Протягом багатьох років музиканти капели «Колісьнія» вивчають традиційну музику в різних куточках Білорусі та популяризують її. Засновник і лідер гурту — Дзяніс Сухі — скрипаль, дудар, один із провідних майстрів дуд у Білорусі. Про те, чим займається капела, слухайте у розмові з Дзянісом Сухім.
— Що таке «Колісьнія»?
— «Колісьнія» — діалектне слово. Родом я з Полісся (по батьковій лінії), це Гомельська область, Октябрський район, раніше це називали Рудобєлка. Мій дід був народним співаком, співав поліські пісні. І я теж їх співаю. Колись я починав співати з гуртом Ірини Мазюк «Кудмєнь». І коли я приїжджав до дідуся з дружиною Наталією, він співав ті самі пісні, які ми співали в цьому гурті. Я знав, що він співає, але що він співає народні пісні, що він співак на дуже високому рівні, я дізнався лише тоді, коли сам почав співати. Ці пісні ми співали разом. Він був дуже зворушений і сказав, що ми «колісьні» люди, «бо ви співаєте пісні, які колись були», «колісь». Я подумав, що це гарне діалектне слово, яке могло б пояснити, що ми робимо в гурті. Спочатку був варіант «Колісьнія люди», але ця назва була задовгою. Ми вирішили, що це буде просто «Колісьнія».
— То чим займаєтеся у гурті?
— Ми граємо традиційну музику, яку раніше грали на танцях і вечірках. Ми відвідували старих музикантів, переважно скрипалів, проводили маленькі експедиції. На жаль, скрипалів майже не залишилося. Але нам вдалося зустріти ще кількох і записати їх, навчитися від них грати. Всі музиканти — дуже цікаві люди, у них філософський підхід до життя. Я вважаю, що музиканти — одержимі люди, в селі всі займаються музикою з дитинства, навіть до 15 років. Про це пише Чеслав Пєткєвич. Про це говорили й скрипалі. Вважалося, що якщо ти все ще займаєшся музикою, то ти ні до чого не здатний. Люди думали, що ти повинен працювати. Є прислів'я, що «з музиканта і з сопілка не буде господаря». І ті люди, які йшли проти цієї думки, були одержимі музикою — спочатку вони хотіли подолати себе, а потім і суспільні правила. Громада ставилася до цього дуже підозірливо…
Запрошуємо послухати програму у доданому звуковому файлі
Мар’яна Кріль