Професорка Ірина Матяш: Польща допомагає зберегти науковий потенціал України

Професорка Ірина Матяш: Польща дала можливість продовжити тяглість наукової праці, фактично зберігаючи науковий потенціал України

Доктор історичних наук, професор Ірина Матяш

Скріншот youtube.com/Studium Europy Wschodniej

Повномасштабна війна Росії проти України триває 137 днів. Попри переважаючі сили ворога, українська армія героїчно відбиває атаки російських загарбників, ведучи контрнаступ на окремих напрямках. Нездатна вести війну проти справжніх воїнів, так звана друга армія світу обрушує свій гнів на мирних громадян України, а також на її культурну та історичну спадщину.

Творець терміну геноцид, уродженець Білорусі Рафаель Лемкін включав у це поняття саме знищення культури народу та її фізичних носіїв.  Наша співрозмовниця без перебільшення присвятила своє життя захисту історії України. Науковець у галузі архівознавства, перша заступниця Голови Державного комітету архівів України у 2009-11 роках, професорка Ірина Матяш нагадує, що Росія почала війну проти України ще у 2014 році.

Я хочу нагадати, що війна Росії проти України, розв’язана не 24 лютого 2022 року, а 2014 року. Якщо говорити про архівні чи музейні зібрання, то, очевидно, треба говорити про те, що вже у 2014 році фактично було поза всіма міжнародними законами й правилами знищено як український архів і виник уже як російський державний архів Автономної Республіки Крим. Сумно, що архівісти кримські прийняли одразу і згодилися прийняти російську позицію і працювати уже в тому руслі з архівами. Надзвичайно тяжке становище тих архівів, що знаходяться в населених пунктах, де ведуться бойові дії. Державна архівна служба втратила зараз контроль над державними архівами у Херсонській області. Знищено ракетою архів Служби безпеки України у Чернігівській області, зібрання архіву згоріло. Відповідно російські агресори невипадково вціляють у музейні чи архівні будинки, це фактично геноцид. Це війна проти української культури, війна проти українців, проти їх права на самостійне існування. Як відомо, архіви – це найкращий доказ того, що було, що відбувалося в Україні. Це – свідчення нашого права на свою ідентичність. Таким чином російські ракети були скеровані і на музей нашого геніального філософа Сковороди. Також був знищений музей нашої геніальної художниці Примаченко. Українці демонструють дива героїзму. Директор музею разом зі своєю родиною рятував із палаючого музею картини. На щастя, картини врятовані.

Військово-політичне керівництво України запевнило, що готувалося до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Професорка Ірина Матяш розповіла, чи стосувалася ця підготовка архівів і музейних колекцій.

Музейні фонди, музейні зібрання, так само як і архівні зібрання, це – зона компетенції Державної архівної служби й Міністерства культури та інформаційної політики. Відповідно ми розуміли, що рано чи пізно агресія може початися, і керівництво цих галузей готувалося до того, щоб найважливіші експонати були у безпеці. Однак сама евакуація експонатів – надзвичайно складна справа і надзвичайно небезпечна справа, тому що в перші дні агресії, повномасштабного вторгнення, після 24 лютого, фактично шляхи евакуації, крім залізниці, були відрізані. Наш Національний архівний фонд – це надзвичайна цінність, тому керівництво Державної архівної служби ухвалило рішення не евакуйовувати документи, але з допомогою польських колег, колег із Франції, Словаччини, які надсилають пакувальні матеріали, спеціальні шафи, поступово переносити у безпечні місця найголовніші документи. Таким чином, на цьому етапі ми можемо говорити, що документи й музейні експонати закриті, запаковані, збережені. Архівісти й музейники – це особливі люди, страшенно закохані у свою справу, страшенно віддані тій справі, якою вони займаються.

Музеї та архіви регулярно зазнають ракетних і артилерійських обстрілів. Ірина Матяш розповіла, чи ведеться облік вилучених документів та музейних колекцій.

На минулому тижні відбувався Європейський конгрес архівів у Кракові. На ньому Державну архівну службу України представляв її очільник доктор Анатолій Хромов. Саме це питання було головним у його виступі. Говорити про конкретні числа, про конкретну кількість втрат поки що неможливо, оскільки є тимчасово окуповані території, на яких не можна проконтролювати втрати. Державна архівна служба, звісно, веде облік цих втрат. Вони поки що не оприлюднюються, з тих міркувань, щоб не створити якусь неправильну інформацію. Втрати музейних зібрань публікуються на сайті Міністерства культури та інформаційної політики. Цим займається міністерство.

Польща та Україна зараз перебувають на піку своїх відносин. Серед іншого, Польща підтримує Україну в її прагненні зберегти національну спадщину в умовах війни, зазначила професорка Ірина Матяш.

Польща й Україна завжди були близькими. Ми дуже тісно співпрацювали, особливо архівні служби. Були надзвичайно цікаві спільні проєкти. Польська сторона шукала документи архівної полоніки в Україні спільно з українцями та архівну україніку у польських архівах. Були проєкти, пов’язані зі спільною архівною спадщиною. Саме відчуття допомоги, братнього плеча українські архівісти, музейники, бібліотекарі відчувають з боку польської сторони. Починаючи від пакувальних матеріалів, безкислотних коробок для архівів, вогнестійких шаф – всі ці допоміжні матеріали надходять до українських архівів, музеїв, бібліотек. Національна бібліотека у Варшаві співпрацює з Бібліотекою ім. Вернадського. Вона допомагає не лише цими пакувальними матеріалами, але й технологіями, допомагає зберігати книжкові зібрання. Головне управління державних архівів співпрацює з Державною архівною службою в усіх напрямках. Після зустрічі в Кракові будуть нові наукові напрямки, пов’язані з виявленням архівної полоніки в Україні. Надзвичайно важливо - відкрите серце Польщі. Ми відчуваємо цю допомогу. Польща не лише допомагає якимись матеріалами чи осяжними фізичними речами, але й прийняла велику кількість науковців. Дала можливість продовжити тяглість наукової праці, опертої на архіви, бібліотеки, відкрила свої архіви та бібліотеки для українських науковців, фактично зберігаючи науковий потенціал України. 

Розмову з провідною науковою співробітницею відділу історії міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту історії Національної академії наук України, професоркою Іриною Матяш записав Едуард Жолуд.