Національне читання суботу, 9 вересня, проходитиме в Польщі вже 12 раз. Українцям ця подія може чимось нагадувати Загальнонаціональний диктант – коли по всій країні в один час охочі його пишуть, а потім перевіряють свої результати. В Польщі ж президент і його дружина хапрошують усіх до спільного прочитання знакової книги, яку обирають щороку. Рівно о 12 у Саксонському саду у Варшаві Анджей Дуда та Аґата Корнгаузер-Дуда читатимуть роман Елізи Ожешко «Над Німаном», виданий 1888 року.
В Україні цьогоріч також багато людей та організацій вирішили приєднатися до польської традиції – на знак подяки польському народові за допомогу в боротьбі за українську незалежність.
На Польському радіо для України з приводу цієї події виходить ціла низка матеріалів – і про сам твір, і про авторку, і про традицію Національного читання. Але окремо - про користь від цієї традиції та користь від самого процесу читання загалом! Над якою багато хто навіть не замислюється.
Механізм сприйняття тексту людиною дуже цікавий. Адже під час читання працюють не тільки нейрони в мозку, які відповідають за зір, а й ті, які відповідають за слух. Навіть коли ми читаємо мовчки, а не вголос. Це дуже добре ілюструє той факт, що діти спершу вчаться читати, промовляючи склади та слова, і тільки згодом вони здобувають навичку читати тихо.
Вплив прочитаного тексту на людський мозок вивчали під час експерименту Ґреґорі Бернса. Роман «Помпеї» давали поступово читати 21 добровольцю серед студентів, і щодня, після прочитання, досліджували їхню мозкову активність у томографі. Виявилося, що прочитаний текст впливає на людський мозок навіть згодом, уже після самого процесу читання.
Під час читання ми не тільки сухо сприймаємо інформацію, а ще й уявляємо собі картинки в голові. Відтак, читання допомагає розвивати абстрактне мислення, уяву, креатив. Навіть коли дивишся фільм, чи бачиш картину, там уже хтось за тебе надав певний образ героям і подіям. А саме під час читання кожна людина у своїй голові творить щось своє. І це також тренування для мислення.
Від читання збільшується словниковий запас, пам’ять покращується, а ще є думка, що процес читання заспокоює нерви та покразує сон, якщо читати ввечері.
Також читання називають одним з дієвих способів для вивчення мов. Загалом, у цьому процесі важливі чотири аспекти: читання, писання, слухання і мовлення. Звісно ж, для збагачення словникового запасу найкраще підходить сприйняття на слух і читання.
Не раз у суспільсві обговорювали думку: якщо забагато читати – зіпсуєш зір. Але на цей факт впливає багато різних чинників, і шкода від самого процесу не є доведеним фактом. Тим більше, що спеціальні електронні чи паперові книги не завдають негативного впливу на очі, як екрани, які випромінюють світло.
Мозок людини протягом всього життя залишається чутливим до сприйняття нової інформації та стимуляції роботи.
Тож недарма англійський письменник-есеїст говорив, що читання для розуму – те саме, що фізичні вправи для тіла.
Інтерв'ю можна прослухати в доданому аудіофайлі.
Олексій Стеценко