Українська Служба

СВІЙ ЦЕХ. «Післяобрази» Владислава Стшемінського

14.01.2025 19:50
У рубриці «Свій цех» — розмова про польського аванґардиста і автора теорії унізму Владислава Стшемінського, який був засновником першої колекції сучасного мистецтва у міжвоєнній Лодзі
Аудіо
  • У Кордеґарді проходить виставка «Подвійна однорідність. Владислав Стшемінський»
Владислав Стшемінський Narodowe Archiwum Cyfrowe

Візіонер польського аванґарду, учень Казимира Малевича і водночас автор протилежної йому теорії унізму Владислав Стшемінський переосмислював межі мистецтва у пошуці форм, світла і простору. Попри повоєнні звинувачення у формалізмі він залишався непохитним перед тиском соціалістичного реалізму. До 2 лютого у жителів і гостей Варшави є без перебільшення унікальна можливість побачити двадцять чотири роботи митця, які рідко демонструються і є маловідомими. Це рисунки, літографії, олійний живопис, темпери на картоні і гуаші на папері, створені у період з 1929 до 1951 року. Проходить виставка «Подвійна однорідність» («Podwójna jednorodność. Władysław Strzemiński» —пол.) у галереї Національного центру культури «Кордеґарда» на Краківському передмісті.

Експозиція виставки «Подвійна однорідність. Владислав Стшемінський» у галереї Національного центру культури «Кордеґарда» у Варшаві Експозиція виставки «Подвійна однорідність. Владислав Стшемінський» у галереї Національного центру культури «Кордеґарда» у Варшаві
Експозиція виставки «Подвійна однорідність. Владислав Стшемінський» у галереї Національного центру культури «Кордеґарда» у Варшаві Експозиція виставки «Подвійна однорідність. Владислав Стшемінський» у галереї Національного центру культури «Кордеґарда» у Варшаві.

П’ять робіт були надані для виставки Музеєм мистецтв у Лодзі, який володіє найбільшою у Польщі колекцією творів митця, десять надійшли від Національного музею у Варшаві, а дев’ять були запозичені із приватних колекцій. Найранішою із представлених робіт є кубістичний автопортрет, подарований у 1929 році вихованці жіночої школи в Колюшках. І це єдиний відомий поки автопортрет Стшемінського на крихітному клаптику паперу. Також в експозиції знаходяться твори, які професор під кінець свого життя дарував учням. Охоплений виставкою двадцятирічний період творчості Владислава Стшемінського, був позначений напівабстрактними композиціями: пласкими кольоровими плямами та скупими контурами.

«На жаль, на цій виставці не можна побачити творів художника із періоду унізму. Їх не надають для тимчасового експонування із міркувань збереження. Найчастіше — це рельєфні роботи, які важко і навіть небезпечно транспортувати. Але можна помилуватися знаменитою картиною "Powidok słońca" ("Післяобраз сонця" — укр.) з Національного музею у Варшаві та "Жниварки" із колекції галереї Krupa у Вроцлаві. Ці роботи вважаються врятованими. Приміром, "Післяобраз сонця" зараз у гарному стані, після реставрації, бо на звороті полотна були сліди вологи. Мабуть, у певний період робота зберігалася у неналежних умовах. Це стосується і творів із приватної колекції Станіслава Фіялковського. Зізнаюся, що я мала сумніви, чи ці чотири рисунки взагалі можна буде демонструвати на виставці, бо папір був дуже закислений. В результаті ми відреставрували до експозиції вісім робіт, тож це внесок Національного центру культури у збереження спадщини Владислава Стшемінського», — зауважила кураторка виставки Катажина Габер.

Експозиція виставки «Подвійна однорідність. Владислав Стшемінський» у галереї Національного центру культури «Кордеґарда» у Варшаві Експозиція виставки «Подвійна однорідність. Владислав Стшемінський» у галереї Національного центру культури «Кордеґарда» у Варшаві.
Фрагмент картини Владислава Стшемінського «Післяобраз сонця», Варшава Фрагмент картини Владислава Стшемінського «Післяобраз сонця», Варшава.
Фрагмент картини Владислава Стшемінського «Післяобраз сонця», Варшава Фрагмент картини Владислава Стшемінського «Післяобраз сонця», Варшава.

Сам художник називав свої картини «особливим різновидом імпресіонізму». Він стверджував, що в них присутній компонент візуальної свідомості. Кураторка припустила, що Стшемінський випереджав тенденції поп-арту, які з'являться на десяток років пізніше, створюючи роботи предметного характеру, він залишався абстракціоністом. Важливою особливістю, яка підкреслює силу духу Стшемінського, є те, що у Першій світовій він втратив ногу та руку. Однак це не завадило йому продовжувати активну творчу діяльність і навіть створювати літографії, тобто, різновид графічного відбитка, який отримують внаслідок притиснення паперу верстатом до зображення на камені. 

«Стшемінський абсолютно виняткова постать. Він зазнав значних опіків під час газової атаки у першій світовій війні. Він очолив контратаку сотні солдатів, які не загинули від газу  в обороні фортеці Осовець, що увійшла в історію під назвою "атака мерців", бо уже знав, що саме відбувається. Попри це Стшемінський сильно постраждав, а його дочка Ніка, яка народилася в 30-х роках, ввела в оману мистецтвознавців, написавши у біографії батька, що руку і ногу він втратив в результаті вибуху гранати в окопах. Проте, завдяки праці, яку опублікувала Івона Люба, ми знаємо, що Стшемінський був сильно обпалений хлором і бромом. І у 1917-му році у московському госпіталі, де він познайомився із Катажиною Кобро, йому ампутували ліву руку і праву ногу. Окрім цього, до кінця життя Стшемінський мав також проблеми з легенями і не бачив на одне око. Здавалося, що людина, яка винесла такі трагічні обставини, могла жити лише розпачем. Але він був природженим лідером і неймовірно сильною, харизматичною людиною», — додала Катажина Габер.

Владиславу Стшемінському Лодзь завдячує створенням першої колекції сучасного мистецтва, адже мав виняткову здатність налагоджувати контакти з європейськими митцями. Зокрема, він листувався з Пітом Мондріаном, і у підсумку великі художники світового аванґарду подарували свої роботи мистецькій колекції в Лодзі (Międzynarodowa Kolekcja Sztuki Nowoczesnej grupy a.r. — пол.). Вона частково пережила Другу світову війну. Водночас Стшемінський був дуже харизматичним лектором і став співзасновником Лодзинської державної академії мистецтв, яка нині носить його ім'я, і викладав на факультеті просторових мистецтв. Через його школу пройшло дуже багато художників. Це, зокрема, Станіслав Фіялковський, Анджей Сроміла чи Дорота Ґринча та ін. 

«Стшемінський боровся до кінця, і мені здається, що ця виставка показує його неймовірну силу духу і те, що навіть в останній період, у 1951 році, коли він вже нічого не міг робити, він все одно створив два маленьких пейзажі з околиць Лодзі в абсолютно реалістичній манері. І все ще він намагався сказати останнє слово мовою мистецтва. Коли він отримає заборону на викладання, до нього з Кракова приїздить і намагається підтримати дух Єжи Новосєльський. Завдяки цій зустрічі Стшемінський не здається», — наголосила Катажина Габер.

Виставка «Подвійна однорідність» («Podwójna jednorodność. Władysław Strzemiński» —пол.) у галереї Національного центру культури «Кордеґарда» триватиме до 2 лютого. Щоп'ятниці о 16:00 і 17:00 усі охочі можуть відвідати безплатну кураторську екскурсію. Остання відбудеться 31 січня 2025 року.

Владислав Стшемінський помер у 1952 році від туберкульозу. Тадеуш Кантор писав: «Стшемінський є унікальною постаттю в історії нашого малярства завдяки своїй надзвичайній послідовності, безкомпромісності та радикалізму. Треба бути надзвичайно відважним, щоб у мистецькій творчості, примхливій і непередбачуваній, через усі щаблі пекельної логіки, навіть якщо вона здається абсурдною, дійти до останнього, остаточного вироку».

Зачарований постаттю Владислава Стшемінського був польський режисер Анджей Вайда. Польський аванґардист став головним героєм останнього фільму «Powidoki» («Післяобрази» — укр.).

«Післяобраз це зображення, яке залишається в нашому полі зору після того, як ми перестаємо дивитися на об'єкт, що його викликав. Наприклад, сонце. Саме цей момент, це враження Стшемінський хотів зафіксувати у своїх картинах». В Анджей Вайда розповідав, що ідея зняти фільм виношувалася у нього 20 років і він чекав, поки актор, якого він планував на роль головного героя, Боґуслав Лінда, доросте до цієї ролі.

Бенефіс мармуру в Оронську: виставка скульптур Марії Папи Ростковської

07.05.2023 13:00
Марія Папа Ростковська говорила про мармур, що він схожий на живе море, яке вона хотіла б оживити у своїх скульптурах. Виправдовуючи свою назву «Тактильний резонанс матерії», виставка особливо підкреслює роль відчуття дотику як явища

СВІЙ ЦЕХ. Музей японського мистецтва і техніки Манґа у Кракові відзначає 30-річчя

29.11.2024 19:20
У програмі «Свій цех» — про колекцію та історію появи у Кракові музею японського мистецтва і техніки Манґа

СВІЙ ЦЕХ. Перлини європейського мистецтва із Музею Ханенків експонуються у Варшаві

15.12.2024 13:40
Польсько-українська співпраця над цим проєктом є винятково важливою як для дослідження вибраних творів мистецтва, так і для можливості презентувати світові українські надбання

СВІЙ ЦЕХ. Стародруки барокового поета, містика і мислителя Анґелуса Сілезіуса можна оглянути у Вроцлаві

25.12.2024 14:30
На виставці у Музеї Пана Тадеуша представлено сім німецькомовних стародруків Анґелуса Сілезіуса з XVII і XVIII століть з колекції Оссолінеум, які торкаються релігійно-містичної тематики його творчості

СВІЙ ЦЕХ. Поліхромія Єжи Новосєльського в костелі Божого Провидіння у Весолій

29.12.2024 17:50
В оформлені неороманського костелу Божого Провидіння у Весолій Єжи Новосєльський мав велику свободу. Він не лише створив поліхромні зображення, а й переробив деякі архітектурні елементи