Дараган брав участь у Першій світовій війні як офіцер російської армії. У жовтні 1917 року став старшиною військ УНР й воював за незалежність України до 1920 року. Після поразки визвольних змагань Дараган був інтернований у Польщі, перебував у таборах Ланцут, Вадовиці та Каліш-Щипйорно, де й захворів на сухоти. У 1923 року поет вступив до Українського вищого педагогічного інституту в столиці Чехословаччини. Помер передчасно, від туберкульозу, 17 березня 1926 року в санаторії у місті Плешове поблизу Праги.
У передачі ми читаємо чотири вірші Юрія Дарагана, в оригіналі українською та в польських перекладах Адама Поморського.
* * *
Шамотіння шамшаве, шипшина...
Пу-гу!.. лине в тугу, жахається ніч...
Довгі, чорні крила пташині
— На Січ...
Ні душі... ніч осіння... Очерет, шамотіння...
Над лиманом завмерли
Зорі-перли..
Подєбради, 10. ІІ, 1923
* * *
Szum, szmer, szeleszczące szuwary...
U-hu!... jakby noc smagnął bicz...
Ptasie skrzydła, cień długi, szary —
Na Sicz...
Jesień... Żywego ducha...
Szelest szuwarów. Noc głucha...
Nad limanem jak perły białe
Gwiazdy znieruchomiałe.
Podiebrady
10 lutego 1923
Юрій Дараган
З літопису біжучих днів
Бисть тишина — в Шип’юрні у шпиталі,
Бисть тишина та тіні-козаки,
Що від сухот мовчазними вмирали...
Бисть тишина безмежної тоски...
Ми знали, що потай улюблений військами,
Отаман виїхав надовго... назавжди...
Ми чули на серцях лежав могильний камінь
І воском танули гартовані ряди...
І осінь йшла... і плакали безрадно...
Рік двадцять другий — мовчазний відчай...
В таборі мряка — наче сивий ладан.
І напівтемний з сахарином чай...
Листопад 1925
Z kroniki bieżących dni
Była tam cisza — w Szczypiornie, w szpitalu,
Była tam cisza i Kozaków cienie,
Których w tej ciszy bezdennego żalu
Zżarła gruźlica... Rozpacz i milczenie.
Wiedzieliśmy, że wódz, tak miły wojsku,
Wyjechał po kryjomu na zawsze... Na długo.
Czuliśmy głaz na sercu – i jak z wosku
Hartowane szeregi topniały z szarugą.
Mijała jesień, lejąc łzy daremne,
Nim rok dwudziesty drugi w ciszy minął.
W obozie dni jak od kadzidła ciemne,
Herbata ledwie ciepła z sacharyną...
Listopad 1925
Обкладинка збірки «Сагайдак»
Вірші походять зі збірки Юрія Дарагана «Сагайдак» (Прага 1925), переклади вийдуть друком у збірці «Antologia poezji ukraińskiego modernizmu. Od Łesi Ukrainki do Bohdana-Ihora Antonycza», якої з нетерпінням чекаємо від видавництва Kolegium Europy Wschodniej.
Запрошуємо послухати передачу в звуковому файлі — читають Тарас Андрухович і Марцін Ґачковський.
МҐ