Янісові 18 років, запальний юнак вирішив вступити до руху опору. Спершу приєднується до правих сил, але вже пізніше до до Визвольного фронту Греції, який виник навколо лівої комуністичної партії Греції. З ними він воює проти Італії та Німеччини, в 1944 році приєднується до Національної громадянської армії Греції, ELAS, в якій отримує під керівництво батальйон Лорд Байрон. Обороняючи будівлю в Афінах, отримує дуже складне поранення - шрапнель потрапляє йому в ліву частину обличчя, через що він втрачає око. На полі бою Ксенакіса помітили, як вбитого, проте його знаходить батько, транспортує до лікарні, де лікарям вдається його врятувати.
Проте це не єдина проблема, яка нависає над молодим композитором. В Греції його визнають терористом і видаю наказ про його страту через повішання. Дивом Ксенакісові вдається захистити диплом та втекти до Франції. Цікаво, що така далека Греція залишається в пам’яті Ксенакіса матеріалом для творів. Більшість композицій Ксенакіса базуються власне на грецькій культурі, проте очевидними складниками композиторської творчості є також його розуміння стихій натовпу, експресії та контрольованого хаосу, який в музиці накладається також на його архітектурну освіту, в якій важливі математичні точна обрахунки - разом це створює композиції, які вже на рівні партитур виглядають, як ритмічні конструкції, схожу на металобетонні системи. Поєднання архітектури і музики у Ксенакіса стає своєрідною спайкою, яка визначатиме напрямок його творчості.
Франція повинна бути для Ксенакіса тимчасовим місцем прихистку, справньою ціллю були Сполучені Штати Америки. Проте, недарма говорять у фрінція - Шерше ля фамм. У Парижі Яніс зустрічає свою майбутню дружину. В 1955 році отримує французьке громадянство. У Парижі він зокрема працює в студії Лє Корбюзье - Шарль-Едуар Жаннере-Ґрі був за походження швейцарцем, народився у 1877 році і розпочав свою кар'єру, як ювелір, проте у 18 років реалізував свій перший архітектурний проекти - будинок для гравера Луї Фалло. Корбюзьє багато подорожував Європою, Італія, Відень, Угорщина, зрештою у Парижі він знайомиться із практикою використання залізобетону, в бюто Огюса та Густава Перре. Але також подорожує Середземноморрям, досліджуючи древню та сучасну архітектуру Грецій, Балканів та Малої Азії
Можливо тут вони з Ксенакісом і знайшли спільну мову. Юний дипломований спеціаліст Ксенакіс шукав роботи, як дипломований інженер-архітектор. Так він потрапляє в студію до Корбюзьє.
Але це не все. Паралельно у 1950 році він навчається у ще одного відомого композитора Олів'є Мессіана. Очевидно з Месіяном Ксенакіс також сходиться на основі своїх знань і своєї належності і любові до грецької та давньогрецької культури. А Месіан у свою чергу ділиться з молодим Ксенакісом своє візією ритміки - яку він називає аметричною системою, використовуючи дрібні вартості, наприклад 1/16, які множаться в часі і таким чином ритміка досягається такими поліритмічними структурами складеними з дрібних часточок. Мессіан вважає такий ритм природім. Такі ритми в Мессіана також є паліндромами - при їх віддзеркаленні вони ніяк не відрізнятимуться від первинної своєї версії. Тобто їх можна читати в два боки, а отже вони є такими, яі фактично неможливо віддзеркалити, адже вони будуть виглядати аналогічно.
Мессіан радить Ксенакісові вибрати свій музичний шлях, не заглиблюючись в теорію гармонії і контрапункту. Ксенакісові відмовляли в курсах теорії, зумовлюючи це його віком. В 1955 році твір Ксенакіса Metastaseis виконується на фестивалі Donaueschingen. Твір викликає скандал. Ксенакіс пізніше визнає, що це на довгий час заблокувало йому доступ до німецької сцени. Штокгаузен та Булєз критикують Ксенакіса за його революційність. Але іронічним чином, саме в Німеччині творчість Ксенакіса була найбільш розповсюдженою і викликала найбільше зацікавлення. У 1955 році Ксенакіс приєднується до Groupe de recherches de musique concrete Пєра Шефера, функціонує в ній наступні 7 років, пишучи Diamorphoses.
Під кінець 50 років Ксенакіс та Корбюзьє беруть участь в створенні так званого Павільйону Філіпса. На виставці у Брюселі. Варто зауважити, що Ксенакіс займався обчисленнями в студії Корбюзьє, а відповідно в роботі над Павільйоном для Philips також займався Ксенакіс, для створення форми архітектури Ксенакіс вжив ілюстрацію графічних схем, первинно створену для твору Метастазіс. Таким чином між Корбюзьє та Ксенакісом виник конфлікт стосовно авторства павільйону, адже насправді всі інженерні обчислення зробив Яніс, проте врешті павільйон був представлений у співавторстві двох артистів.
Павільйон був певною прокцією візуалізацією звуку, візуально мав викривлені синусоїдальні форми, які нагадували вигини еквілайзера. І як архітектурно-мистецька інсталяці він був призначений для виконання Poeme Electronique Едгара Вареза з використанням інноваційної на той час світлової технології фірми Філіпс. В павільйоні виконувався також 2 хвилинний твір Ксенакіса - Concert PH, написаний спеціально для цієї будівлі. Існує легенда, за якою цей твір Ксенакіс створив підпаливши свій мікрофон і записував, як той плавиться, після чого, очевидно певним чином обробив кінцевий звук, або й ні. За іншою версією, ксенакіс записав потріскування вугілля.
Ксенакіс пише кілька трактатів, зокрема намагаючись розібратися у філософії музики, але також намагається окреслити базові принципи свого підходу до композиції. В трактаті Сформалізована музика Musiques Formalles він викладає базові принципи - густота, час, структура, рівень гучності. Він також написав окремий критичний трактат стосовно серіалізму, який вважав тупиковим непрямом. Свій метод Ксенакіс називав стохастичним. Від грецького stoxos - випадковий, значення у фізиці, яке позначало певну долю ймовірності і припущення при обчисленнях.
Ксенакіса можна вважати композитором, який робив комп'ютерну музику. Тут варто зазначити, що в електроніці існує таке поняття як комп'ютерна музика, де головним інструментом є власне комп'ютер, на відміну від живих інструментів, які використовуються в акустичній музиці, чи синтезаторів та живих інструментів, таке поєднання називаємо електроактустикою, або ж зведеною в студії новою музикою, яку називають музикою для плівки, оскільки вона записувалася на плівку та виконувалася без участі музикантів, комп'ютерна музика виконувалася за участі комп'ютера, тут ще варто згадати - алгоритмічну та генеративну музику, тобто такі, в яких події створюються на основі алгоритмічних обчислень, або на основі законів випадковості, теорій ігор, струн, множин, чи випадковості. Ксенакіс для генерації більших звукових мас використовував програми, написані мовою Fortran IV. Під керівництвом Ксенакіс долучився до розробки комп'ютера із графічним інтерфейсом інформації — UPIC, за допомогою якого можна було промальовувати звукові хвилі, схожим аалогом був також Fairlight CMI. Ксенакіс створив композицію ST/4-1, 080262. «Стохастичний склад, для чотирьох інструментів, початку його виду, розробленого 8 лютого 1962».
Підхід Ксенакіса автоматично підві його до контексту гранулярності. Тобто розкладанні певного звуку на дрібні гранули для подальшого їх використання, як звукових об'єктів, фактично дрібні перкусійні молекули, про які говорив Месіан - це певним чином також гранули. При цьому Ксенакіс зовсім не був «захисником наукового, раціоналістичного підходу до написання музики». Скоріше, він застосовував математичні методи для побудови найвищою мірою ірраціональної й метафізично орієнтованої музики. Досить логічним є також вибір Ксенакісом інструментів, для яких творив композиції, так перкусія стала важливою складовою його творчості. 1974 грецький Уряд амністував Ксенакіса. У 60 розпочинається також його сходження, як світового композитора. На сьогодні сучасна музика не була би повною без нього, як без Шефера, Штокгаузена, чи Руссоло. Музичний університет Фредерика Шопена встигла віддати шану Ксенакісові, організувавши конференцію приурочену до його постаті та концерт за участі Перкусійної групи університету, яка виконала Плеяди Ксенакіса та прекусійної групи музичної академії ім. Падеревського в Познані, яка виконала ксенакісову Персефазу.
В світ музики 20 століття з вами подорожував Мирослав Трофимук. Почуємося на хвилях Польського радіо для України. Репортаж зроблений на основі матеріалів Виставки приуроченої до 100-річчя Яніса Ксенакіса в Музичному університеті Фредерика Шопена у Варшаві