Українська Служба

Дмитро Лазуткін — «Європа може спати спокійно»

03.02.2023 20:00
Дмитро Лазуткін — український спортсмен, журналіст, телеведучий та... блискучий поет.
Аудіо
  • Дмитро Лазуткін — «Європа може спати спокійно»
Європа — ілюстраційне фотоPxhere.com — CC0 Domena publiczna

Дмитро Лазуткін / Dmytro Łazutkin

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА

 

вітаємо вас шановні гості

так сталося що нафти у нас немає

тому все що вам треба

ми можемо відати кров’ю

крові у нас вродило вдосталь

 

кров – наша національна валюта

бо чим нам розплачуватися ще

кров – наша національна ідея

бо стрімко згортається і тече у сиру землю

 

з крові наші автобуси

з крові наші верстати

наші жінки найкращі – з крові і молока

кров можна смоктати шприцами

а можна насосом качати

з відданістю вампіра

з впевненістю бика

 

як виявилося вишивати на рушникові теж треба кров’ю

бо інакше стежини долі заплутаються

ніби студенти-хіміки

на лабораторній роботі

 

кров – міцна мов ранкова кава

кров дешева як ніколи

кров солодка і кров солона

кров у зручній упаковці

українського солдата

 

W LABORATORIUM


witajcie mili goście

ropy niestety brak

od dziś wszelkie opłaty

regulujemy krwią

tej mamy pod dostatkiem

 

krew naszym kapitałem

ideą narodową

walutą która krzepnie

i wsiąka w matkę ziemię

 

z krwi nasze autobusy

z krwi miejsca pracy

z krwi rumieńce

naszych najlepszych kobiet

 

krew pobieramy strzykawką

krew zasysamy pompą

z uporem wampira

i zajadłością byka

 

krwią wyszywane są nasze sztandary

bez nich błądzimy jak młody chemik

w laboratorium

 

krew mocna jak poranna kawa

krew jak nigdy tania

krew słodka krew słona

od dziś w poręcznym opakowaniu

ukraińskiego żołnierza

 

КОНТУЖЕНИЙ

 

сапери двічі не помиляються

говорив мій знайомий художник

я жодного разу не схибив

інакше б я тут не стояв

 

і починає розповідати

як розібрався з тим замінованим уазиком

каже нам потрібен був транспорт

щоб вивозити поранених переважно важких

 

а контузило мене вже під час мінометного обстрілу

коли я був під щастям

 

в ногах шість осколків засіли

але найгірше те що почав втрачати зір

відправили до києва

після двох операцій стало краще

декого він навіть впізнає

часом з диму і густого туману

з’являються зовсім несподівані люди

кричать до нього беззвучно

у них дірки замість ротів

і очі як у риб

 

на ранок він бачить все чорно-білим

жаліється що не може більше бути художником

бо не розрізняє кольорів

 

його дружина каже: не слухайте це він навмисно так говорить

я знаю  він знову на війну хоче

але сапери двічі не помиляються

 

URAZ

 

saper tylko raz się myli

mówi znajomy malarz

nigdy nie drgnęła mi ręka

nie byłoby mnie tu

 

i zaczyna opowiadać

jak rozminował uaza

potrzebowaliśmy transportu

żeby ewakuować rannych przeważnie ciężko

 

pod ługańskiem

trafiłem pod ostrzał moździerzowy

dwa kroki od szczastia

 

w nogach utkwiło mi sześć odłamków

a najgorsze że zacząłem tracić wzrok

wysłali mnie do kijowa

miałem już dwie operacje

 

niektórych z trudem poznaje

ale czasem z dymu i gęstej mgły

wyłaniają się twarze obcych

krzyczą do niego bezgłośnie

mają otwory zamiast ust

i rybie oczy

 

rano widzi wszystko na czarno-biało

skarży się że nie będzie już malarzem

bo nie rozróżnia kolorów

 

żona mówi: nie słuchajcie go

on tak wymyśla

znowu chce na wojnę i tyle

ale saper myli się tylko raz

  

ГЛОБУС

 

відтепер

кохана

ти – мій глобус

на повні груди здригається ніагара

і квітне повітряним озером нанизаним на сонце

бездоганно видовжена аргентина

підбирає кордони можливого

але і за ними

запливає у сни мої

антарктида

дмухаючи холодом

на вулкани нової зеландії

соковита пляма нью-йорку

перегукується з поштовхами стегон

на півдні африки

джакарта змушує видихати

коли

щось б’є ногою зсередини

мая-гері

йоко-гері:

тренуються малі окінавські каратисти

стрибає живіт

танцює маленька крапля києва

 

тримає удар

європа може спати спокійно


GLOBUS

 

od dziś

najdroższa

będziesz moim globusem

 

pełną piersią trwoży się niagara

rozkwita niebiańskim jeziorem nawleczonym na słońce

 

nienagannie smukła argentyna

podpiera granice możliwości

ale tuż za nimi

brodzi w moje sny

antarktyda

zionąca chłodem

na wulkany nowej zelandii

 

soczysta plama nowego jorku

współbrzmi z muśnięciami ud

na południu afryki

 

dżakarta wstrzymuje oddech

kiedy

od wewnątrz kopie jakaś nóżka

mae-geri

yoko-geri:

to trenują mali karatecy z okinawy

podskakuje brzuch

tańczy kropelka kijowa

wytrzymuje cios

europa może spać spokojnie


przełożył Marcin Gaczkowski


Запрошуємо послухати передачу в звуковому файлі.


МҐ

Перекладачки розповіли про роботу під час війни  

25.06.2022 19:10
Наталія Ткачик: Через тексти про російську агресію, ця війна проходить подвійно через мене. Бо це рефлексії авторів  

Юрій Завадський – вірші воєнного часу

27.08.2022 16:20
Ми пропонуємо вашій увазі три вірші тернопільського поета Юрія Завадського в оригіналі та польських перекладах – Марціна Ґачковського, Януша Радванського та Пауліни Цюцької. Українські оригінали читає Володимир Гарматюк, переклади – Марцін Ґачковський.

Михайль Семенко. Тричі «Місто»

02.09.2022 19:13
Цього разу в рубриці «Поетичні діалоги» ми пропонуємо увазі слухачів три урбаністичні вірші Михайла Семенка в оригіналі та польських перекладах Адама Поморського та Марціна Ґачковського. Українські тексти читає Антон Марчинський, переклади – Марцін Ґачковський. Михайль Семенко (1892–1937)  – поет-футурист, сміливий експериментатор та провокатор, творчість якого посіла надзвичайно важливе місце в авангардних тенденціях української літератури 1920-х років XX століття. Він загинув під час сталінського терору в одній з київських в’язниць, розділяючи трагічну долю більшості представників «розстріляного відродження».  

Чеслав Мілош — «Іншого кінця світу не буде»

01.10.2022 17:33
У рубриці «Поетичні діалоги» ми пропонуємо увазі слухачів два вірші Чеслава Мілоша — «Пісенька про кінець світу» та «У Варшаві» — в польському оригіналі та українських перекладах Сергія Жадана. Оригінальні тексти читає Марцін Ґачковський, переклади — Антон Марчинський. Чеслав Мілош (1911–2004) — польський поет, автор прозових творів — романів, есеїв, 1980 року став лауреатом Нобелівської премії з літератури

Розмовляю з тобою тихо — Рафал Воячек

25.11.2022 20:03
У рубриці «Українсько-польські поетичні діалоги» три вірші легендарного польського поета Рафала Воячека в перекладах Дмитра Павличка. Рафал Воячек (1945–1971) — культовий автор, зразковий «проклятий» поет, один з найбільш таємничих польських поетів двадцятого століття: провокатор і скандаліст, життя закінчив передчасно, залишаючи тексти виняткової експресивності. Воячек народився у містечку Міколові, вчився на філологічному  факультеті Ягеллонського університету, згодом переїхав до Вроцлава, де працював техніком на станції обслуговування автомобілів. Як поет дебютував 1965 року. Автор чотирьох поетичних збірок, дві з яких вийшли посмертно.