У Сілезькому, Живєцькому та Малому бескидах на півдні Польщі триває 61-й Тиждень бескидської культури — один із найстаріших і найбільших фольклорних фестивалів у Європі. Колись він задумувався як місце зустрічі ґуралів з одного повіту, з давнього Цєшинського, а сьогодні це великий захід, що одночасно впродовж більше ніж тижня відбувається у кількох містечках у Сілезькому воєводстві. І це не лише культура Бескидів, адже на Тиждень бескидської культури приїжджають колективи з усього світу.
Розповідає Сабіна Словяк-Мандзель з Регіонального осередку культури у Бєльсько-Бялій:
— Цей фестиваль — дуже великий, широкий. Він не лише один з найстаріших фестивалів, але також — один із найбільших фольклорних фестивалів у Європі. Увесь Тиждень бескидської культури відбувається на п’яти головних сценах — у Віслі, Щирку, Живці, Макові Підгальському, Освєнцимі, а також на трьох партнерських з фестивалем подіях, а саме: на Вавжинцевих Гудах в Уйсолах, на Істебнянському фестині в Істебній та на Ґуральському святі в Яблонкові. У всіх цих місцях відбуваються концерти — польських, іноземних колективів, концерти капел, але також поза цими такими суто мистецькими виступами відбуваються численні ярмарки народного мистецтва, хороводи, виставки, покази рукоділля, виробів з вовни, дегустація страв регіональної кухні. Також є розваги для наймолодших — анімації, все для того, аби вони також могли зустрітися з цим фольклором, народною культурою, пізнати її, різні традиції і звичаї, тож цих подій у межах Тижня бескидської культури є дуже багато.
Є також конкурси, це, зокрема, конкурс капел. Розкажи більше про це… Наскільки це важливо в межах цього Тижня бескидської культури і чи це стосується лише цього регіону, де ми знаходимося, чи інших регіонів?
— Конкурси в межах Тижня бескидської культури є особливою подією всього цього фестивалю. У нас є два дуже престижні конкурси. Перший із них — це Фестиваль фольклору польських ґуралів і у цьому фестивалі беруть участь ґуральські колективи, капели, співочі гурти, народні співаки, інструменталісти, мультиінструменталісти чи майстри зі своїми учнями. І це конкурс, призначений саме для всіх груп польських ґуралів. Вони приїжджають до нас, представляють свою творчість. І увесь цей Фестиваль фольклору польських ґуралів відбувається у Живці. А другий дуже важливий конкурс призначений передусім для закордонних ансамблів. І тут кільканадцять іноземних груп бере у ньому участь. Це — Міжнародні фольклорні зустрічі. Крім закордонних гуртів, завжди є декілька польських груп, вони також беруть участь у цьому конкурсі і представляють нашу країну там.
Можна сказати так, що один Тиждень бескидської культури закінчується і відразу розпочинається наступний. І ця підготовка триває принаймні увесь рік, тобто від закінчення фестивалю до початку наступного і довше, адже часто є так у цьому випадку у цій специфіці співпраці з фольклорними колективами у Польщі та закордоном також, що іноді зустрічаються певні колективи і їх ми запрошуємо на подію, на фестиваль, власне, на інші події подібного характеру. Іноді колектив не може приїхати, наприклад, наступного року, тому приїжджає, наприклад, за 2-3 роки. І ці стосунки дуже пов’язані між собою. Тому часто запрошення колективів на фестиваль має навіть кількалітню історію.
Мені здається, що це свято фольклору справді всього світу. Повертаючись до цієї історії, якою колись була головна мета Тижня бескидської культури, коли він лише почав зароджуватися, якими були перші фестивалі і на скільки це змінилося упродовж років?
— Власне, Тиждень бескидської культури вперше було організовано у Віслі в 1964 році. Спочатку це мала бути подія, де би можна було зустрітися регіональним колективам, адже тамтешній фестиваль був своєрідним оглядом творчості колективів з тодішнього Цєшинського повіту, тобто з Цєшина, Вісли, Ґолешова, Істебної, Конякова. Він був дуже малий. Звісно, там також з’являлися гості, наприклад, з Живєцького бескиду, але ця подія був не дуже великою. Це мало вигляд як один із концертів, який зараз відбувається у межах Тижня бескидської культури. Але з часом ця подія розрослася на ці інші місця, містечка. Відбувається маса супровідних подій навколо фестивалю. Але ідея залишилася та сама: це — зустріч. Це передусім простір, що уможливлює зустріч ґуралів, жителів бескидів та околиць, зустріч навколо фольклору, народної культури, що є нашою спільною спадщиною.
А які ініціативи і проекти, можна сказати, виникли з Тижня бескидської культури — музичні проекти, нові гурти, які виступали тут, і це їм дало якийсь певний старт?
— Під час цього Тижня бескидської культури багато фольклорних гуртів, передусім звідси, з Бескидів, створювалися трохи за ініціативи і за посередництвом цього Тижня бескидської культури. Люди зустрічалися, цих гуртів було все більше і сьогодні ми маємо найбільше цих фольклорних гуртів, вони тут найкращі — тут, у Живєцькому регіоні, але також у Сілезькому бескиді є дуже багато фольклорних гуртів. Дивлячись на карту усієї Польщі, то, мені здається, що цих гуртів на півдні — найбільше. Можливо, це питання гір, що традиція у горах дуже сильно збережена і менше наражена на впливи великих міст. Але те, що цей Тиждень бескидської культури тут є, що завжди була можливість, щоб ці колективи приїхали, виступили, показали себе, те, що вони роблять на щодень, що вони вірні традиції (у танці, співі, презентації обрядів), це теж призвело до того, що цих гуртів було все більше і ці колективи також мають багатолітню історію та традицію. Часто багато з них створювалися при нагоді Тижня бескидської культури.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі.
Мар’яна Кріль
