, яка називалася Загальноуніверситетські курси лекцій (Powszechne Wykłady Uniwersyteckie – ред.). Це був кінець серпня. А вже на початку лютого 1926 року у місцевій пресі з'явилася інформація, що останніми днями до Кракова на митницю прибуло обладнання з берлінського заводу, призначене для наукової радіостанції при Математично-природничій гімназії. Запуск станції відбудеться у перших днях березня поточного року. Витрати на будівництво, що склали 34 000 злотих, взяло на себе Міністерство освіти, — йшлося у повідомленні.
Ідея новоствореного мовника полягала у тому, аби радіо транслювало лекції, які слухатимуть в малих селах, де немає шкіл. Оскільки ця проблема станом на 1925-1930 роки була у Польщі актуальною, то існувала така посада як «Nauczyciel objazdowy», тобто — вчитель пересувної школи. Але ці педагоги не могли охопити увагою всіх дітей, тож такі радіотрансляції значно стали у допомозі. Зокрема, програма включала базові знання зі шкільних предметів, а також новини про світові наукові відкриття.
«Перший пробний радіоефір у Кракові відбувся у березні 1926 року. На той момент Польське радіотехнічне товариство вже рік як здійснювало у Варшаві регулярні радіотрансляції. Втім, сталося це якраз в період, коли товариство завершило свою діяльність, а Польське радіо її ще не розпочало. Пробні програми пройшли досить успішно. В місцевих газетах навіть з'явилися схвальні листи від слухачів. Окрім лекцій, в ефірі можна було почути також новини, які наживо читали з газет. Пізніше, у квітні, було розпочато експериментальну трансляцію концертів. Зокрема, передавали ноктюрни Шопена, виконані на скрипці, та пісні Мєчислава Карловича. А в одному із подальших ефірів було прочитано фрагмент трагедії Стефана Жеромського "Сулковський". Це п'єса на 5 дій, яка оповідає про кар'єру і смерть ад'ютанта Бонапарта капітана Юзефа Сулковського.
До річниці ухвалення Конституції 3 травня була підготовлена спеціальна радіопрограма, яка багато разів була анонсована в пресі. А напередодні, і про це писалося, до слова, у газеті "Nowy Dziennik", значення Конституції 3 травня різними мовами світу, серед яких був і іврит, пояснювали 9 дикторів. Після цього ефіру доля згаданої радіостанції невідома, тому що в газеті про неї перестали писати, й склалося враження, ніби вона провалилася під землю. Різні дослідники висувають різні припущення, що ж сталося. Одні, приміром, схиляються до того, що обладнання не справилося з навантаженням і вийшло з ладу. Але, гадаю, варто пам'ятати, що на цей момент Польське радіо вже рік як отримало монопольний дозвіл на мовлення у всій Польщі. Тож про те, що вести ефіри міг ще хтось, навіть не йшлося. Наостанок додам, що радіо це розміщувалося у будівлі гімназії, яка збереглася в Кракові і до сьогодні, але зрозуміло, що тієї кілька метрової антени на її даху вже немає», — розповів Кшиштоф Саґан.
Всього за кілька місяців, 15 лютого 1927 року, Польське радіо розпочне власні програми у Кракові словами «Привіт! Привіт! Це Польське радіо Краків!»
Доволі потужний клуб радіолюбителів діяв і у Познані. Далі ми докладніше дізнаємося про Експериментальну станцію кафедри фізики медичного факультету Познанського університету ZFWL, тобто скорочена абревіатура від Zakład Fizyki Wydziału Lekarskiego. Вона діяла у співпраці з Познанським відділенням Асоціації польських радіоінженерів та розташовувалася в тодішній будівлі Collegium Medicum (нині Collegium Maius – ред.). Конструктором станції з початковою потужністю у 2,5-ватт був Лєон Козловський.
«Трансляції цієї станції розпочалися на початку жовтня 1925 року. Першими в ефірі прозвучали сигнали Азбуки Морзе. А пізніше з'явилася промова "Привіт! Привіт! Це пробна радіостанція 17 ZFWL! Радіолюбителів, хто чули наші проби, просимо повідомити про якість звуку до редакції "Dziennik Poznański". Спочатку радіотрансляції складалися лише з цього повідомлення, яке повторювали по кілька разів. Але вже за декілька днів ефір почав поступово наповнюватися й іншим змістом. Зрештою, оперативно виголошувалися результати виборів до міської ради в Познані. Цікаво, що з ефіру саме цього радіо, як пізніше з’ясується, взяли початок деякі нововведення, яких не було на інших станціях. Зокрема, почали з'являтися огляди та результати спортивних змагань, кінних перегонів, вело- та мото-рейдів та багато іншого. Пізніше, як і в Варшаві, в ефірі транслювали музику, яку транслювали на живо із концертних залів, або відтворювали з грамофонних платівок. Але мікрофон Познанської радіостанції швидко зіпсувався і його замінили на звичайний телефонний, що на жаль значно вплинуло на якість цих передач».
На жаль, восени 1925 року радіостанцію ZFWL при Познанському медичному університеті спіткала ще одна невдача. Через стрімкі пориви вітру було зірвано її антену. Відділення було опечатано працівниками пошти і відновити свою роботу змогло лише після отримання відповідного дозволу в лютому 1926 року. Однак документ, виданий радіостанції 13 серпня 1926 року, дозволяв її трансляції лише в наукових цілях.
Запрошуємо слухати аудіофайл
Христина Срібняк, Krzysztof Sagan