97-ма річниця Польського радіо

Рубрика, присвячена історії Польського радіо

Польське радіо, радіостанція у Варшаві

Narodowe Archiwum Cyfrowe / https://www.szukajwarchiwach.gov.pl/jednostka/-/jednostka/5938281

Регулярні передачі першого каналу Польського радіо рушили 18 квітня 1926 року. Про її початки ми вже трохи говорили в наших попередніх випусках. Зовсім коротко лиш пригадаємо, що 18 серпня 1925 року акціонерне товариство Польське радіо отримало монопольну ліцензію на мовлення по всій країні. Але, оскільки технічно, воно було ще не готове здійснювати самостійні ефіри, то співпрацювало і фінансувало раніше діючу станцію Польського радіотехнічного товариства. Протривало це до 14 березня 1926 року, а за два дні раніше Польське радіотехнічне товариство випустило свою соту передачу. Підхопити ефірну естафету одразу Польському радіо не вдалося, бажаючи використовувати радіостанцію товариства, воно мусило встановити там своє обладнання, новий передавач, а також провести кабельне з'єднання між студією, яка тоді була організована в приміщенні колишнього Ландшафтно-кредитного товариства на вул. Кредитовій, 1, де сьогодні знаходиться, зокрема, Етнографічний музей і передавальною станцією, яка розміщувалася на вулиці Нарбутта. А вже через тиждень, 21 березня, розпочалися перші радіо спроби Польського радіо. Трансляції були нерегулярними і проводилися в різний час доби, адже тривало налаштування обладнання, перевірявся звук у студії і як він звучить із приймачів.

«Спочатку анонсувалося, що постійне радіомовлення розпочнеться 31 березня 1926 року. Але зазначеного терміну дотриматись не вдалося, хоча за п'ять днів до цього вже розпочалися регулярні радіопроби. І 26 березня прозвучала перша промова директора Польського радіо Зиґмунта Хамця, звернена до поляків, які живуть у різних куточках світу, а також до фахівців, які обговорювали майбутнє світового радіомовлення на конференції в Женеві. Наступною датою офіційного початку радіомовлення було названо 11 квітня. І, оскільки Великдень того року припав на початок квітня, в період пробних радіотрансляцій передавали переважно концерти релігійного характеру, а також декламації художніх творів чи виступи артистів, так само, як і раніше станція Польського радіотехнічного товариства. Але й 11 квітня офіційного відкриття не відбулася. Я не знайшов прямих доказів щодо цього, але не виключено, що причиною перенесення дати міг бути візит прем'єр-міністра Польщі, який був запрошений на урочистості, до Праґи, а потім до Відня. Церемонія офіційного відкриття Польського радіо була настільки важливою подією, що на неї були запрошені усі найголовніші  державні діячі. Попри те, що й 11 квітня радіостанцію не відкрили, пробні ефіри вже були настільки регулярними, що газети навіть друкували щоденну програму передач», — розповів Кшиштоф Саґан. 

Польське радіо, радіостанція у Варшаві (1929-1939)

За три дні до офіційного відкриття Польського радіо, до студії на вулиці Кредитовій запросили представників столичних періодичних видань, щоб вони побачили, як виглядає радіо зсередини, і написали статті про нову інституці. Згодом показали і перебудовану радіостанцію на вулиці Нарбутта. І, зрештою, настало 18 квітня — день відкриття Польського радіо. 

«І ось яка є цікавинка: Мацєй Юзеф Квятковський у своїх публікаціях стверджує, що офіційний початок програми був о 17:00. Однак, коли я передивився газети, які вийшли в квітні 26-го року, то знайшов час 19:45. Можливо, що 17-ту анонсували спочатку, а за фактом події газети писали про 19:45. І кілька слів про те, як проходила церемонія. На неї, як я вже згадував, були запрошені представники політичної та суспільної еліти столиці. Приміром, прем'єр-міністр Алєксандр Скшиньський на урочистості трохи запізнився. Як він потім пояснив в ефірі, його затримали державні справи, оскільки він був на засіданні президії уряду. Тож у студію Скшиньський прибув лише о 20:50. Це вплинуло на заплановану програму ефіру, яка попередньо була надрукована у пресі, і його довелося дещо змінювати на ходу. Також там був присутній міністр військових справ, міністр внутрішніх справ, міністр віросповідань і народної просвіти, що є відповідником сьогоднішнього Міністерства освіти. Присутній був депутат засновницького сейму та І каденції у Другій Речі Посполитій Станіслав Ґрабський, який в рамках тієї першої передачі прочитав спеціальну лекцію про роль радіо в просуванні культури і науки, або про те, як радіо може служити педагогічним цілям», — доповнив Кшиштоф Саґан. 

Церемонію відкриття, що транслювалася в прямому ефірі, усі запрошені посадовці, представники духовенства та культурного сектору Польщі, могли слухати зі спеціально кімнаті на другому поверсі на вулиці Кредитовій. 

Польське радіо, радіостанція у Варшаві (1929-1939)

«Ще до 19:30 відбулося освячення приміщення, де розташовувалася студія. Його провів ксьондз, народний депутат Адам Вирембовський, який також був головним капеланом Національної поліції. О 19:30 диктори зробили перші оголошення польською мовою та французькою мовою. За тодішнім протоколом французька була мовою міжнародної дипломатії. Окрім головної фрази, — "Привіт, привіт, це Польське радіо Варшава, хвиля 480 метрів", було також представлено програму на вечір. Першим музичним твором, який пролунав після цього оголошення, був Polonez As-dur Фридерика Шопена. І одразу після цього слово мав один із засновників акціонерного товариства Польське радіо Тадеуш Словський, який також говорив про важливість радіо у поширенні культури. Після нього виступив директор Зиґмунт Хамєц, який також говорив про важливість радіо для культури, для мистецтва і привітав своїх співвітчизників, які розкидані по всьому світу, і завдяки радіохвилям, можливо, вперше за багато років можуть почути польську мову. Після промов засновників виступив Станіслав Ґрабський. Згодом в ефірі настала коротка перерва, і після неї слово взяв прем'єр-міністр Алєксандр Скшиньський, який спочатку говорив французькою, а потім польською. Пізніше преса написала, що це була свого роду відверта розмова біля каміна з "невидимими" слухачами. Він говорив про те, що він життєвий оптиміст, яким він бачать можливе майбутнє радіо, що також було цікаво. Як зазначала тогочасна преса, на відміну від попередніх ораторів, Скшиньський наголошував на переважно розважальній природі радіо. Тобто він не говорив про високу культуру, про освіту, він просто зауважував на тому, що радіо також забезпечує розваги. І саме в цьому він бачив роль радіо, яке, так би мовити, тільки народжувалося».

Після Алєксандра Скшиньського знову виступив директор Польського радіо Зиґмунт Хамєц. Після ще однієї короткої паузи композитор, професор Станіслав Нєвядомський прочитав лекцію про Фредеріка Шопена та його значення для польської і зарубіжної музики. А одразу після цього відбувся перший для Польського радіо концерт, під час якого виконали 16 творів Шопена. А після музичної частини відомі актори Стефан Ярач і Алєксандр Зельверович читали твори польських письменників і поетів. А зокрема Адама Міцкевича, Юліуша Словацького, Ципріана Каміля Норвіда, Станіслава Виспянського, а також не так давно на той момент померлих Стефана Жеромського та Владислава Реймонта. Святкова програма була запланована до півночі, але одна з газет зазначила, що вона затягнулася і тривала довше. 

Вже з наступного дня, з понеділка 19 квітня, Польське радіо почало транслювати регулярну щоденну програму. Як писав перший дослідник історії Польського радіо Мацєй Юзеф Квятковський, починалася о 17:00. З часом же ефіри Польського радіо ставали тільки довшими.

Запрошуємо слухати аудіоверсію матеріалу у прикріпленому файлі

Христина Срібняк, Krzysztof Sagan