Українська Служба

Казімєж Бурнат: «даремно я шукаю серед них частинку тебе - напевно ти застрягла в іншому ментальному просторі»

04.09.2022 23:00
Колишній боєць «червоних беретів», вихователь неповнолітніх злочинців. Сьогодні він знаний більше як поет, автор поетичних перекладів з української, чеської та угорської мов
Аудіо
  • Поезії Казімєжа Бурната в перекладах Світлани Бреславськї
Казімєж БурнатФото з колекції Казімєжа Бурната
Колишній боєць «червоних беретів», вихователь неповнолітніх злочинців. Сьогодні він знаний більше як поет, автор поетичних перекладів з української, чеської та угорської мов.
Народивщись на Тарнівщині, як сам часто жартує, змушений був перебратися до Вроцлава, аби стати добрим поетом. 

Має поважну вдачу (що тут скажеш - досвід виховання важкої молоді) добре відчуває поетичне слово.
Казімєж Бурнат - сьогодні у «Поезії» у перекадах Світлани Бреславської. 

Казімеж Бурнат, народився у Щепановіцах над Дунайцем. Випускник Вроцлавського університету і Економічної Академії у Вроцлаві. Поет, публіцист, видавець, перекладач, громадський діяч. Автор двадцять одної поетичної книжки, в тому числі - шести перевидань, також шести книжок перекладних з чеської та української мови, понад сорока збірників перекладів з цих мов та угорської. Опрацював і створив післямову чи вступ до вісімдесяти різних книжок. Співавтор понад 250 антологій і монографій. Вірші перекладені на 42 іноземні мови. Співорганізатор Міжнародного Фестивалю Поезії «Поети без кордонів» у Поляниці Здрую. Ініціатор і співорганізатор співробітництва з Національною спілкою письменників України. Відзначений українською Літературною нагородою «Гілка золотого каштана» за перекладацьку діяльність і популяризацію української літератури за кордоном (Київ, 2015); спільно зі Світланою Бреславською (переклад) став лауреатом Літературної премії імені Юрія Яновського (Нечаївка, 2018) за книжку «Ілюзія вічності». За перекладацькі проекти «Апостоли ХХ століття» та «Князь роси» Тараса Мельничука нагороджений літературними преміями імені Пантелеймона Куліша та Григорія Сковороди. Також нагороджений премією «Князь роси» імені Тараса Мельничука. Двічі отримав Почесну Відзнаку Національної спілки письменників України за особистий літературний доробок, а також вагомий внесок у розвиток духовності та культури українського народу (Івано-Франківськ, 2013; Поляніца Здруй, 2015). Удостоєний Медалі Labor Omnia Vincit і Медалі Глорія Artis. З 1995 до 2004 рр.– віце-голова, а з 2004 до 2015 року – голова Літературної Групи «Дисонанс»; 2006-2011 – головний редактор суспільно-культурного журналу «Без завіси»; 2007-2015 – Голова Головного Товариського Суду Спілки Польських Літераторів; 2011-2014 – віце-Голова, а від 2015 р. Голова Нижньосілезького Відділу ZLP у Вроцлаві, Член Президії Головного Правління ZLP - Голова Кваліфікаційної Комісії. Член Спілки Журналістів РП.

 

Міраж

 

Коли думаю про тебе

все інше неважливо

невпевненість не лякає

 

та чи варто

адже самотність

була цікавішою

 

зараз юрмище вражень

лінією серця позначає

слід в одному напрямку

і західне сонце

підкреслює небо

кривим горизонтом

 

кольоровий сон

на матовій яві триває

 

не буди мене свідомістю

 

  

Міркування

 

І.

 

Це було так давно

вже не знаю що надумане

а що дійсне

 

тоді подаючи тобі руку

(мабуть для забави)

не могла передбачити

що може трапитися

раптом з теплом долоні

відчула внутрішній біль

що найкраще запам'ятався

того вечора

 

з тих пір погляд у небо

кольору твоїх очей

розбурхало уяву

саме так

ти помітив легковажність

її марень

ідеалізуючи тебе докорінно

марно шукає

в тобі вади

й причини для сварки

 

з часом все тлумачить

втратою

паска безпеки

 

ІІ.

 

Це було так давно

 

одним доторком руки

прищепила мені неспокій

від цього часу

все що мене оточує

пов'язується з тобою

небо земля

люди

 

даремно я шукаю серед них

частинку тебе -

напевно ти застрягла

в іншому ментальному просторі

 

потрібно одним доторком руки

віддати тобі пасок безпеки

одним доторком

двох рук

закрити кришку обману

а всю провину

взяти тільки на себе

 

 

Світлана Бреславська

Українська письменниця, перекладачка, літературний критик. Член НСПУ. Авторка поетичних книжок: «Два кроки до раю» (2015), «Переступи поріг» (2015), «Вниз головою» (2016), «Ти» (2017), «На лінії подиху» (переклад на польську – Казімежа Бурната (2018) «Кількома голосами» (2019), книжки літературно-критичних статей «З книги відгуків та пропозицій» (2018), книжки новел «Всі фаворитки короля» (2019). В перекладі Світлани Бреславської опубліковані книжки Лєшека Шаруги, Казімежа Бурната, Анджея Вальтера, Анджея Бартинського, «На межі непривітного світу» Петра Прокоп’яка… Переклала також оповідання Бруно Шульца «Манекени» (1988), «Ундуля» (2022), повість Моніки Варненьської «Магдалена» (2016), Станіслава Ігнація Віткевича «Прощання з осінню» (2022), Чеслава Янчарського «Пригоди і мандрівки ведмедика Вухатика» (2022), Ареса Хадзініколау «Реалістичні образи» (2022), Лукаша Вєжбицького «Дідусь і ведмедик» (2022). Лауреатка міської премії імені Івана Франка (2016), Літературної премії імені Юрія Яновського (2018). 2021 року отримала Почесну відзнаку ZLP.


В.Г.


Слухайте програму в доданому звуковому файлі

Побач більше на цю тему: поезія література культура