Патковський заснував Експериментальну студію Польського радіо 15 листопада 1957 року, у свій 28-й день народження, він очолював її до 1985 року. У 1974 році він засновує Студію електронної музики при Музичній Академії в Кракові. І керує нею до 2000 року. Власне Марек Холонєвський, який працює в студії з 1976 року, тобто, фактично, від перших років її заснування, стає наступним її керівником після Патковського.
Марек Холонєвський не випадково нагороджений срібною відзнакою Gloria Artes за заслуги в культурі. В 1977 році він засновує організацію Muzyka Centrum, яка займається організацією концертів та повного спектру аудіо-візуальних проектів. Марек Холонєвський людина - списків, в тому сенці, що його заслуги і діяльність на стільки регулярні і послідовні, що на сьогоднішній день їх легше вимірювати лінійкою, аналізуючи довжину списків, ніж перелічувати. Це стосується як концертних виступів Холонєвського в рамках найрізноманітніших музичних формацій і колаборацій, як Pociag Towarowy, Ch&K (Холонєвський Кніттель), mc2 duo (з Марцелем Хижинським), Double Mark (З Марком Полішуукєм), Inifinity Quartett (z Keirem Neuringerem, Ryanem Zawelem, Rafałem Mazurem), Natural Plastic (z Amy Knoles), Kinetic Trio (z Kiniorskim i Mazurem) oraz dizzy kinetics з Лукашем Шаланькевичем.
Audio Art 30 | Paweł Malinowski & Marek Chołoniewski
Це стосується і списку подій студії, серед яких довжелезний перелік лекцій і майстер-класів запрошених лекторів. Це стосується списку подій в рамках GroupLab i PlayRek. Врешті це стосується Фестивалю AudioArt, який відбувається щороку починаючи із 1993 року і на сторінці фестивалю всі ці події і нашарування зберігаються. Тяглість та традиція - це маркери, важливі для польської історії та культури. Нещодавно ми говорили про 30 ліття днів Європейської спадщини та про 5 річчя Інституту Полоніка, які займаються відновленням спадщини, проте традиція і спадщина важливі теж і для тих прошарків культури, які за своєю суттю знаходяться в так званій ніші контркультури, або поза офіційними течіями культури.
Audio Art 30 | ZEMITER
Багато стихійних об'єднань часто недооцінюють важливість документації своєї діяльності, що також може означати їхню байдужість до концепту спадщини, чи тяглості традиції, проте у випадку Марека Холонєвського відчувається потреба вибудувати цю лінію, яка обєднує 20 і 21 століття, проводити її, як продовження кореневих процесів становлення сучасної музики на початку 20 століття. Все це нарощується і перетворюється в так звану снігову кулю. Ефект снігової кулі, яка з кожним витком нарощується, збільшується і стає все більш вагомою. Так снігова куля фестивалю АудіоАрт котилася-котилася і докотилася до свого 30-ліття.
Ось якими словами Марек Холонєвський відкриває свою вступну статтю до фестивалю. Суперзвичайний, гіпернормальний і завжди прем’єрний, фестиваль представить проекти звукового мистецтва та сучасної музики митців з усього світу у формі концертів, інсталяцій та лекцій. Освітньою частиною фестивалю стане Audio Art session у Студії електроакустичної музики. Згідно зі звичайною щорічною практикою, роботи випускників інтермедійного відділу Академії образотворчого мистецтва в Кракові будуть показані на виставці. Форма концертів та інсталяцій, що торкаються надзвичайно важливих питань сучасної та постпандемічної культури. Настрій статті спокійний, виважений і послідовний. Все, як завжди. Все, як завжди винятково.
Насправді складно розповісти про весь спектр проектів цьогорічного фестивалю с, адже здебільшого це аудіовізуальні проекти, не досить почути, потрібно також і побачити їх вживу, або у форматі відео-документації. Якщо для першого потрібно чекати наступного року. Можете вже собі зарезервувати 18-27 листопада, то друге ви можете зробити хоч вже, відвідавши сторінку фестивалю AudioArt pl. На цій сторінці можна переглянути архів подій за всі роки фестивалю. Я ж сьогодні зосередитися на кількох найцікавіших на мою думку концертах, якими можна насолодитися аудіально і які варті уваги через свою концепцію.
Минулого тижня я розповів вам про три твори українських композиторів на фестивалі - це були композиції Аліси Кобзар, Алли Загайкевич та Остапа Мануляка. Ці композиції звучали у рамках марафону конфедерації Електроакустичної музики CIME/ICEM. Власне такий марафон, як і кожен марафон, є солідним випробуванням для найбільш витривалих поціновувачів сучасної музики. 5 годин проектів, які включають виступи студентів, а цьогоріч це була група студентів під менторством Марка Чічіліані. Вони презентували свої роботи на факультеті «Комп’ютерної музики та звукового мистецтва» IEM – Інституту електронної музики та акустики Університету музики та виконавських мистецтв Граца. Я особисто люблю такі студентські виставки і презентації, чи звітні концерти, бо вони ще не запаковані в рамки дорослого професіоналізму і псевдо-креативного турбо-капіталістичного раціоналізму. Тим не менше праця наприклад Chonglian Yu “Gamer Duo” базована на фізиці віртуального ігрового середовища, в якій гравець, а насправді - композитор маніпулюючи об’єктами може задавати певні складні звукові рішення, які дуже складно імітувати - наприклад падіння складних структур із багатьох дрібних, чи більших елементів, або звук перекочування гігантської кам'яної, деравянної, пластикової сфери кімнатою - в реальному житті ми не можемо заставити такий об'єкт справді котитися кімнатою, отже на допомогу приходить віртуальний світ, в якому повторюється фізика світу реального.
Audio Art 30 | Chonglian Yu “Gamer Duo”
Правда, Йоанна Сєдлер-Смуга все ж сперечається із Чонляном Ю, виступаючи на концерті Glass, Wood, Plastic на марімбу мячики для пінг-понгу, які власне і створюють таку випадкову гранулярну хоатизацію. Так завершується твір Un Марти Сьняди.
В Ґраці навчається також митець з Україна - Антон Ткачук. Робота Антона inhale/exhale 1/-1 базується на адитивному синтезі, термін походить звісно із латини і означає додавання - певну звукову хвилю додають до іншої, отримуючи таким чином змішану хвилю. Антон використав для своєї роботи запис діафрагми людини в час сну, імені людини він не називає, кажучи, що найважливіше розуміти, що це людина, хто саме - це не важливо. Таким чином дихання утворює синусоїду -одну з найпростіших хвиль, але не таку правильну синусоїду, яку ми звикли бачити в цифровому форматі. Це синусоїда дещо неправильної форми. Дехто схильний бачити в цьому якісь еротичні контексти, але це просто тіло і це просто дихання. Це лише один запис. З різними частотами і різною формою огинаючої. Певним чином звучання вибудовується в певну гармонію. Для мене це було відкриттям, я не очікував, що це може так звучати, бо це ж лише дихання - воно не може звучати так круто…
Цікаво, що це вже другий твір цього року, який обігрує тему дихання. Як ви пригадуєте - Катерина Гривуль, яка також навчається зараз у Ґраці презентувала на цьогорічній Варшавській осені свій твір Видих. Репортаж і розмову з композиторкою ви можете прослухати у закладці Centrum Mundi на сторінці Польського радіо. Повертаючись до марафону варто згадати композицію Джереві Векслера. Джеремі Векслер — музикант із Нью-Йорка, який живе в Кракові. Він нещодавно отримав премію Фулбрайта за вивчення електроакустичної композиції в Музичній академії Кшиштофа Пендерецького. Джеремі захистив кандидатську актуально викладає композицію в Каліфорнійському університеті в Берклі.
Ми з Джеремі познайомилися ще до пандемії, а у березні цього року зустрілися знову, на моїй відкритій лекції про українську музику в студії Краківської музичної академії. Джеремі розповів тоді зокрема про свої позитивні спогади із поїздки до Києва. Послухаймо ж твір Джеремі trk.1 ver. 3- - 11-limit mashing. Це частина дисертаційного дослідження Джеремі. Твір базується на використанні авторського тюнінгу, базованого на обертонах 11-нотної октави і перемішаних філдрекордингах, зроблених протягом останнього року.
Audio Art 30 | Catherine Lamb
Catherine Lamb композиторка з Берліну, яка у своїй творчості опирається на дослідження тональної взаємодії взаємодії форм і тіней, феноменологічних розширень, перехідних станів, ламінальних приголосних та довгих вступних форм. Про Катерину важливо знати те, що вона опирається в своїй музиці на дослідження циклічності, взаємодії самоорганізованих систем, спіралей, схем, все це досить схоже на мислення, наприклад Яніса Ксенакіса, про нього ми говорили в наших програмах. Катерина вважає, що звук не повинен бути голосним, щоб бути виразним. Особиста мені ця філософія близька. Пошук напівтонів, тонких майже невидимих субстанцій, які здається ось-ось перестануть існувати - вхопити цей момент - це майстерність. Записані за один присід у 2016 році, чотири п’єси Natural Realms представляють досить грубу, але елегантно мережеву систему музичної логіки, яка поєднує природні гармоніки, ритм і петлю зворотного зв’язку - фідбек луп - пише Дженні Ганівер про колаборацію Bryan Eubanks & Xavier Lopez, згадуючи пронагідно їхню майбутню співпрацю із Катеріне Лемб. Ось чому їхнє звучання таке суголосне із музикою Ламб.
Audio Art 30 | Catherine Lamb
Не забракло на фестивалі і абсолютно живої імпровізації у виконанні Марціна Димітера (electronics, field recordings) та Губерта Землера (percussionalia, electronics). Їхній виступ переніс мене на десять років назад до кращих часів варшавської імпровізатор ської сцени та клубу Еуфемія. Були й дещо більш контроверсійні проекти, як наприклад Monolith Софі Крамер і Марі Мако, прект, в якому Софі танцює на пілоні для пул-денсу, використовуючи його, як музичний інструмент.
Audio Art 30 | ZEMITER
Завершився фестиваль проектом-маніфестом, проектом якось навіть надто контркультурним і бунтівним, проектом-революцією, проектом-хаосом, проектом-ритуалом антипоп секти, учасниками якого мимовільно стали всі присутні. Попри свою іронічність і дослідження меж сучасної ненависть до популярної культури, або терапії гніву, проект цікавим чином виявив конформістську складову серед самобутніх на перший погляд особистостей.
Audio Art 30 | †een▲ge g☺d
Audio Art 30 | †een▲ge g☺d
Перформанс †een▲ge g☺d наче спершу має намір відповісти нам на питання стосовно актуальності і якості поп культури, проте залишив мене із роздумами про актуальність сучасного мистецтва. Якщо розглядати фестиваль пул денсу, як певний місток між кінцем 20 і початком 21 столітя, то цей перформанс на завершення 2022 року точно актуальний з точки зору непевності і пошуку, сучасне мистецтво, як відповідь на поствоєнну диллему не спрацювало, перетворившись у своїй загальній масі на карго культу - форму, часто не підсилену змістом. Сучасне мистецтво померло. Нехай живе сучасне мистецтво.
Audio Art 30 | Diakrytyki
А завершуємо ми проектом DIAKRYTYKI Міхада Дембського - музиканта з Плоцька електроніка, та артистки з Варшави Cybernakulum - візуалізації. Діакритики - це під і надрядні значки які присутні в українській та польскій мові. Такі дрібні, знову ж непомітні структурки, такі важливі для наши мов. Принагідно згадується тут вірш Івана Малковича
Хай це можливо і не найсуттєвіше
але ти дитино
покликана захищати своїми долоньками
крихітну свічечку букви "ї"
а також
витягнувшись на пальчиках
оберігати місячний серпик
букви "є"
що зрізаний з неба
разом із ниточкою
бо кажуть дитино
що мова наша — солов'їна
гарно кажуть
але затям собі
що колись
можуть настати і такі часи
коли нашої мови
не буде пам'ятати
навіть найменший
соловейко
тому не можна покладатися
тільки на солов'їв
Дитино.
Закамарками 30 фестивалю AudioArt у Кракові з вами мандрував Мирослав Трофимук.
