«Хто сміється?»: про нові переклади польської прози

Читання як «довгий, ритмічний танець», книжка як «рівномірна стилістично страва». Заглядаємо на перекладацьку кухню Юрія Завадського, поета, видавця та перекладача. Юрій готує дві свіженькі польські літературні страви — репортаж Зємовіта Щерека та роман Зити Рудзької. Нові книжки скоро потраплять на полиці українських книгарень. Перша з них — «Wymyślone miasto Lwów» Зємовіта Щерека — репортаж з елементами фікшину (видавництво Czarne 2022, номінація на Літературну премію Центральної Європи «Angelus» 2023). Щерек у своїй книжці справедливо розвінчує українські та польські міфи про місто Лева. Друга — «Ten się śmieje, kto ma zęby» Зити Рудзької — книга, яка просто зачарувала польських читачів та літературознавців. У 2023 році авторка отримала за неї Літературну премію міста Варшави, а також найпрестижнішу з польських літературних нагород — «Nike».

Юрій Завадський

Фото: Ростислав Кузик (з дозволу автора)

«Ten się śmieje, kto ma zęby» історія перукарки Вери — незалежної, сильної, досить прямолінійної та прагматичної жінки. Веру ми зустрічаємо в досить важкий для неї період серйозних фінансових проблем. І тримаємо за неї кулаки, бо Вера має зробити дещо важливе. Вона має поховати свого чоловіка.

«Сьогодні ми нагороджуємо Веризм. Після вагань я записую цей термін з великої літери», — сказала Інґа Івасюв, голова журі літературної премії «Nike», у промові на честь Зити Рудзької.

Переклад — нове життя кожного твору та кожної авторки й автора, які починають розповідати свої історії іншою мовою, в іншому контексті, потрапляючи до нових умів та сердець.

Що каже про книжки Рудзької та Щерека український перекладач?

Марцін Ґачковський: Хто сміється?

Юрій Завадський: (сміх) Сміється той, хто має зуби!

МҐ: Коли українською мовою вийде успішна книжка Зити Рудзької?

ЮЗ: Якщо тернопільське видавництво «Богдан» встигне вирішити всі свої справи, то книжка цього року вийде. Але переклад ще незавершений.

МҐ: Там дуже незвична мова, справжній виклик для перекладача. Як тобі з цим матеріалом працюється?

ЮЗ: Мені надзвичайно цікаво працювати з цією мовою, бо стилістично текст рівномірний, цікаво написаний. Це такий довгий ритмічний танець з елементами фразеології, локальної, особливої лексики, поточної мови, щоденної, «трамвайної». Маємо справу з мовою перукарні. Так, це можна вважати викликом, проте, в першу чергу, це для мене дослідження моєї польської мови та перевідкривання української. Цю балаканину головної персонажки треба якось адекватно і натурально переказати українською.

МҐ: Тобі сподобалась постать цієї варшавської перукарки?

ЮЗ: Я мешкаю на проспекті Степана Бандери в Тернополі. Через дорогу маю невелику перукарню, яка називається «Міранда». Я там ходжу стригтися. Мене захопило усвідомлення того, що я можу заглибитися в уявний ілюзорний світ уявної ілюзорної перукарки. Як літературознавець я маю окремі зауваження. Як читач прози — також. Але Рудзькій вдалося створити полотно, контекст, суцільну, стилістично рівномірну страву, яку дуже цікаво і приємно їсти.

МҐ: Так, цей світ цілісний та довершений. До речі, про вигаданий, уявний світ. Ще одну книжку польською мовою відомого автора очікуємо у твоєму перекладі. Зємовіта Щерека «Вигадане місто Львів». Так звучатиме назва?

ЮЗ: Поки що маємо версію «Уявне місто Львів». Питання, чи той Львів вигаданий, чи він з уяви. А йдеться Щереку про дуже цікаві речі, про які не часто говорять в українських та польських контекстах. У польському контексті книжка може здаватись в окремих аспектах смілива, занадто відверта.

МҐ: Думаєш, там забагато української перспективи?

ЮЗ: Ні, ця книжка для українців може бути так само болючою. Навіть видавець обурювався…

Запрошую послухати інтерв'ю в звуковому файлі.

Марцін Ґачковський