У Познані відбувся 18-ий Фестиваль культури «Українська весна». Цього року гасло фестивалю — «На стику культур. Разом у ритмі традицій — пізнай сусіда». Цьогорічна подія особливим чином відсилає до традицій: під час суботнього концерту виступили гурти «Три кроки в ніч» зі Львова, «Вернигора» з Сянока та київський гурт «ГуляйГород». А, окрім цього, на фестивалі можна було подивитися українські фільми, поговорити про виклики, пов’язані зі шкільною освітою у Польщі і українських учнів у польських школах.
Виступ театру українського фольклору «Животоки» з Києва
Фестиваль «Українська весна» від початку свого існування творив простір для пізнання української культури у найрізноманітшіних її проявах, зокрема, це також була традиція. Цього року особливий акцент поставили саме на цьому. Розповідає д-р Ришард Купідура, україніст із Познанського університету імені Адама Міцкевича, співорганізатор фестивалю:
«Неможливо організувати фестиваль української культури без віднесення до традиційної культури. Це просто неможливо. У сучасній українській культурі традиційна культура дуже органічно, природно поєднується з сучасною культурою. Українцям це завжди чудово вдавалося і вдається до сьогодні. Тому, складаючи програму «Української весни», ми завжди про це думали. Власне, нам не довелося особливо про це дбати — і тут ми присвятимо частину традиційній культурі, народній культурі. Вона ніби автоматично, говорячи про українську культуру, має цей елемент фольклору. Що, звичайно, не означає, що українська культура не є сучасною, не є актуальною. Вона такою є, але не розриває зв'язків із традиційною культурою».
Команда фестивалю «Українська весна»
За словами Ришарда Купідури, сьогоднішня ситуація в Україні також підкреслює особливу роль традиції, народної культури, мистецтва загалом.
«Україна веде екзистенційну війну. Її північна сусідка Росія хоче знищити Україну. Вона хоче знищити, просто стерти зі сторінок історії український народ. Ми не підозрювали, ніхто з нас не підозрював, що в XXI столітті відбудеться така жорстока і така безглузда війна, в основі якої лежить абсолютно хвора імперіалістична ідеологія. І, мабуть, підсвідомо посилання на джерела, на традиції стоїть за усвідомленням того, що насправді захищає Україна. Це багато разів повторювалося в історії України, що коли її ідентичність або існування були під загрозою, тоді відбувалося повернення до витоків. Так було, наприклад, у часи покоління шістдесятників. Так було після катастрофи в Чорнобилі. І так є також зараз, коли Росія, як ми вже сказали раніше, намагається заперечити існування України та українців».
Фестиваль «Українська весна» від самого початку творило середовище передусім поляків, які цікавилися Україною і вважали, що варто показувати її культуру у Познані.
«Не тільки польське середовище було, в ньому завжди були присутні українці, але це дійсно було змішане середовище. І якщо ми повернемося до 2007 року, коли народилася ідея "Української весни", перший фестиваль 2008 року, то ми думаємо про те, що це був фестиваль, який був спрямований насамперед на місцевих познанських, великопольських глядачів з таким дуже простим і красивим посланням — пізнаймо цікаву українську культуру. Не було ніякого прагнення створити щось понад наші можливості. Це був захід, організований людьми, для яких українська культура була важливою, була насамперед цікавою».
За роки існування фестивалю у Познані сформувалася аудиторія, яка полюбила цей фестиваль і чекає на нього. Звичайно, протягом років, у зв'язку зі зміною соціально-політичної ситуації в Україні, а також у Польщі, фестиваль змінювався.
Львівський гурт «Три кроки в ніч»
«Спочатку він виглядав інакше, потім — ще інакше, наприклад, в часи Євромайдану в Україні. А потім, коли кількість українців, що проживають у нашому регіоні, дедалі зростала, стало зрозуміло, що вони природним чином стануть аудиторією «Української весни». Частина цих людей приєдналася до команди, яка організовує фестиваль, але від самого початку і до сьогодні цей фестиваль не втратив своєї ідентичності в тому сенсі, що це польсько-український фестиваль. Це не внутрішній фестиваль, закритий тільки для своїх, але це відкритий фестиваль, який об'єднує поляків і українців, а іноді ми виходимо за межі цих двох країн».
Вже декілька років партнером фестивалю «Українська весна» є товариство «Łazęga Poznańska» — мистецький простір у Познані, давнє фотоательє, яке також на початку повномасштабної війни відкрило свої двері для українських матерів з дітьми і для волонтерів, збору гуманітарної допомоги. Його господар Мацєй Краєвський вважає, що присутність української громади у Познані є великою цінністю для міста і це дуже збагачує культуру. Цього року у просторі ательє в межах фестивалю «Українська весна» відбулася виставка сучасної української фотографії.
Концерт фолькової музики на фестивалі "Українська весна" у Познані
«Це місце знаходиться в колишній фотостудії Вітольда Чарнецького, тут вже вісім років проводяться виставки фотографій, живопису, графіки, камерні концерти, майстер-класи, поетичні вечори, а також вже кілька років ми співпрацюємо з товариством „Польща-Україна” і маємо щастя та задоволення бути одним із просторів, де демонструється прекрасна та різноманітна українська фотографія, а також тут відбуваються презентації українських книг. Відразу після початку повномасштабної війни тут буквально все ательє було заповнене українськими дітьми, коли тут проводилися майстер-класи для дітей, зокрема з виготовлення таких жовто-блакитних журавлів. Перш за все, ми щасливі, що в цій війні ми мали нагоду познайомитися з фантастичними людьми, які дуже збагачують це місто і, сподіваюся, залишаться з нами. Звичайно, ми сподіваємося і віримо в мир, у захист насамперед України від російської агресії, ми хочемо, щоб українці могли безпечно повертатися до своїх домівок, але також хочемо, щоб вони залишалися з нами якомога довше, тому що українці та українки для нас — це люди, які з тих чи інших причин, але найчастіше, на жаль, з причин захисту від агресії, війни, переслідувань, змушені це робити. Плюсом цього є те, що люди знайомляться і можуть разом будувати зв'язки, це не читання про себе в підручниках, а знайомство в реальному житті».
Слухайте програму у доданому звуковому файлі
Мар'яна Кріль