Українська Служба

«Вільні голоси Криму»

15.06.2024 13:17
«Вільні голоси Криму»: у харківському видавництві Vivat вийде книжка про громадянських журналістів-політвʼязнів. Це спільна ініціатива PEN Ukraine, The Ukrainians Media, ZMINA. Центр прав людини та видавництва Vivat, що є продовженням кампанії Українського ПЕН та ZMINA #SolidarityWords на підтримку авторів-політв'язнів в окупованому Криму
Аудіо
Прапор кримських татарpexels.com/Yunus Erdogdu/CC0

«Вільні голоси Криму» — це історії життя, затримання та перебування в неволі громадянських журналістів-політв’язнів. Це уривки з щоденників, листів, виступів у судах. З початком повномасштабного вторгнення в українському суспільстві зі зрозумілих причин дещо змістився фокус уваги: ті злочини проти людських свободи й прав, що нині відбуваються в окупованому Криму, опинилися в тіні загальної ситуації в країні. Тому, як зазначають співрозмовники Польського радіо для України, нині дуже важливо продовжувати говорити про це та підтримувати тих, хто стоїть за свої права в надзвичайно складних умовах. Саме тому видання готується паралельно українською та англійською мовами.

Шеф-редакторка видавництва Vivat Олена Рибка на початку розмови нагадала про те, що ситуація в окупованому Кримі надзвичайно важка:

Під час окупації Криму Росія ув’язнила багатьох людей, які не погоджувалися з її діями, котрі були вільними й залишаються духовно вільними навіть в ув’язненні. Станом на лютий 2024 року, за даними, які надала Кримська платформа, серед 208 ув’язнених осіб 125 — це кримські татари. Серед них 16 журналістів, блогерів та громадських журналістів. Політв’язнів Криму, яких утримує Росія, зараз 149 — це ті, які ув’язнені, 33 — арештовані, ще 26 перебуває без статусу. Це колосальні цифри. Для нас важливо про це не забувати, говорити, нагадувати, писати листи, тримати це в нашому інформаційному полі. Ті щомісячні історії та статті, які виходять на The Ukrainian, а потім стануть основною частиною книжки «Вільні голоси Криму», надзвичайно важливо читати тут і зараз, рухатися і помічати, говорити, не забувати. Звісно, не можу не назвати тих людей, про кого пишуть журналісти. Загалом робота триває активно. Серед авторів, які вже працюють, варто виділити Ірину Славінську, Олесю Яремчук, Олександра Єфименко. Редагує ці історії Анастасія Левкова, котра багатьом відома як авторку роману, що став бестселером, «За Перекопом є земля». Листи, які потребують перекладу, або документи перекладає просто неймовірний український письменник і редактор Іван Андрусяк. Велика команда журналістів працює над тим, щоб розповісти історії й Нарімана Джеляла, і Владислава Єсипенка, і Сервера Мустафаєва, і Ремзі Бекірова, і Тимура Ібрагімова, й Ірини Данилович, а також Вілена Темер'янова, Ернеса Аметова. В нас буде 16 історій, про кожного з ув’язнених буде створений біографічний профайл: історія ув’язнення, за що Росія ув’язнила, як утримує, а також листи, документи. Деякі листи — це просто вершина епістолярної спадщини, яка розкриває цих людей неймовірно світлими й сильними. Зрештою не можу не процитувати важливе свідчення Аліма Алієва, який говорить про те, що ця книжка і ці історії насамперед створені для того, щоб ми виконували надважливе домашнє завдання. Тут я цитую: «... домашнє завдання — зміна власної парадигми зі «свій — чужий» на «свій — свій інший»: підтримувати родини політвʼязнів як власні, дати імпульси для розвитку представницьких інституцій, мови й культури свого корінного народу, вивчати історію півострова як органічну частину української та ніколи, ніколи не допускати думки про «вічність» окупації Криму. Бо якою б довгою не була тимчасовість, після неї над Демірджи обов’язково замайорять український та кримськотатарський прапори». Ці слова Аліма Алієва дуже відгукуються. Вони, дійсно, важливі для всієї нашої команди, яка працює над створенням цієї книги.

Заступник виконавчої директорки PEN Ukraine Максим Ситніков зазначає, що у героїв книги — громадських журналістів-політв’язнів є амбасадори, які не дають суспільству, політикам забути про цих людей:

Амбасадори цих політв’язнів — це українські письменники, журналісти, автори — люди, які стали голосами цих заручників Росії в Криму. Таким чином ми вже, напевно, останні півтора року працюємо над випуском цієї книги. Це непросто в умовах воєнного стану. Це непросто, бо зараз посилилися репресії в Криму, з’явилися нові політв’язні. Якщо порівнювати з 2021 роком, то в нас додалося ще троє нових авторів-політв’язнів, це Ірина Данилович, Вілен Темер'янов, Ернес Аметов. Тобто кількість історій, відповідно, збільшується. Нам дуже важливо продовжувати розказувати історії цих людей, продовжувати їх підтримувати та їх рідних, адвокатувати цю всю історію, тому що, очевидно, що увага скерована туди, де вибухають міни, і де йде активна видовищна війна, а не туди, де є тиха і повзуча окупація, де просто окупанти знищують все українське, все, що асоціюється з демократією і свободою слова, з правом.

Однак зараз важко сказати, коли точно книга буде опублікована, оскільки 23 травня російські війська завдали удару по типографії «Фактор-друк» у Харкові. Є загиблі й поранені.

«Фактор-друк» — це типографія, яка входить до групи компаній «Фактор». Видавництво Vivat і книгарні Vivat — також входять до холдингу. «Це один з найбільших типографських комплексів повного циклу у Європі, тож друкуються там не лише книжки видавництва Vivat, а й практично усіх українських видавництв»,  читаємо в публікації видавництва у фейсбуці. Про це нагадує Олена Рибка:

Удар російської ракети по типографії «Фактор-друк», який стався 23 травня, дуже сильно вплинув на книговидання в Україні. Ми вже зараз бачимо складні перемовини щодо термінів видання книжок, щодо можливості видання книжок. Розуміємо, що це впливає, зокрема, і на підготовку шкіл до нового навчального року, але, звісно, впливає і на українських читачів, які чекають на книжки і будуть змушені робити це довше. Хоча, звісно, ми зараз бачимо колосальну підтримку, вона й досі дуже присутня і позначається на нашій роботі. Це підтримка всього колективу типографії «Фактор-друк» і видавництва Vivat, тому що майже 80% книжок, які згоріли під час пожежі, яка виникла внаслідок цього удару, це книжки видавництва Vivat. Серед них багато знакових, зокрема книжка «Слова і кулі», яку ми також робили спільно з колегами. Вона розповідає про те, як змінилися українські письменники, поети, журналісти, як вони перетворили свої слова на зброю. Хтось навіть на реальну зброю, з якою захищає кордони. Хтось працює з адвокаційними кампаніями у світі. Зрештою ми відчуваємо безмежний біль від втрати наших людей, тому що загибель семи працівників типографії, звісно, для нас теж непоправна втрата. Так само ми відчуваємо колосальну підтримку від читацької спільноти під час Книжкового арсеналу. Це було неймовірно відчутно: постійні обійми, розмови, запевнення в тому, що ця підтримка ніколи не зникне. Зрештою ми бачимо це по тому, як люди активно купують книжки для бібліотек.

Це мережування, коли добра справа нанизується на добру справу, коли підтримка бібліотек водночас є підтримкою типографії й видавництва, і підтримка типографії й видавництва позначається на підтримці авторів. Вже зараз ми активно говоримо про відновлення роботи, зокрема за рахунок міжнародної підтримки — підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Анонсована допомога від Фонду Говарда Баффета. Тож сподіваємося, що ми відновимося. Зрештою найважливіше — це перемога України. Найважливіше — це постійно допомагати нашим Збройним силам України і не забувати про те, заради чого це все відбувається.

Дар'я Юр'єва

«Книжка – це той місточок, який поєднує біженців з Україною». Як працює видавничий бізнес в умовах війни?

17.04.2022 15:48
Як видавці світу можуть допомогти видавцям України? Чому російські окупанти палять українські книжки? Чи ефективний бан російської культури, та чому це взагалі важливо? Ці та інші питання Українська служба Польського Радіо задала генеральній директорці відомого харківського видавництва Vivat Юлії Орловій

Вікторія Амеліна про щоденник Володимира Вакуленка

02.07.2023 12:30
«Поки його читають —  він не переможений». Окупаційні записи вбитого росіянами письменника Володимира Вакуленка з'явилися у вигляді книжки «Я перетворююсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші» (Vivat). Авторкою передмови до цього видання є Вікторія Амеліна, яка й знайшла щоденник Вакуленка в саду його батьків у селі Капитолівка біля Ізюму.  Письменниця розповіла Польському радіо для України про щоденник, його зміст, контекст створення та про людей, чиїми зусиллями це посмертне видання побачило світ.

Література у часи війни: про інтерес до польської літератури та бум української класики

03.04.2024 14:24
Інтерв'ю з українським поетом, перекладачем та літературознавцем Остапом Сливинським і генеральною директоркою харківського видавництва Vivat Юлією Орловою. Розмова про польську літературу в Україні, а також про бум на українську класику