Українська Служба

Юрій Дараган: «Шамотіння шамшаве, шипшина»

17.03.2024 15:00
Рядки дзвінкі як срібна сурма. Черговий герой «Українсько-польських поетичних діалогів» — перший з представників празької школи української поезії, Юрій Дараган. Цього тижня ми відзначаємо річницю його народження та роковини його смерті. Юрій Дараган народився 16 березня 1894 року в  Єлисаветграді (нині Кропивницький) у родині інженера. Мати — грузинка, батько — українець
Аудіо
  • Юрій Дараган: «Шамотіння шамшаве, шипшина»
Ілюстративне фотоPxhere.com — CC0 Domena publiczna

Дараган брав участь у Першій світовій війні як офіцер російської армії. У жовтні 1917 року став старшиною військ УНР й воював за незалежність України до 1920 року. Після поразки визвольних змагань Дараган був інтернований у Польщі, перебував у таборах Ланцут, Вадовиці та Каліш-Щипйорно, де й захворів на сухоти. У 1923 року поет вступив до Українського вищого педагогічного інституту в столиці Чехословаччини. Помер передчасно, від туберкульозу, 17 березня 1926 року в санаторії у місті Плешове поблизу Праги.

У передачі ми читаємо чотири вірші Юрія Дарагана, в оригіналі українською та в польських перекладах Адама Поморського.


* * *

 

Шамотіння шамшаве, шипшина...

Пу-гу!.. лине в тугу, жахається ніч...

Довгі, чорні крила пташині

 На Січ...

 

Ні душі... ніч осіння... Очерет, шамотіння...

Над лиманом завмерли

Зорі-перли..

 

Подєбради, 10. ІІ, 1923


 

* * *

 

Szum, szmer, szeleszczące szuwary...

U-hu!... jakby noc smagnął bicz...

Ptasie skrzydła, cień długi, szary —

Na Sicz...

Jesień... Żywego ducha...

Szelest szuwarów. Noc głucha...

Nad limanem jak perły białe

Gwiazdy znieruchomiałe.

 

Podiebrady

10 lutego 1923


Юрій Дараган Юрій Дараган

 


З літопису біжучих днів

 

Бисть тишина  в Шип’юрні у шпиталі,

Бисть тишина та тіні-козаки,

Що від сухот мовчазними вмирали...

Бисть тишина безмежної тоски...

Ми знали, що потай улюблений військами,

Отаман виїхав надовго... назавжди...

Ми чули на серцях лежав могильний камінь

І воском танули гартовані ряди...

І осінь йшла... і плакали безрадно...

Рік двадцять другий  мовчазний відчай...

В таборі мряка  наче сивий ладан.

І напівтемний з сахарином чай...

 

Листопад 1925


10:00 Юрій Дараган: «Шамотіння шамшаве, шипшина»

 

 

Z kroniki bieżących dni


Była tam cisza — w Szczypiornie, w szpitalu,

Była tam cisza i Kozaków cienie,

Których w tej ciszy bezdennego żalu

Zżarła gruźlica... Rozpacz i milczenie.

Wiedzieliśmy, że wódz, tak miły wojsku,

Wyjechał po kryjomu na zawsze... Na długo.

Czuliśmy głaz na sercu – i jak z wosku

Hartowane szeregi topniały z szarugą.

Mijała jesień, lejąc łzy daremne,

Nim rok dwudziesty drugi w ciszy minął.

W obozie dni jak od kadzidła ciemne,

Herbata ledwie ciepła z sacharyną...

 

Listopad 1925


Обкладинка збірки «Сагайдак» Обкладинка збірки «Сагайдак»

Вірші походять зі збірки Юрія Дарагана «Сагайдак» (Прага 1925), переклади вийдуть друком у збірці «Antologia poezji ukraińskiego modernizmu. Od Łesi Ukrainki do Bohdana-Ihora Antonycza», якої з нетерпінням чекаємо від видавництва Kolegium Europy Wschodniej.

Запрошуємо послухати передачу в звуковому файлі — читають Тарас Андрухович і Марцін Ґачковський.

МҐ

Плужник:  «Прийшов до мене чорт о другій ночі»

15.12.2023 19:30
Євген Плужник — поет, драматург, перекладач. Один з представників розстріляного відродження. Народився він 26 (а за старим стилем 14) грудня 1898 року. В чергових «Українсько-польських літературних діалогах» запрошуємо Вас послухати вибрані вірші Плужника — українською та в польських перекладах Адама Поморського.

Михайло Драй-Хмара: «Кошмар»

19.01.2024 19:30
85 років тому, 19 січня 1939 року, сталінські кати вбили Михайла Драй-Хмару — українського вченого-філолога, літературознавця, перекладача, поета-неокласика. Радянська критика часто звинувачувала поета Драй-Хмару в нерозумінні революції та «інтелігентському песимізмі». І справді, у творчості видатного неокласика, який встиг опублікувати єдину прижиттєву збірку, поступово з'являлося все більше й більше песимізму. У його віршах тридцятих років XX століття відчуваються обережність, тривога й пересторога. Яскравий приклад — поема «Кошмар», яку й пропонуємо сьогодні Вашій увазі. Читаємо українською та в польському перекладі Адама Поморського

Павло Тичина: «Золотий гомін»

28.01.2024 20:00
Павло Тичина (1891—1967) — один з найвидатніших українських поетів. У рубриці «Українсько-польські поетичні діалоги» уривок з його поеми «Золотий гомін» про історичні події 1917 року в Києві. Читаємо в оригіналі та в польському перекладі Адама Поморського