◎ Centrum Mundi - СI - Любомир Кушлик | Про низову культуру українців. Інструменти з підручних матеріалів
Ми з вами продовжуємо нашу подорож світом електронної сучасної музики, яка своїм корінням, як це не дивно сягає витоків народної музики. Про це ми говорили рівно 100 випусків тому, починаючи із котексту коріння і використання таких інструментів, як трембіта, чи сопілка, побудови трембіти - ту вже естафета передавалася від природи до інструмента, існує відома легенда, про те, що трембіта добилася із дерева в яке вдарила блискавка, теж такий аспект електроніки в нас тут присутній, але не секрет теж, що українці - співуча нація, це певний стереотип, який проте не те щоб аж дуже не підтверджується практикою, більше того, як виявляється, ми ще й нація музикуюча і винахідлива, часто винаходили, як використовувати підручні матеріали, інструменти для музикування на них і сьогодні ми говоритимемо із українським колекціонером музичних інструментів про те, як українці освоювали підручні засоби для музикування, для того, щоб поєднатися в ритмі і мелодії після роботи, або підчас, ритуальну складову, які інструменти могли грати в певний період року
Ілюстративне фото (Шевченківський Гай у Львові)Мирослав Трофимук
І тут в нас буде первна паралель, адже в другій частині програми говоритимемо вже із сучасними винахідниками і розробниками інструментів електронних, із Данії, котри розкажуть трішки технічних деталей про свій інструмент, це одна із серії розмов з інженерами з берлінського SUPERBOOTH, який пройшов минулого місяця. Я тут спробую зачепити дуже детальну нішеву складову електронної музики, щоб розкрити технічні аспекти зокрема музичного програмування і це розмови часто із розробниками, які намагаються зробити свої інструменти в певному сенсі відкритими і доступнии, а також приємними для інтеграції в середоище. Таким чином, щоб інші люди із вулиці ставали розробниками також і могли розкрити свою креативність максимально. Про все це пізніше, а зараз говоримо із Любомиром Кушликом, починаючи із інструментів із дуже дивними назвами Бугай і Козобас.