У Дрогобичі розпочався XI Міжнародний Фестиваль Бруно Шульца. Триватиме він до 13 липня. Як завжди, до міста Цинамонових крамниць, з'їдуться письменники й літературознавці, перекладачі, музиканти, митці театру й образотворчого мистецтва не тільки з України, Польщі, а й також з кількох країн Європи й світу. ШульцФест покликаний не тільки популяризувати творчість письменника, а й також створювати вільний простір для зустрічі й діалогу людям з усього світу, яким близькі твори Шульца. Про значення фестивалю Польському радіо для України розповіли директорка ШульцФесту Віра Меньок, а також директор Польського Інституту у Києві, що є співорганізатором заходу, Ярослав Ґодун.
Його порівнюють з Маркесом, Кавкою, Прустом, хоча за обсягом творчість Бруно Шульца скромніша. За 50 років життя, що обірвалося трагічно пострілом німецького солдата, він встиг створити лише дві збірки оповідань. А ймовірний рукопис його останнього роману «Месія» або зник, або зберігається в архівах КДБ. Це не завадило Брунові Шульцу здобути світову славу. Його літературні твори перекладені майже 40 мовами світу, а творчість постійно надихає митців із різних галузей на власну. Вона провокує їх вести полеміку, відкривати таємниці сучасності, розв'язувати загальнолюдські проблеми, зокрема, і проблеми творчості. Шульц унікальний, бо він дарує силу універсального натхнення.
«Бруно Шульц писав польською мовою. Останній його переклад українською був зроблений Юрком Андруховичем у 2012 році. Можна сказати, що зараз Бруно Шульц вже відомий в Україні, але, на жаль, більше його знають у світі. І тому цей фестиваль має показати, що це європейська спадщина України та Польщі, яка залишається в Дрогобичі. Ми про нього хочемо розмовляти, хочемо показувати його не тільки як письменника, а і як художника. Адже він дуже багато малював», — зауважив директор Польського Інституту у Києві Ярослав Ґодун.
Все дитинство і юність Бруно Шульц захоплено малював спочатку фантастичних звірів, потім портрети членів своїх родин, згодом людей, спочатку вбрані, а потім оголену натуру. Більшість збережених його робіт виконані у графічній техніці кліше-вер. З олійних полотен збереглася всього одна-єдина картина. Завданням митців, що зустрічаються на фестивалі вже 20 років, є доповнення образу Бруно Шульца і так само відкриття його феномену для ширшої аудиторії. Щодо розбіжностей у цифрах, то фестиваль дійсно існує 20 років, хоча проходить одинадцятий раз, бо відбувається раз на два роки. А його ідея починалася, звісно, набагато раніше.
«Ідея належить моєму чоловікові Ігорю. Спершу ми в колишній гімназії Владислава Яґайла, де тепер — корпус університету, в кімнаті, де Бруно Шульц працював вчителем малювання, і нам вдалося зробити таке місце пам'яті, музей-кімнату. Власне, не кімнату-музею, а музей-кімнату Бруно Шульца. Це було в далекому 2003 році. До цього ми ще започаткували традицію екуменічних зустрічей і спільних молитов на місці загибелі Бруно Шульца в день його загибелі, і приблизно в тій годині, коли його вбив німецький нацист Карл Ґюнтер. Спочатку нас було 5-6 осіб, приїжджав тодішній генеральний консул Криштоф Савицький. Він підтримав нас на початках, коли ці ініціативи не надто віталися на місці. Це була відвага, нагадати про багатокультурність Шульца, ім’я якого є візитівкою Дрогобича в усьому світі. І, власне, це повернення Шульца своєму містові. З 2004-го ми почали проводити фестиваль. Це була ініціатива Ігоря, я допомагала, ми все робили разом. Але у 2005-му році Ігор раптово помер. І я сконцентрувалась на тому, що було розпочато і що мусило продовжуватися. І в цьому — місія», — розповіла директорка ШульцФесту Віра Меньок.
Відбувся фестиваль Бруно Шульца всупереч пандемії у 2020-му, а також попри повномасштабну війну росії проти України у 2022-му. Щоправда, тоді програма розділилася на дві частини. Одна була представлена у Дрогобичі, а іншу прийняв Люблін.
«Люблін завжди дуже тісно підтримував цей фестиваль. Ґжеґож Юзефчук, засновник та голова Товариства "Фестиваль Бруно Шульца", дуже тісно пов'язаний з Дрогобичем. І так само він дуже тісно співпрацює з фестивалем "Друга осінь", коли люди зустрічаються біля пам'ятної дошки, де був вбитий Бруно Шульц. В цьому році буде відкривати фестиваль відомий польський поет Ришард Криницький. Завжди кожного року, починаючи з 2014 року на фестивалі був присутній Сергій Жадан. В цьому році він не зможе приїхати, адже зараз він у Збройних силах України. Проте він спеціально записав для нас і для всіх учасників своє відеозвернення. І це дуже важливо і символічно, що такі люди, як Сергій Жадан не забувають і так само допомагають розповідати про важливі речі. Попри те, що він зараз солдат і виконує свою службу в Збройних силах України, він залишається приятелем Польщі і цього фестивалю Бруно Шульца у Дрогобичі », — зазначив директор Польського Інституту у Києві Ярослав Ґодун.
Фестиваль Бруно Шульца відбувається за усталеним форматом, коли літературна програма тісно переплітається із мистецькою складовою. Директорка ШульцФесту Віра Меньок повідомила, що цьогорічна програма буде не менш насиченою, ніж попередні. Зокрема, упродовж семи днів на учасників чекає понад 40 подій. Та і загалом, попри скромні умови та проблеми, пов'язані з повномасштабною війною, фестиваль розвивається доволі динамічно.
«Первинна назва міжнародного фестивалю Бруно Шульца у Дрогобичі – це "Арка уяви". Власне, уява є основною рушійною силою розвитку і динаміки заходу, бо в цій арці уяви знайти себе кожен. Наша подія все більше притягує уваги. Мені відомо, що до нас спеціально на фестиваль приїдуть зі Львова, з Києва, з Запоріжжя, з Харкова. Це є досягненням, адже до цього фестиваля про Шульца знали лише втаємничені. Навіть у самому Дрогобичі 15-20 років тому небагато людей змогли б сказати, де був будинок Бруно Шульца, або де його вбили. Зараз це знає кожна дитина. Попри польську складову і загальний міжнародний вимір, важливими є ті сліди і відлуння, які залишає після себе фестиваль саме в Україні. Сьогодні ми вже маємо український канонічний переклад текстів Шульца. Їх багато років тому переклав Юрій Андрухович. Сьогоднішній фестиваль концепційно концентрується на шульцовому розумінні творчості. Він казав, що поезія — це короткі зімкнення сенсу між словами, що це несподіване відродження первинних мітів. І, власне, нашими подіями хочемо зазирнути у цю глибину, який реалізується у чотирьох основних компонентах. Перший — це, власне, "короткі зімкнення сенсу". Це літературні презентації та літературознавчі панельні дискусії. Є у нас їх — дві. Одна стосується теми пам'яті і відлунь жертви митця, невинної жертви, якою був Бруно Шульц. І, як болісно вона звучить у контексті нищівної сили війни, яку ми переживаємо в Україні», — наголосила Віра Меньок.
Оскільки історія ходить колами, а мистецтво існує у дуже тісному діалозі з минулим та майбутнім, ми живемо в історичному контексті, подібному до того, у якому жив Бруно Шульц. Війна, смерть і невизначеність майбутнього. Тож зараз його тексти стають ще ближчими.
«Друга світова війна, знищення євреїв, Голокост, Шульц, як одна з невинних жертв, митець, якого просто вбивають на вулиці з однієї тільки причини, що він — єврей. І сьогодні українців вбивають лише з тієї причини, що ми — українці. Це звучить дуже трагічно, дуже болісно, але і є тим глибинним виміром, відроджуванням первинних сенсів. А він — людський, бо ми усі люди. Отже, цей людський вимір, в тому числі вимір людської жертви Шульца, як ми це сьогодні розуміємо. Завдяки нашій пам'яті повернення втраченого і вбитого митця. Він повертається і він знову присутній. Він присутній у просторі свого міста, він присутній метафізично, є його дух і ми про це все думаємо», — додала Віра Меньок.
Вдруге в умовах повномасштабної війни в рамках фестивалю у низці дрогобицьких укриттів проходить читання віршів.
Триматиме фестиваль Бруно Шульца сім днів з 7 до 13 липня. Серед його учасників, зокрема, Ришард Криніцький, Юрій Андрухович, Юрко Прохасько, Юрій Винничук, Остап Сливинський, Томаш Ружицький, Григорій Семенчук, Адам Міхнік, Олена Рибка, Олександр Ірванець, Данило Ільницький та багато-багато інших. Окрім цього, також фестиваль Бруно Шульца запрошує на концерти українських та польських гуртів, зокрема, це колективи «Joryj Kłoc» й «Оркестр святого Миколая», акустична вистава Юрія Андруховича з гуртом «Карбідо», і цікаві театральні проєкти з Мадриду, Познані, Варшави, Дрогобича.
Запрошуємо слухати аудіоверсію розмови
Христина Срібняк