Українська Служба

Грати, щоб зберегти: музика прикордоння

23.11.2024 12:05
«Щоб ця музика збереглася, її просто треба було навчитися грати, і все», — розповідає Пьотр Фєдоровіч з капели «Chłopcy z Nowoszyszek» з Сувальщини. Свій репертуар вони пізнавали понад 20 років тому від старших музикантів на польсько-литовсько-білоруському прикодонні
Аудіо
  • ВИТОКИ. Грати, щоб зберегти: музика прикордоння
 Chłopcy z Nowoszyszek
Капела Chłopcy z Nowoszyszekfot. Aneta Stabińska

У програмі «Витоки» знайомимося із капелою «Chłopcy z Nowoszyszek» з Сувальщини, а також із музичними традиціями півночі Польщі. Музикант капели Пьотр Фєдоровіч, а також дослідник, етномузиколог проф. Ґустав Юзала з Вільнюського університету розповідають про різноманітність музичної культури цього регіону.

«Щоб ця музика збереглася, її просто треба було навчитися грати, і все», — розповідає Пьотр Фєдоровіч з капели «Chłopcy z Nowoszyszek» з Сувальщини. Свій репертуар вони пізнавали понад 20 років тому від старших музикантів на польсько-литовсько-білоруському прикодонні.

 

«Це почалося близько 20 років тому, коли закінчився такий етап у нашому житті, що ми закінчили навчання і могли повернутися до Сувальщини, де ми дуже хотіли жити. А оскільки ми займалися етнічною музикою, ми з Павлом Люто, цікавилися нею, то цілком природно, що ми почали шукати її вдома. Раніше це було неможливо з різних причин, але потім так сталося, що у нас з'явився час і якісь невеликі можливості, щоб присвятити цьому час, і ми знайшли Францішека Раціса.

Це не була ідея грати цю музику одразу. Ми просто хотіли познайомитися з цією музикою, вона нас цікавила з різних причин, але потім виявилося, що для того, щоб її зберегти, найкраще її вивчити, просто грати. Це було б краще, ніж, наприклад, записати її і випустити на компакт-диску. Тож ми витратили на це кілька років. Ми їздили до Франциска дуже часто, раз на тиждень, практично, протягом кількох років. Іноді трохи рідше, але це було в середньому. Так, він бачив, що ми були послідовними, що це був не просто одноразовий візит когось, хто хотів десь записатись і більше не повернувся, а що ми просто приходили, тому що нам подобалась музика і нам подобався контакт з ним, і це було для нас важливо. Коли він це зрозумів, у нього вже не було від нас жодних секретів»,  розповідає Пьотр Фєдоровіч. 

Також гостею програми була Тетяна Наконечна  керівниця гуртів «Крайка» і «Краєчка» з Народного дому у Перемишлі. Світ побачила музична антологія Надсяння  унікальне видання з архівними і реконструйованими записами із Надсяння.

«Ми свідомо довго не готувалися до створення цього видання, тому що, звичайно, це видання прив'язане до проекту, який був оголошений Національним інститутом музики і танцю, але я вже давно готувалася до такого роду видання, в тому сенсі, що, можливо, без конкретики, але я про це дуже мріяла. І так само, як ми з «Крайкою» досить довго працювали над регіоном Надсяння, це також було в певному сенсі підготовкою до якоїсь публікації, щоб залишити слід нашої роботи, яка триває вже кілька років. Це важлива подія і публікація, оскільки досі ніхто не намагався зібрати твори або репертуар Надсяння, ще й у такому широкому діапазоні, тобто не тільки регіону, не тільки епіцентру регіону, але й з цими перехідними територіями, тому що це також включено до видання, що також дуже цікаво», — розповідає Тетяна Наконечна.

У програмі звучать мелодії у Сувальщини у виконанні капели «Chłopcy z Nowoszyszek» та записи із Музичної антології Надсяння, також з проекту SenJawaZabawa. 

Запрошуємо послухати програму у доданому звуковому файлі 

Маряна Кріль