17 квітня – 53-й день російської війни проти України та її народу. Війна поставила на паузу життя українських мегаполісів та маленьких містечок. Сотні бізнесів були вимушені призупинити свою діяльність або взагалі закритися. Українська влада, своєю чергою, закликає підприємців відкриватися, якщо вони мають таку можливість, адже економіку України не можна поставити на паузу, країна має функціонувати. Про ведення бізнесу, а якщо бути точнішою, то книжкового бізнесу, я поговорила з генеральною директоркою видавництва Vivat Юлією Орловою. Після початку повномасштабної війни росії проти України підприємниця знайшла прихисток у польській столиці. Однак не всі працівники харківського видавництва покинули Україну, зазначає пані Юлія.
Декілька людей виїхали за кордон, а більшість залишилася в Україні, в Західній Україні. Частина видавництва залишилася в Харкові. Там кожного дня йдуть артилерійські обстріли. Це просто жаливо. Цей жах не зупиняється.
Генеральна директора видавництва Vivat Юлія Орлова. Фото з особистого архіву
Юлія Орлова розповіла, як зараз працює видавництво Vivat.
Ми – дуже велике видавництво. У нас близько 100 людей працюють у штаті й десь близько 200 - на аутсорсі [на умовах субпідряду, - прим.ред.] Ті бізнес-процеси, які можуть зараз бути відновлені, які безпечні для людей, звісно, ми відновили. Це редагування книжок, продаж книжок за кордон, верстка – всі процеси, які стосуються виготовлення книжок. На жаль, зараз ми системно не відвантажуємо так, як ми відвантажували раніше. Ми не здаємо в друк зараз, тому що всі друкарні в Харкові не працюють. Звісно, це велика зупинка нашого видавництва. У нас працює тільки одна крамниця у Львові, а ще дві - в Харкові, на жаль, зачинені. Не працює наш інтернет-магазин. Ми втратили близько 90% наших прибутків, це дуже багато для видавництва. Якщо війна буде тривати ще кілька місяців, то без зовнішньої допомоги, ми, на жаль, напевно, не зможемо вижити.
Я запитала пані Юлію, як польські видавці можуть допомогти своїм українським колегам.
По-перше, я б дуже хотіла звернути увагу на наші книжки, які ми зробили саме в Україні. Це українські автори, це українські ілюстратори. Ми продаємо авторські права на ці книжки. Продавали й в довоєнний період у 26 країн світу. Тобто на них є попит. Я б хотіла запропонувати польським видавцям ці книжки. Мені здається, вони європейського рівня, вони могли б зацікавити.
По-друге, як би пафосно це не звучало, ми під обстрілами вивезли декілька фур книжок на Захід нашої країни. Звісно, тільки топових книжок українською мовою. Зараз ми готуємось відвантажувати їх у Польщу і в інші країни. В Польщі ми вже зареєстрували фірму. Зараз ми чекаємо на VAT – це польський ПДВ. Напевно, польські слухачі знають. Коли у нас вже буде фірма в Польщі, то ми просто будемо пропонувати наші книжки українською в польські мережі супермаркетів та книжкових магазинів, такі як Empik. Я вважаю, що на українські книжки українською мовою є попит, тому що дуже багато біженців зараз в Польщі. Напевно, книжка – це той місточок, який поєднує їх з нашою країною.
Працівники харківського Vivat. Фото видавництва Vivat
Не тільки польські, а і європейські культурні інституції та заклади, а також окремі артисти висловлюють свою підтримку українським творцям. Одночасно з проявом солідарності з жертвою цієї війни – Україною – більшість з них виступає за бойкот російської культури. Юлія Орлова, як і багато інших представників української творчої інтелігенції, закликає Захід до більш активного бану культури рф. Українські митці вимагають скасувати всі проєкти, в яких беруть участь представники росії, або які фінансуються державою-агресором.
Я, напевно, доклала чимало зусиль до того, щоб цей бан відбувся, тому що я написала статтю, яка була опублікована в Publishing Perspectives, а потім ще іншу, яка була опублікована в Publishers Weekly на першій шпальті. Вона була свого роду відповіддю генеральному директору ЕКСМО, який закликає не банити російську культуру, тому що він розуміє, що книжковий ринок зазнає дуже великих збитків. Як на мене, цей бан просто необхідний, тому що інтелектуальна еліта росії повинна зрозуміти, що відбувається. Вона повинна не мовчати, і саме в цьому, як на мене, полягає місія видавця в Україні, в Польщі, в росії, в будь-якій країні – інформувати своїх читачів про те, що відбувається. Мені здається, що російська еліта повинна це зрозуміти й хоча б не мовчати, а пояснювати своїм читачам ту ситуацію, в якій опинилася країна.
На жаль, після тих світлин з Бучі, Боярки, Харкова, які я бачила, мені здається, що ті військові, які зараз воюють в Україні, книжок не читають.
Вже навіть путін знає про цей культурний бан, і він сказав, що російська культура дуже самодостатня, і вони проживуть без світових бестселерів і так далі. Мені здається, що сам цей виступ путіна вже дуже промовистий, тому що навіть путін звернув на це увагу.
Ми написали листи багатьом нашим закордонним авторам, і практично всі відгукнулися. Вони написали чи пост, чи лист. Мей Маск навіть записала відеозвернення, в якому вона підтримала Україну. Вона навіть вдягнула українську вишиванку. Ми видавали її книжку, вона показала цю книжку у відео. Нам було дуже приємно. Це особиста підтримка видавництва й українців в цілому. Коли тебе підтримують люди з усіх куточків світу, це дуже приємно. У нас навіть була книжка про хліб, і автор цієї книжки написав великий пост, а в кінці українською мовою написав «Все буде паляниця».
Журналіст, публіцист та історик Вахтанг Кіпіані у формі Збройних сил України та зі своєю книжкою «Справа Василя Стуса». Фото видавництва Vivat
Російські війська на окупованих територіях вилучають та знищують українську літературу та підручники історії. Так в бібліотеках тимчасово окупованих територій почались вилучення української історичної та художньої літератури, яка не збігається з постулатами кремлівської пропаганди. ГУР повідомляє, що для цього залучені російські підрозділи «воєнної поліції». Найбільшу зацікавленість у рашистів викликають книжки щодо історії українських Майданів, АТО/ООС, історії українських визвольних змагань. Розвідці також стало відомо, що до «екстремістської» літератури відносять шкільні підручники історії України, наукову та популярну історичну літературу.
Не тільки підручники. Нашу книжку «Справа Василя Стуса». У цієї книжки просто якась кінематографічна історія. У Бредбері була книжка, антиутопія, «451 градус за Фаренгейтом», в якій спалювали книжки. Мені просто лячно дивитися, як ця антиутопія втілюється в наше життя. Зараз російська орда спалює книжки у Рубіжному, Городецькому, в українських містечках.
Вони спалюють не тільки підручники, вони спалюють книжки Стуса, про Шухевича, про Степана Бандеру. Я навіть не знаю, що казати про це. Це просто справжня орда.
Юлія Орлова повідомила, що видавництво Vivat зробило безкоштовним доступ до книги «Путінократія» Бориса Райтшустера. Книгу можна скачати за цим посиланням.
Мені здається, що вона дуже промовиста, тому що сам Борис Райшустер мешкав у москві, напевно, років десять. Це дослідження біографії путіна, за яких умов людина перетворюється зі звичайної людини в такого монстра, деспота, тварину, хоча я не знаю, чи можна так ображати тварин. Я написала Борису Райшустеру, щоб зробити безкоштовним доступ до електронної книжки. Він погодився навіть безкоштовно надати мені авторське право. Я навіть спілкувалася з директором департаменту Empik і надала йому контакти видавництва Бориса Райшустера, щоб ця книжка вийшла також польською мовою, для того щоб поляки могли сформувати критичне ставлення, щоб не допустити того, що відбувається в росії, в інших країнах. Я б хотіла просто звернути увагу на цю книжку, вона цікава з різних причин.
Матеріал підготувала Дар'я Юр'єва
