◐ Нічний репортаж: Тимон Косьма: «Імпровізація - це передача енергії»

Сьогодні ще один представник молодої полської джазової цени - Тимон Косьма. Грає на вібрафоні, має за спиною класичну освіту, але його можна часто зустріти у варшавських і катовицьких клубах, де він виступає із численними гуртами в різних складах, це такий контрольовано неконтрльоаний процес, коли музиканти в місті знаються і періодично домовляються виступати в різних комбінаціях, від дуетів до цілих оркестрів. Теж Тимон має практику музикування у симфонічних оркестрах. З нашими гістьми з минулої неділі - Адамом Єндрисіком та Мілошем Бердзіком вони виступали в березні у Варшавському клубі SPATiF, зі своїм тріо Kosma / Jędrysik / Berdzik, в рамках регулярних вечорів Jazz State, курованих Кароліною Шевць. Та Тимон є учасником зокрема гурту Kosmonauci - Космонавти, туже влучна гра з прізвищем, як вважаєте.

Tymon Kośma | Kosma/Jędrysik/Berdzik I jam session / Klub SPATiF

Myroslav Trofymuk

Часто імпровізація - це передача енергії, я думаю, що це найбільш загальний опис, але найбільш влучний - це передача енергії, залежно від різних чинників йдеться проте, яку енергію передаєш, чи як саме передаєш її, але йдеться про поділ енергією, емоцією, але також часто, або відчутним часто є загальний настрій музики, яку граєш в даний момент. Ясно, що окрім суто технічних і музичних контекстів, в імпровізації теж закладена передача чисто технічних навиків, бо вони є складником. Але передача енергії все ж є найближчим поясненням імпровізації.

Маса фріджазової імпровізації виникає з класичної, скажімо мейнстрімової імпровізації А якщо сьогодні хтось грає, скажімо майнстрімовий джаз, то багато музикантів користають з тієї такої відкритого підходу. Я люблю і одну і іншу імпровізацію, якщо їх справді можемо розділити. Кожна має свої нюанси і часом варто пошукати і в оному та іншому типі імпровізування чогось, що притаманне тому іншому типові. Скажімо - граючи в якомусь одному стилі, спробувати черпнути з іншого, граючи стандарти, шукати відкритості і можливості вільного способу висловлювання, бо це абсолютно легко можна зробити, а у відкритих імпровізаційних формах шукати постіловності і мелодійних рішень.

Ні, для мене є найважливіша гра з людьми. Я іноді граю сам. Люблю теж соло гру, але гра з кимось іншим, інтеракція - це абсолютна радість, в соло виконанню я такого задоволення не знаходжу. А гра з людьми - це супер. І не важливо, чи це класика, джаз, будь що. Навіть диско-поло. Таке спільне грання є найкращим.

Для мене є важлива класична музика і традиція виконання, попри те, що я вже не виконую класику. То я  люблю і надалі, це є вагомий фактор в моєму музичному чутті і скадно позбутися класики, бо це гігантський обшар, який містить масу ідей неймовірно зіграних часто. ТО напевно, якщо якась традиція, то традиція класичної музики.