Духовий оркестр Podróżniacy випустив свій дебютний альбом «Chodźwa!». Лауреати конкурсу Польського радіо Nasze Muzyczne Źródełko (Наше музичне джерельце – укр.) та фестивалю в Казімєжі-Дольному своїми мелодіями переносять кожного слухача і кожну слухачку на Розточчя - регіону на Люблінщині, де оркестри досі грають старовинні оберки, польки, вальси, фокстроти і танго, а також супроводжують своєю музикою різні свята протягом року.
Духові оркестри на Розточчі - дуже цікавому на музичні традиції прикордонному регіоні Польщі - почали створюватися тоді, коли чоловіки поверталися з війська. З собою вони приносили і різні духові інструменти. На них починали вчити грати своїх братів, сестер, друзів... І так почали створюватися сільські духові оркестри. Сьогодні їх не так багато, адже і весільна музика, де найчастіше грали такі оркестри, зовсім змінилася. Тому так важливо цю традицію зберегти і передати молодому поколінню.
Про діяльність цього оркестру у програмі «Витоки» розповідає засновник оркестру і керівник Філіп Маєровський.
53:46 09 01 Vytoky.mp3 Як на Розточчі продовжують традицію сільських духових оркестрів
- Спочатку не думав, що це буде така велика діяльність і що ми видами з молоддю альбом, тому що, починаючи роботу з духовими оркестрами в Розточчі, ми зосереджувалися головним чином на організації заходів, зборі архівних матеріалів, поширенні інформації про це, організації майстер-класів для дорослих, які грають на духових інструментах. Але в якийсь момент ми зрозуміли, що якщо не почнемо навчати молодь, ця традиція в якийсь момент буде перервана, бо без наступних поколінь ці оркестри просто не матимуть шансів вижити. І з'явилася така ідея, щоб створити осередок традиційної музики, тобто такий музичний осередок, але на основі конкретної традиції, спочатку саме в селі Здзіловіце.
І там ми розпочали такий процес навчання, який спочатку не був легким, бо охочих було не так багато, але в якийсь момент щось змінилося і дуже багато молодих людей захотіли почати вчитися грати саме на духових інструментах на основі традицій місцевої оркестри, і просто взяти участь у цьому виклику. Тож це був виклик, мабуть, як для них, так і для мене, бо я теж раніше не навчав дітей, молоді в такому масштабі. І якось так все склалося, що ми опинилися в такій ситуації, що оркестр після численних успіхів нарешті дуже швидко, адже через два роки існування, записав свій дебютний альбом.
За словами Філіпа Маєровського, в оркестрі грають діти віком від дев'яти до п'ятнадцяти років.
- Це група з двадцяти одного молодого музиканта і музикантки, адже важливо сказати, що майже половину оркестру складають дівчата, які грають на трубах, саксгорнах та різних духових інструментах. Більшість з них не мають музичного досвіду. Для переважної більшості з них це була перша пригода з інструментом, саме з духовим інструментом, так само як і в моєму випадку. Я теж починав грати на духовому інструменті, не маючи раніше жодного іншого досвіду. Але вони виросли в цій музичній спільноті, в спільноті Здзіловіц, околиці Горая, в дуже музичних краях, де, наприклад, дуже багато співають у церкві. Молодь, але й дорослі набагато музичніші, і завдяки цьому їм легше вчитися грати на інструменті. І я думаю, що саме це сприяло такому швидкому проходженню цього процесу.
- На перше заняття в гуртку прийшов тільки один хлопець, який грає на цьому альбомі. Пізніше це почало розвиватися, таких людей ставало все більше. У якийсь момент ми дійшли до того, що таких людей було кільканадцять і ми грали. Я маю таку систему, що хочу, щоб ця молодь якомога швидше почала грати в гурті.
Тобто, звичайно, вони вчаться грати на інструменті індивідуально або в невеликих групах, щоб опанувати техніку і теорію гри. Але для мене дуже важливо, щоб вони дуже швидко включилися в процес гри в ансамблі і командної роботи. Тож насправді вони дуже швидко почали грати перші мелодії. Навіть якщо ці початки не були простими і були викликом як для них, так і для мене, завдяки цьому вони дуже швидко згралися між собою, бо це насправді найважливіше в духовому оркестрі. І вони функціонують як один організм.
Слухайте програму у доданому звуковому файлі
Мар'яна Кріль