Перший суд над Стусом відбувся у 1972 році, тоді за звинуваченням в «антирадянській агітації й пропаганді» засуджено поета до 5 років позбавлення волі й 3 років заслання. Частиною «складу злочину» Стуса був, зокрема вірш «Колеса глухо стукотять» присвячений Миколі Зерову.
У 1936 році Зерова — поета, літературознавця і перекладача, жертву сталінських репресій — відправлено на північ за маршрутом: Медвежа Гора — Кем — Соловки.
1972 року, коментуючи вирок суду, Василь Стус писав:
«У збірці "Веселий цвинтар" найбільше клопоту я мав із віршем "Колеса глухо стукотять", присвяченим пам'яті замученого М. К. Зерова. Я його відстоював до кінця, заперечуючи його антирадянський характер; Ось цей вірш:»
Василь Стус
* * *
Пам'яті М. К. Зерова
Колеса глухо стукотять,
мов хвиля об паром,
стрічай, товаришу Хароне,
з лихом і з добром.
Колеса б'ють, колеса б'ють,
кудись торують путь.
Уже. Додому не вернуть,
додому не вернуть.
Колеса глухо стукотять,
колеса стукотять
в христа, в вождя, в усіх божат
і в мать і перемать,
Москва, гора Ведмежа, Кем
і Попів острів — шлях
за ґратами, за вартами.
розбухлий на сльозах.
І знову В'ятка, Котлас, Усть-
Вим, далі — до Чиб'ю.
Рад-соц-конц-таборів союз,
котрий Господь забув,
диявол теж забув. Тепер
тут править інший бог:
марксист, расист і людожер —
один — за трьох.
Москва — Чиб'ю, Москва — Чиб'ю,
печорський концентрак
споруджує нову добу
на крові і кістках.
Wasyl Stus
* * *
Pamięci Mykoły Zerowa
Stukoczą koła, głucho biją
jak w czarną burtę fale.
Przeprawi nas towarzysz Charon –
przez dolę i niedolę.
Stukoczą koła, w rytm stukotu
biją, torują, kują w mroku
szlak bez powrotu,
szlak bez powrotu.
Stukoczą koła, pęd przemieli
chrystusów, bożków i idoli,
ojczyznę, mat’ twoju i wodza.
Moskwa, Góra Niedźwiedzia,
Wyspa Popowa, Kiem.
Zlana łzami, za kratami –
droga okolona drutem.
Dalej – Wiatka, Kotłas, Ust’-
wym, Czibiu. Komi.
SowSocKoncŁag Sojuz –
Bóg zapomniał o nim
i Szatan wzrok odwraca.
Nowy bóg nad niebem:
marksista, ludożerca, rasista
– w trójcy jeden.
Moskwa-Czibiu. Uchta.
Komi.
Łagier peczorski.
Jutrznia nowego świata
lśni
nad stertą kości.
przełożył Marcin Gaczkowski
Запрошуємо послухати поезію у звуковому файлі — читають Яна Стемпнєвич і Марцін Ґачковський.
МҐ
