Картини театрального художника існують у часі та живуть своїм життям. Художник-живописець усе робить самостійно — від моменту створення ідеї аж до моменту виконання цієї картини. А робота сценографа є радше колективною, оскільки театр — це колектив, це велика кількість людей, яка працює над створенням вистави, а художник є співавтором цього процесу. Він працює разом із режисером, композитором, хореографом, акторами. І якщо інструментами живописця є фарби і папір, то у сценографа є дуже великий арсенал. А коли спектакль знімають з репертуару, то із творами художника-сценографа може статись що завгодно .
«Ми можемо жити, існувати, у нас досі є Україна, тому що люди йдуть на фронт воювати за Україну. І водночас культурний фронт є важливим не менше, а можливо, у деяких проекціях на роки вперед він є навіть важливішим. Тому що ми маємо зрозуміти, за що ми воюємо. Ми воюємо за незалежність. У нас має бути свій театр, своя література, своя музика. І ми маємо свідомо створювати все українське. Митці є саме тими людьми, що формують любов до культури, до України», — каже Богдан Поліщук.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі
Данута Наугольник