Різдво, серед іншого, асоціюються із вертепом, що зображує новонародженого Ісуса разом з Марією, Йосипом і трьома царями або ж волхвами, які поклоняються йому. Вертепи мають дуже давню традицію і у кожній країні свої унікальні відмінності. Приміром, у Польщі найяскравішою частиною різдвяної вертепної культури є традиція краківських шопок, яка у 1978 році була внесена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. А на неапольських вуличках помилуватися вертепом можна не тільки на Різдво, а й влітку. Про історію різдвяних вертепів розповіла мистецтвознавиця Малґожата Кемпа.
«Під час подорожі Італією я мала нагоду відвідати Неаполь, і саме там вперше побачила неаполітанський вертеп. У місті є маленька і дуже мальовнича вуличка з безліччю маленьких ательє, які називають bottega, де працюють ремісники, художники, і можна спостерігати за їхньою роботою. Мене здивувало ставлення неаполітанців до цієї давньої традиції, адже вертепами не тільки милуються на Різдво у церквах, це щось дуже живе. Це традиція, яка все ще дуже жива і плекається не лише старшим поколінням, а й молоддю, та передається з покоління у покоління. Саме в Італії є така особливість, що все, що стосується ремесла, мистецтва, інтегроване у повсякденне життя італійців», — зауважила мистецтвознавиця Малґожата Кемпа.
Цікаво, що саме в околицях Неаполя з'являється різдвяний вертеп у тому вигляді, яким ми його знаємо сьогодні. Перші згадки фіксуються у Замку Пікколоміні в Челано. Ці вертепи спочатку були придворними, а потім належали церквам і монастирям. Зображення ж різдвяних сюжетів у мистецьких творах почало з’являтися набагато раніше.
«Перші представлення різдвяних сцен датуються четвертим століттям після Різдва Христового. Пізніше, у Середньовіччі, ця традиція поширилася на скульптуру, іконографію і живопис. Прикладом втілення Різдва у середньовічній скульптурі є не тільки готичні собори, а й менші церкви, розташовані в усіх куточках Європи. Митці, які надихалися цією темою, черпали своє натхнення з двох типів джерел. Одні були визнані церквою, наприклад, Євангеліє від Луки. Святий Лука — єдиний євангеліст, який описує і розповідає нам про народження Сина Божого. А також художники черпали своє натхнення із апокрифів, які не були офіційно визнані католицькою церквою. Тим не менш, вони містили дуже цікаві легенди, які розповідали про дуже колоритні сцени із життя Ісуса та постаті святих. Звідси митці черпають образи тварин, які часто присутні біля ясел немовляти Ісуса, а також інших фігур, таких як три царі, які прийшли зі Сходу, аби піднести дари, привезені з різних куточків світу», — додала Малґожата Кемпа.
До Польщі традиція шопки прийшла в епоху Середньовіччя через францисканські монастирі. Святий Франциск відіграв дуже важливу роль в історії вертепу, адже саме він був ініціатором першого живого вертепу. Коли святий Франциск помер у 1225 році, його орден продовжив звичай будувати вертепи. Виявилося, що цей простий спосіб представлення євангельського змісту особливо приваблює вірних.
«У 1224 році Святий Франциск вирішив відзначити Різдво трохи інакше, ніж зазвичай, тобто, не у церкві з монахами свого монастиря і жителями Ассізі (муніципалітет в Італії — ред.), і переніс вертеп до сусіднього лісу у Греччо. Туди він привіз тварин і людей, які були переодягнені у постаті святого сімейства і виконували різдвяну сцену наживо перед глядачами. Саме францисканські монастирі, які поширилися всією Європою протягом XIII століття, дійшли і до Польщі, і саме вони започаткували традицію різдвяного вертепу тут. І у Кракові, в костелі Кларисок, знаходяться найстаріші вертепні скульптури, які датуються XIV століттям, і серед них — прекрасні фігури Діви Марії та святого Йосипа, які є найдавнішим прикладом цієї традиції на польських землях», — пояснила Малґожата Кемпа.
Традиція різдвяної шопки у Кракові зародилася у XIX столітті і тривала до Першої світової війни. Після війни краківські шопки продовжували майструвати краків'яни у незначних обсягах, оскільки умови не дозволяли займатися цим видом діяльності. А в 1937 році міська влада вирішила організувати щорічний конкурс на найкращу шопку, який проводять кожного грудня аж до сьогодення. Майстри зустрічаються зі своїми творіннями біля пам’ятника Адаму Міцкевичу. Краківські вертепи відображають архітектурні пам’ятки міста та легенди, поєднуючи сцени Різдва з фігурками героїв міського фольклору та навіть сучасних знаменитостей. Яскраві кольори, деталі з фольги та картону роблять кожен вертеп унікальним. Чудову власну традицію створення вертепів мають майстри у Провансі, Марселі, там фігурки вбрані у народні костюми регіонів. Ця традиція поширилася і на Південну Німеччину, де виник орієнтальний тип вертепу.
Запрошуємо послухати матеріал.
Польське радіо 24 / Христина Срібняк