«У мене немає професії, я — безробітний митець. Я роблю різні речі. Тож важко чітко окреслити, чим я займаюсь. Кілька років я присвятив різьбі по дереву. І я створив такий, так би мовити, цикл різних праць, які творять великий механізм. Я займаюсь дерев'яною скульптурою, граю традиційну музику, зараз граю в двох капелах, передусім в капелі Odloty», — каже Пьотр Роґалінький.
«Щиро кажучи, я не надто люблю приймати замовлення, оскільки люди мають певні очікування і зазвичай хочуть, щоб моїми руками виконати те, що вони хочуть. Я надаю перевагу тому, щоб зробити щось, і якщо комусь це сподобається, то людина це купить. Зараз я б радше хотів, щоб моя виставка зайшла нове місце», — додає Пьотр Роґалінський.
«Починати завжди важко. Коли я виконав виконав першу ляльку і показав її, то всі говорили: "Вона слабенька". Тобто не сказали, що вона погана, але відповідали: "Ми до вас перетелефонуємо". Тобто вона не надто сподобалась. Я її відклав. Вона лежала, мабуть, рік, чи півтора року, а потім я зробив такого чоловічка з Великопольщі, це називається podkoziołek. Коли я виконав цю фігурку, то людям це сподобалось. Я побачив, що з цього може бути щось більше, і так почав займатись різьбою по дереву. Я шукав дещо спрощену форму і прагну до того, щоб все зробити декількома рухами», — зазначає Пьотр Роґалінський.
«Якщо хтось хоче йти цим шляхом, то варто. Але є і коротший шлях. Я спостерігаю. В мене є кілька майстрів, яких вже немає в живих, але деякі ще живуть. І треба пробувати. Просто треба робити помилки. Це неймовірне, що коли ми робимо помилку, то це найкращий момент для творчості. Саме від цього моменту починає щось творитись. Не перейматись помиками — помилка є чудовим моментом, щоб побачити, чи ми на доброму шляху. Так що варто пробувати, дивитись, захоплюватись речима довкола нас», — підсумовує Пьотр Роґалінський.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі
Данута Наугольник