Ритм осіннього безрим'я | Rytm jesiennego bezrymia

«Линуть пісні з уст захмелілих». Сьогодні аналізуємо та перекладаємо пісню «Осінь» галицько-донбаського гурту NAZVA. Звідки взялась ця пісня, як вона пов'язана з «Амстердамом» Жака Бреля? Пояснють Яна Стемпнєвич та Марцін Гачковський за спеціальної участі Ростислава Кузика. | „Fruną piosenki z ust podchmielonych” Dziś analizujemy i tłumaczymy piosenkę „Osiń” (Jesień) galicyjsko-donbaskiego zespołu NAZVA. Skąd wzięła się ta piosenka i co ją łączy z „Amsterdamem” Jacques’a Brela? Wyjaśnią Jana Stępniewicz i Marcin Gaczkowski oraz gość specjalny: Rostysław Kuzyk. 

Ярослав Яровенко, Павло Гоц.

Фото: Вікіпедія/Viktoria Dzyziuk

NAZVA — галицько-донбаський український музичний гурт, створений у 2019 році Павлом Гоцом (м. Львів) та Ярославом Яровенком (м. Горлівка).

Свій стиль гурт визначає як «альтернативний етно-арт хаос». Їхня музика поєднує контрабас, альт, клавішні та флор-том.
Спочатку гурт дія­в як музичний театр, створюючи вистави про Розстріляне Відродження та саундтреки до мистецьких виставок.
NAZVA — фіналісти Нацвідбору на Євробачення 2024; їхня пісня «Сіґеле-Міґеле» у 2023 році стала топ-1 в українському Shazam і має понад 7 мільйонів прослуховувань.
Пісня «Осінь» входить до альбому ГУРМА, реліз якого відбувся 13 жовтня 2023 року.

NAZVA to ukraiński zespół muzyczny z Galicji i Donbasu, założony w 2019 roku przez Павло Гоц (Lwów) i Ярослав Яровенко (Horliwka).
Ich styl określany jest jako „alternatywny etno-art chaos”. Muzyka grupy powstaje dzięki grze na kontrabasie, altówce, instrumentach klawiszowych i bębnie floor-tom.
Zaczynali jako teatr muzyczny, tworząc spektakle o Rozstrzelanym Odrodzeniu i ścieżki dźwiękowe do wystaw artystycznych.
Zespół osiągnął znaczące sukcesy – był finalistą ukraińskich eliminacji do Eurowizji 2024, a ich utwór „Сіґеле-Міґеле” w 2023 roku zajął pierwsze miejsce w ukraińskim Shazamie i zdobył ponad 7 milionów odsłuchań.
Piosenka Осінь pochodzi z albumu ГУРМА, który został wydany 13 października 2023 roku.

Czytamy i tłumaczymy piosenkę «ОСІНЬ»:

  

Линуть пісні — fruną piosenki    

 

Пояснення: 

линути — означає (за тлумачним словником, «плавно, легко летіти»).

Як ще можемо передати польською це значення? 

lecieć, frunąć, mknąć

     

З уст захмелілих — z ust podchmielonych

І ріки вина — i rzeki wina 

Невпинно течуть — nieustannie płyną/płyną bez ustanku 

 

І наші серця — I nasze serca             

Палкі, наче світло — Gorące jak światło 

Пояснення: 

В українській мові маємо словосполучення «палкі серця», а в польській — „gorące serca” lub „gorące głowy” — про когось запального, нестримного, «гарячу голову».       

 

Непевного-о

Осіннього дня — Niepewnego jesiennego dnia

 

Непевного

Осіннього дня

 

Приносять лахмітники — Przynoszą łachmyci

Нам нові

Обличчя — Nam nowe twarze

 

І зодягають на нас 

Чиїсь імена — I zakładają na nas czyjeś imiona / odziewają nas w czyjeś imiona          

Непевного-о — Niepewnego

Осіннього дня — Jesiennego dnia     

 

Непевного

Осіннього дня

 

І до оселі плачу — I do domu płaczu

Сходяться ті — Przychodzą ci 

Серця яких — których serca

Чорні і смутні — są czarne i smutne 

 

Наче ніч — Jak noc

Після

Непевного-о

Осіннього дня — Po niepewnym jesiennym dniu

 

Пояснення: 

В українській мові коли говоримо про події, що відбуваються пізніше в часі, то вживаємо прийменник «після», який вимагає іменника в родовому відмінку — «після кого, після чого?».

Наприклад: Після телефонної розмови Трампа з Путіним з’явилася інформація, що політики домовилися зустрітися в столиці Угорщини. 

Po rozmowie telefonicznej Trumpa z Putinem pojawiła się informacja… 

Тож бачимо, що в польській мові прийменник „po” вимагає іншого відмінка — „po kim? po czym?” — (орудний відмінок, narzędnik).    

 

Плачуть з нами — Płaczą z nami

За великим столом — Przy dużym stole

 

Пояснення: 

за столом — przy stole 

В Україні ми сидимо за столом, а в Польщі — siedzimy przy stole.

 

Поштарі — listonosze/pocztylioni

Та купці — i kupcy 

 

І тіні безликі — I cienie bez twarzy

Непевного

Осіннього дня — Niepewnego jesiennego dnia 

 

Непевного

Осіннього дня

 

І старці і матроси — I starcy, i marynarze

І душі —  I dusze

Усіх тих — Tych wszystkich

Хто життя своє обірвав — Co odebrali/skrócili sobie życie

 

І потопельники лиш — I jedynie topielcy

Не плачуть — Nie płaczą

Між нами — Pośród nas

І не куштують вина — I nie kosztują wina

 

Непевного — W niepewny

Осіннього дня — Jesienny dzień

А все почалося з «меланхолії» — вірша Ростислава Кузика...

Запрошуємо послухати передачу в доданому файлі.

Яна Стемпнєвич і Marcin Gaczkowski