Українська Служба

Садиби Польського радіо у Варшаві на початку 50-х років. Ефір 17 жовтня 2023 року

05.01.2024 15:00
Рубрика, присвячена історії Польського радіо
Аудіо
  • «Історія Польського радіо». Випуск 47. Ефір 17 жовтня 2023 року
Будівля Польського радіо на проспекті НєподлєґлощіWikimedia commins / Adrian Grycuk/ м

Мета про Будинок радіо — великий радіоцентр, де б розмістилися усі творчі і адміністративні департаменти Польського радіо, не була досягнута і після відбудови на Мислівєцькій ансамблю будинків, які нині займають три адреси і звідки веде своє мовлення веде «Труйка» (Третій канал Польського радіо — ред.). Адже генеральна дирекція радіо в той час залишалася на вулиці Ноаковського, а  працівників творчих редакцій було аж так багато, що для деяких з них довелося орендувати нові приміщення. Тож знову адреси радіо були розкидані на карті Варшави. Отже і спроби зібрати всіх в одному місці та мрії про Будинок радіо не полишалися. У 1948-му столична преса писала про плани будівництва радіоцентру в околиці Дома польського слова на нині вже не існуючій площі Казімєжа Великого, що поблизу вулиць Мєдяної і Товарової. Але будівництво так і не розпочалося.  Ще через рік, у 49-му, з'явився інший план, йшлося вже про спільну радіо- і телевізійну станцію, яку мали збудувати на площі Желязної Брами, трохи далі від Саксонського саду, в районі вулиць Ґжибовської і Крохмальної. 

«Ще тоді все це планувалося побудувати разом, тобто і національні радіопередачі, і програми для закордону, і телебачення. Однак 50-ті роки були таким часом, коли ще не було достеменно відомо, чим є телебачення, що потрібно буде для його діяльності. Зокрема, наскільки великими мають бути студії і скільки їх потрібно, які технічні приміщення, скільки гримерних, і скільки складів для декорацій. На той час все це було великою незвіданістю. Тому чітко планувати побудову такого радіо- телецентру було складно. Тим не менш, зусилля щодо цього були докладені. І в 1950-х роках було створено бюро і комітет із будівництва Будинку радіо. Це були підрозділи, які займалися програмно-технічною підготовкою та координували проєкт будівництва. Виявилося, що відведеної території на площі Желязної Брами для телебачення замало, тому від міста було отримано нову землю на перехресті вулиць Пулавської, Віляновської, проспекту Нєподлєґлощі та вулиці Доманєвської, тобто недалеко від того місця, де ми зараз знаходимося. До цього проєкту був залучений архітектор Богдана Пнєвський, той самий, який напередодні війни спроєктував бюро на Площі Люблінської Унії», — розповів Кшиштоф Саґан.

Хоча цей архітектурний проєкт і був майже завершений в 1952 році, робота над ним припинилася, оскільки було вирішено, що телебачення розвиватиметься окремо. В цей же час керівництво програм Польського радіо для Закордону вирішило піти власним шляхом і звернулося до Богдана Пнєвського за індивідуальним проєктом. 

«В архівах збереглося листування між радіостанцією та архітектором Пнєвським за листопад-грудень 1951 року. Тож це той момент, доки ще не було остаточної відмови від попереднього проєкту радіоцентру, однак програма для закордону вже обрала власний шлях. І першим місцем для облаштування закордонного мовлення було обрано пошкоджену під час війни гімназію Маріанів у районі Бєляни на вулиці Девайтіса. Тоді вона називалася Камедулів, неподалік від монастиря Камедулів. До війни там була гімназія, якою керували отці Маріанів. В наші дні цієї будівлі вже немає, а на її місці знаходиться Університет кардинала Стефана Вишинського. Будівля, як я вже згадував, була пошкоджена, але архітектор Богдан Пнєвський спроєктував її реконструкцію, враховуючи низку чинників. З одного боку, він прагнув значною мірою зберегти довоєнний вигляд і самого будинку, і території навколо нього. Наскільки мені вдалося дізнатися, Пнєвський не давав згоди на будівництво будь-яких веж, або високих споруд на цій території, аби це не порушило вигляд костелу Камедулів. Тож студії він планував під землею, аби зберегти архітектурне планування місцевості», — додав Кшиштоф Саґан. 

Отож проєкт передбачав, що радіостудії розташовуватимуться на рівні під землею. Однак, мало таке рішення і свої переваги в умовах періоду Холодної війни, у  момент невизначеності і незрозумілості, чи буде війна знову. А, як показав досвід бомбардування Зєльної, 25 на початку Другої Світової, розташування студій під землею, було одним із елементів безпеки. Адже програми Польського радіо транслювалися навіть після пошкодження верхніх поверхів будівлі аж до самої капітуляції Варшави. Якщо ж повертатися до проєкту будинку для Польського радіо для Закордону на вулиці Девайтіса, то на початку 50-х, нині столичний район Бєляни, був окраїною Варшави.

«Це було доволі безлюдне місце, Бєляни і сьогодні не є центром міста. Тоді ж це безлюдне, стримане, безпечне місце поєднувалося з "таємною місією" мовлення для закордону, яке було покликано розвінчуючи західну пропаганду. Але всього за кілька місяців, наприкінці січня 1952-го, було вирішено змінити місце на проспект Нєподлєґлощі біля вулиці Мальчевського, де ми зараз і знаходимося. Це було набагато ближче до центру міста і серед житлових масивів, які в той час займали так звані "відомчі" працівники, тобто люди, які, на думку тодішньої влади, були гідними довіри. Що стосується самого проєкту, то було вирішено побудувати споруду, схожу на фортецю, з внутрішнім двором, який з чотирьох боків оточений стінами. І під цим двором була можливість побудувати студії на найнижчому можливому поверсі. Власне, зараз ми саме і знаходимося в такій студії. Це було важливо з позиції безпеки, аби захиститися від авіабомбардувань, або чогось подібного. Також ми можемо одразу розвінчати багаторічну і дуже популярну міську легенду, що цю будівлю зводили для служб безпеки, або в’язниці, а після смерті Сталіна в ній розмістили радіо. Це не відповідає дійсності, хоча таке враження і могло складатися штукатурів, або електриків, що прокладали тут кабелі. Тим більше, що про будівництво нового будинку для радіо у випадку  проспекту Нєподлєґлощі публічно не оголошували, як раніше. Тому для багатьох це було несподіванкою. Однак, як свідчать документи, саме радіо було замовником проєктування і зведення цієї будівлі. Початково, коли будівлю вводили в експлуатацію в 1957 році, південне крило мало лише два поверхи, а не чотири, як зараз. Їх добудували роком пізніше і нині з кожного боку будівля виглядає однаково», — доповнив Кшиштоф Саґан.

Спочатку у новому приміщення на проспекті Нєподлєґлощі розмішувалося лише іноземне мовлення. Нині Польське падіо для Закордону має у своїй структурі нині п’ять іноземних редакцій, а також Польське радіо для України. Про те, як тут почали мовити, серед іншого, Перший і Другий канали Польського радіо, для проєкту Кшиштофа Саґана проєкту "Radio w pamięci zapisane", згадував  Кшиштоф Войтович, який працював у технічному відділі Польського радіо з 1945 року.

«Виникла пропозиція розвивати там національне мовлення. А почалося це з того, що програми для трансляції на території Польщі займали кілька кімнат для відтворення записів з магнітофонів з вулиці Мальчевського. Так тривало близько року, може більше. Коли національна програма почала там потроху розміщуватися, досліджуючи територію, стало зрозуміло, що приміщення може розмістити набагато більше кімнат. Тож наступним кроком став переїзд і налагодження повноцінного мовлення Jedynky (Перший канал Польського радіо — ред.) і Dwójky (Другий канал Польського радіо — ред.). Оскільки туди переїхав блок мовлення, то, природно, що туди перемістилося й більшість редакцій. І поволі, поволі приміщення почало ставати менш порожнім, тим більше, що іноземне мовлення, у свою чергу, почало скорочуватися і отримувало набагато менше фінансування. Та й значення програми почало зменшуватися. Від посольств і консульств стало відомо, що сигнал цих передавач був, або поганим, або його не було взагалі. А це, в свою чергу, призводило до звільнення приміщень і переїзду співробітників національного мовлення. До того ж, директор Польського радіо для Закордону Узнанський пішов на пенсію. І це було певним приводом, аби керівництво Польського радіо, яке тривалий час перебувало на Ноаковського, переїхало на Мальчевського. Згодом на Мальчевського переїхала і бібліоткека та інші департаменти, а Польське радіо для Закордону зменшилося до незначних функції», — зі спогадів Кшиштофа Войтовича.

Будинок Польського радіо зараховують до найменш успішних проєктів прославленого архітектора Богдана Пнєвського. Існують припущення, що реалізація відрізняється від початкового проєкту. Подейкують, що початково фасад мав бути кам'яним, також передбачалося, що він буде мати різні прикраси. Однак, через брак матеріалів, грошей поклали штукатурку, найдешевшу штукатурку, яка почала відвалюватися вже через рік, і нам довелося знову її ремонтувати. Через це будівля втратила свій дещо монументальний характер. Хоча, існує думка, що проєкт Пнєвського було спрощено, аби наблизити його вигляд до панівного на той час стилю соціалістичного реалізму.

Запрошуємо слухати аудіоверсію матеріалу

Христина Срібняк, Krzysztof Sagan


Побач більше на цю тему: Варшава Польське радіо

Перші приміщення Польського радіотехнічного товариства та Польського радіо у Варшаві. Ефір 13 червня 2023 року

04.08.2023 11:00
Рубрика, присвячена історії Польського радіо

Приміщення Польського радіо у Варшаві на Кредитовій. Ефір 20 червня 2023 року

06.08.2023 11:00
Рубрика, присвячена історії Польського радіо

Польське радіо у Варшаві на Зєльній, 25. Ефір 27 червня 2023 року

08.08.2023 11:00
Рубрика, присвячена історії Польського радіо

Польське радіо у Варшаві на Зєльній від початку Другої світової війни до капітуляції Варшави. Ефір 18 липня 2023 року

12.08.2023 11:00
Рубрика, присвячена історії Польського радіо

Польське радіо Познань — друга регіональна радіостанція. Ефір 1 серпня 2023 року

21.08.2023 11:00
Рубрика, присвячена історії Польського радіо

Польське радіо Вільнюс — четверта регіональна радіостанція. Ефір 15 серпня 2023 року

29.10.2023 16:00
Рубрика, присвячена історії Польського радіо

Будівлі Польського радіо у Катовицях. Ефір 5 вересня 2023 року

05.11.2023 12:30
Рубрика, присвячена історії Польського радіо

Приміщення Польського радіо у Лодзі і Торуні. Ефір 12 вересня 2023 року

11.11.2023 12:30
Рубрика, присвячена історії Польського радіо

Радіостанції Польського радіо у Барановичах та Луцьку. Ефір 19 вересня 2023 року

14.11.2023 12:30
Рубрика, присвячена історії Польського радіо

Повоєнні будівлі Польського радіо у Варшаві на вулиці Мислівєцькій. Ефір 3 жовтня 2023 року

03.01.2024 15:00
Рубрика, присвячена історії Польського радіо