Що це таке - Варшавсько-люблінський духовий оркестр? Звідки ця назва?
Філіп Маєровський: Варшавсько-люблінський духовий оркестр - це група друзів, які п'ять років тому зустрілись в Амбасаді традиційної музики. Точніше зустрілись раніше, адже грали на духових інструментах, і вирішили, що окрім гри на майстер-класах, настав час створити справжній гурт, на кшталт духових оркестрів з Розточчя. Склалося так, що ми граємо дуже багато репертуару духових оркестрів з Розточчя, їздимо туди в експедиції, граємо на танцях, концертах, у різноманітних ситуаціях, в яких колись теж грали духові оркестри. Намагаємось популяризувати музику, яку ми так любимо, власне, музику духових оркестрів з Розточчя.
Ф. М.: Це передусім були оркестри, які грали сільський репертуар, робили аранжування скрипкових партій для духових оркестрів, а це польки, оберки, а також характерні для Розточчя подружняки. Гали також класику оркестрової літератури, йдеться передусім про симфонічні оркестри. Тут можна назвати вальси з-за східного кордону. Це також був репертуар міжвоєнного двадцятиліття, тобто фокстроти і танго. Крім цього був репертуар, зумовлений різними подіями - марші, які виконувалися під час державних урочистостей, церковний репертуар, насамперед пісні, але не тільки. Іноді це були складніші композиції, і звісно, наш улюблений похоронний репертуар, тобто похоронні марші, які на Розточчі виконуються до сьогодні
Це означає, що ви граєте на похоронах?
Ф. М.: Як Варшавсько-люблінський духовий оркестр - ні. Натомість оркестр має свою підгрупу, якій у Варшаві іноді трапляється нагода грати під час похоронів. Звісно, ми приєднуємось до духових оркестрів на Розточчі, які грають на похоронах, коли помирає хтось із пожежників, котрийсь із членів оркестру, або ж навіть комерційно, коли хтось замовити собі оркестр на таку подію.
Чи окрім похоронів ви граєте на весіллях, чи скажімо, на інших подіях?
Ф. М.: Як Варшавсько-люблінський духовий оркестр ми ще не мали нагоди грати на всьому весіллі, прикро визнавати, але на Розточчі оркестри запрошують на весілля все рідше, хіба що як такий традиційний акцент, коли вони оркестр грає впродовж однієї-двох годин. Сподіваємось, що незабаром ми зможемо заграти на весіллі від початку до кінця, найохочіше не одноденному, а триденному.
То найкраще когось одружити в капелі…
Ф. М.: Не буду зраджувати таємниць та нав’язувати своєї думки, адже виглядатиме на те, що я когось сватаю, і ще буду змушений бути весільним старостою, а я б не хотів цього.
Звідки ви берете репертуар? У кого ви навчаєтесь?
Ф. М.: Передусім в духових оркестрів, зі Здзіловіц, Горая та Забужа, які існують досі. В цих місцевостях є оркестри з дуже давньою традицією, музикантами, як і пам'ятають період розквіту духових оркестрів. Ми також користуємось архівними збірками, тобто нотними збірками, які мають оркестранти і охоче з нами ними діляться. Користуємось архівними записами, які зберігаються в тих поодиноких архівах. Мені видається, що в архівах Польського радіо є якісь записи духових оркестрів ще з 80-х років. Ми з цих записів переписуємо партитури, які потім виконуємо як Варшавсько-люблінських духовий оркестр.
А для такого невігласа як я, який не знає нот, чи можливо навчитись грати на духових інструментах, та грати в оркестрі?
Ф. М.: В оркестрі є кілька людей, які не є запанібрата з нотами, і чудово собі радять. Можна грати зі слуху, так теж колись було в оркестрах. З таких інструментів, я б тобі міг порадити саксгорн альт. Музиканти з Розточчя говорять, що на ньому грається - “до мосту пустою, а за мостом першою”. Це означає, що слід натискати одну клавішу. Залежно від частини твору. Гадаю, це під силу кожному, а потім відкриється і весь світ духових інструментів
У вашому оркестрі є дівчата, а чи в традиційних оркестрах грали жінки?
Ф. М.: З того, що ми знаємо, то цього не було. Це типово чоловіча справа. Традиційно чоловіки грали на духових інструментах. Натомість тепер це природно, що на цих інструментах грають дівчата. Немає жодних заперечень, а радше в нашому оркестрі ми весь час намагаємось творити паритет. Іноді нам вдавалось це зробити, але зараз ми маємо більше чоловіків і кількох, мабуть, будемо змушені звільнятися, щоб мати рівновагу статей
Чи ваш репертуар походить лише з Розточчя? Чи також з інших регіонів?
Ф. М.: Міський репертуар не походить з Розточчя, це радше інтерпретації у стилі розточанських оркестрів. Велика частина маршів та вальсів походить не тільки з Польщі, а й з-за східного кордону. Ці вальси часто є музично класикою, адаптованою під склад малих духових оркестрів. Разом з присутнім тут моїм колегою Кубою нам вдалось знайти в сервісі Ютуб величезну кількість творів з Розточчя, які граємо ми, але які виконують і українські духові оркестри. Маємо багато спільного. Від оркестрантів знаємо, що вони грають те ж саме, що і оркестри на сході, за винятком, може оберків, які є типово польським елементом у цьому репертуарі. Натомість решта, навіть фокстроти, але також вальси, марші можна знайти по обидвох сторонах кордону
Звідки ж походить відомий український репертуар, бо мені на думку спадає лиш музика з с. Шершенці на Поділлі?
Якуб Цєсля: З наших спостережень, з розмов з людьми, коли ми переглядали чи слухали записи, то випливає, що є частина музики на південному-заході України, яку можна назвати традиційною, другий напрямок там - це музика оркестрантів колишніх військових оркестрів, до якої входять власне дуже популярні марші і вальси. Те ж саме було і в Білорусі. Такі духові оркестри були там дуже популярними ще до 80-х років. Репертуар в основному, якщо йдеться про марші і вальси, був дуже подібним, стандартним, звісно - хоч по-різному інтерпретований. На півдні України є дуже цікаві духові оркестри, які грають дуже цікаву музику. Цей напрямок нас дуже цікавить. Ми б дуже хотіли туди поїхати і особисто познайомитися з музикантами.
Чи крім вас в Польщі ще хтось цією темою цікавиться? Бо в Україні цю тему досліджує бубніст гурту US Orchestra Андрій Левченко…
Я.Ц.: Це середовище доволі мале. Ми, крім того, що цим цікавимось, то ще й граємо. Є кілька людей, які це досліджують, є інтернет-сторінки, присвячені цій темі. Натомість це дуже вузька група і трохи забута. Це ділянка, в якій ще дуже багато всього потрібно зробити. Поки музиканти живі, а вони поволі відходять, то варто цим зараз зайнятись. Те, що так характерне для цих духових оркестрів, це дуже специфічна манера виконання, унікальна, яка відійде разом з цими музикантами. Репертуар буде цілком забутий, навіть якщо він записаний в нотах, то кожен оркестр виконував це на свій спосіб, кожен оркестр має своє специфічне звучання. І це те, що найбільше нас цікавить, і те що ми хочемо та, зрештою, робимо - відвідувати цих людей, якомога більше записувати, розмовляти на цю тему, збирати історичні матеріали, фото, спогади.
Духові інструменти можуть відлякувати, але полегшенням є те, що існують нотні записи?
Я.Ц.: Це зовсім інший досвід. Тут працюють інші принципи. Оркестр - це така собі установа. Капела - ні, а оркестр - так. Гадаю, це полегшує роботу і збирає людей довкола оркестру. Існує такий собі острах, що важко грати на духових інструментах. Думаю, що якщо хтось наважиться і це випробує, то швидко переконається в тому, що це так як і з іншим інструментом. І ця група, яку творить оркестр, допоможе грати і творити цю музику, чи відтворювати цю музику.
Лиш запитаю - скільки учасників у вашому оркестрі?
Я.Ц.: Це питання то капельмейстера Філіпа.
Філіп Маєровський: Я веду всі таблиці в екселі, тож знаю. Зараз це група з понад двадцяти людей, але гадаю що через оркестр перейшло понад кількадесят людей, які приходили іноді на кілька років, кілька місяців, а іноді й на кілька репетицій. Нашою перевагою є те, що ми ніколи не були закрити колективом. Ми б дуже хотіли з цього місця сказати, якщо нас слухають музиканти з України, які грають на духових інструментах і хотіли б грати таку музику, то ми відкриті, щиро запрошуємо, нам корисною буде будь-яка допомога, на будь-якому інструменті і нам буде дуже приємно грати разом музику, про яку ми згадували. Вона має багато спільного.
Запрошуємо послухати повну версію передачі у доданому звуковому файлі.
Данута Наугольник