Рафа Івінський: Музика - це спосіб на те, щоб не зійти з глузду. Це добра причина. Знаєш в людині щось таке сидить, як не викинеш цього з себе, то просто зійдеш з глузду. В мене, принаймні, так. І це така причина, що інакше мене не можливо було би витримати, ні мої близькі не могли би, ні я сам. Це найбільша причина, знаєш, як це було в «Янко-Музиканті» - він виходив на поле, бо йому там щось звучало в голові, так само в мене, тільки я не граю на скрипці.
Johny De Niro: Стосовно початків, то кожен вибирає - або літає по стадіонах, пише книжки, малює, рисує, або творить. Десятеро починають грати, а залишається один, двоє, троє... Той, кому це пасує, завжди гратиме, навіть якщо станеться невідомо що. Якщо тебе тягне, то нема сили, що тебе щось відтягне. Бо хочеш це робити, і все. Зараз це зовсім інакше, ніж раніше. Зараз є так, що ми вже повинні це робити і забуваємо про все, що довкола. Клуби концерти, не думаєш ні про що інше, проблеми зникають, Береш гітару, бас, сідаєш за барабани, і забуваєш, що є пандемія, війна, ціни.
Maciej WTF: Мотиваційні чиннники є три, з того, що розповідаєте. З усіма трьома я теж постійно в контакті. Кожен має певні емоції, які хоче з себе викинути, і як не викине, то зійде з глузду, в мене так само. Як я був молодий і бавився музикою, то шукав щось нове, якоїсь зони для стрибка - і це друа справа - музика є зоною для стрибка. І відмежування від реальності і всіх проблем, які нас оточують, і я думаю, що це нами всіма керувало і керує. Колись ми тікали з дому, зі школи, а зараз від щоденних справ, роботи, і напевно саме тому нам вдається зберегти нормальність, і ми ще не зійшли з глузду.