Пьотр Мелех: Для мене це завжди важливий момент, все що звязано з імпровізацією, ця тема проходить через все моє життя, як я граю роками. Імпровізація полягає на слуханню і реакції на те, що буде діятися, але для мене теж важливий момент, який відбувається перед концертом, коли виходиш на сцену, ніщо не настроєне, і потрібно вибудувати собі… в нашому випадку було легше, бо ми знаємося і ця довіра наша створює більш спокійну атмосферу. Але це теж такий процес, в якому потрібно собі вибудувати індивідуальну історію.
Мацько Корба [Мацєй Цєрлінський]: І аудиторія теж поєднується з музикантами. Якщо імпровізація має вплив на публіку... Але це дуже важливий елемент. Сприйняття - це 90% успіху. Так можна сказати, якщо граєш для гарної публіки, музику, яку вони розуміють, ти сам розумієш і це розміння не виникає з самого процесу усвідомлення, тільки зі стану, в якому перебувають люди і слухачі, і музиканти. Тож це не в кожному середовищі може виникнути.
Мацько Корба [Мацєй Цєрлінський]: Перш ніж ліра стала народним інструментом, її використовували в соборах, пілігримами до святих місць. Він пов'язаний з церковною європейською музикою. Не був народним, скоріше ритуальним навіть. Але ще є джерела, стосовно того, що ще раніше він діяв контексті європейської музики, тільки це ще раніше Середньовіччя, з часів арабських впливів на Іберійському півострові.
Яку українську музику ви знаєте, може грали з кимось?
Мацько Корба [Мацєй Цєрлінський]: Я зустрів співачку, якій десь 100... ну добре, може не 100, але поза 80 років, і вона собі так сиділа в Шешорах, там фестиваль такий був, фольковий, досить добрий, автентичної культури. І коли я побачив таку жінку, з внуками, з чоловіком, але чоловіків було менше, вони собі співали, і таким чином просто проводили собі час, я підійшов, коли вони вже були на якомусь надцятому рядку пісні. Тож я торкнувся української культури на Гуцульщині власне через такі співи, а з іншого боку, пригадую Андрія Ляшука з Рівного, зараз вже відомий лірник, я його пам'ятаю з 10 років тому, як він починав, і це інші зовсім пісні. Зовсім інша традиція… І Цех Кобзарський з Києва - це такі мої контакти з музикою з України. Всі абсолютно різні.
Пьотр Мелех: В мене перше що випливає в пам'яті - це Марк Токар. Контрабасист, суперовий імпровізатор. З того, що знаю, він зараз там функціонує… Маю надію, що з ним все добре.
Мацько Корба [Мацєй Цєрлінський]: Ми з ним разом грали в гурті UkraPol, не знаю, чи ти чув. Павел Постаремчак, Mark Toka на контрабасі, Павел Шпура на перкусії і я на лірі. Гурт називався УкраПоль і ми мали концерти в Польщі. Такий фріджаз. Марк, власне вплітав в ці концерти якісь українські пісні. В такому народному одязі він тоді грав і грав абсолютне імпро.