ПОЕТИЧНІ ДІАЛОГИ. В’ячеслав Левицький: «Провокація та польська вигадка».

«Українсько-польські поетичні діалоги» не збавляють обертів. На черговий випуск передачі запрошує її герой — київський поет та літературознавець В’ячеслав Левицький. Читаємо вірші з його збірки «Unplugged» (видавництво «Anagram», Варшава 2023) — в авторському виконанні українською та в польських перекладах Ришарда Купідури. Послухайте обов’язково! Крім справжньої поезії та дружби вас чекають люмінесцентні собаки, дощовий карильйон та екскурсійне бюро, не подібне до жодного іншого у світі.

Ришард Купідура та В’ячеслав Левицький

(з приватного архіву)

В’ячеслав Левицький

Київські люмінесцентні собаки

 

Адамові Лешкевичу

 

на вечірніх київських вулицях

без електрики

видно людей

поки видно їхніх собак

 

поки хаскі простує в нашийникові

який полискує мов новорічна гірлянда

 

поки ретривер іде

у переливчастій пелерині

міркуючи що він поет із «… Трактату» Чеслава Мілоша

 

поки пані допотопним телефоном підсвічує дорогу

для чихуахуа

крихітної наче заряд на його батареї

 

добрі пси

напинають повіддя

знеструмлених вулиць

тягнучи за собою господарів і перших зустрічних

затихлі крамниці й кавʼярні

облетілі крони світлофорів та квітники

аптеки спорожнілі наче блістери у сезон застуд

 

– Прометею! Прометею! –

викрикує дівчина з дредами

поки її джек-расел помчав шукати

припасену кістку світла

 

Прометею…

Прометею…

он воно виявляється хто розпорпав

сьогоднішній місяць над Києвом

 

Kijowskie psy luminescencyjne

 

Adamowi Leszkiewiczowi

 

na wieczornych ulicach Kijowa

bez elektryczności

widać ludzi

póki widać ich psy

 

póki husky stąpa w obroży

która połyskuje niczym noworoczna girlanda

 

póki retriever idzie

w opalizującej pelerynce

sądząc że jest poetą z „Traktatu” Czesława Miłosza

 

póki pani oświetla drogę przedpotopowym telefonem

dla chihuahua

niepozornego jak poziom naładowania baterii

 

dobre psy

napinają smycze

pozbawionych prądu ulic

ciągnąc za sobą właścicieli i przypadkowych przechodniów

przycichłe sklepy i kawiarnie

pobladłe korony sygnalizatorów i kwietniki

apteki opustoszałe jak blistry w grypowym sezonie

 

 

– Prometeuszu! Prometeuszu! –

krzyczy dziewczyna z dredami

póki jej terier pobiegł szukać

schowanej kości światła

 

Prometeuszu...

Prometeuszu...

i stało się jasne kto tej nocy

wykopał nad Kijowem księżyc

Рапсодія перукарні

 

можна стати зненацька

витвором перукарки

яка слухає Ференца Ліста

хоч і міркує про Елвіса

 

її музика проривається

в ненастроєний рояль моєї зачіски

 

забиваючись поміж струн

 

огортаючи віддзеркалення

дівчини в камуфляжі

яка зазирає знадвору:

 

«скільки коштує

дати раду посіченому?..»

 

я вийду звідти рапсодією

що буде сунути вулицями

із ваганням:

 

посіченому

життю

коханню

чи травню?..

 

я простуватиму зі своїм роялем

який рокотатиме довго

після перукарні

 

де щоденно слухають Ліста

 

у розпал війни

 

поруч із військовою частиною

 

Rapsodia fryzjerska

 

A i tak się zdarzyć może

że skomponuje cię raptem fryzjerka

która słucha wprawdzie Liszta

lecz o Elvisie wciąż rozmyśla

 

i oto przenika jej muzyka

w czupryny mej nienastrojony fortepian

 

gubiąc się pomiędzy strunami

i wijąc się wokół odbicia dziewczyny

która cała w moro zagląda do salonu:

 

„czy da sobie pani radę z moimi rozdwojonymi?”

 

wychodzę stamtąd rapsodią

i snuję się po ulicach

z wahaniem:

 

rozdwojonymi

życiami

miłościami

czy kwietniami?

 

i niosę swój fortepian przez miasto

a ten dźwięków nie przestaje rozlewać

po wizycie w salonie

w którym co dzień słuchają Liszta

w samym środku wojny

obok jednostki wojskowej

***

 

Усі фото й відео, пишуть у федерації зла, – провокації.

Усі трупи зі зв'язаними руками – провокації.

 

Усі смерті – провокації,

й усі життя – теж обурливі провокації.

 

Усі літери у слові «Буча» – не менша провокація,

ніж козацький чуб,

який розростається в цьому слові

під час читання справа наліво.

 

Уся варшавська траса –

провокація та польська вигадка.

 

Як і велосипед

біля трупа на в’їзді до Бучі,

бо справжні маленькі люди у великій літературі

не катаються на велосипедах.

 

І взагалі сніг у квітні,

сніг у квітні –

ось чистісінька провокація!

Хто зараз його кликав

до Бучі,

до трупів,

до траси поміж життями та літературами?

 

І війна, додають, – це провокація також,

але принаймні вона йде за планом.

 

І вона йде,

шкутильгає до себе додому,

залишаючи сліди

чорним по білому.

 

* * *

 

Te wszystkie zdjęcia i nagrania – mówią w federacji zła

– to prowokacja.

Te wszystkie trupy ze związanymi rękami – zwykła prowokacja.

 

Każda śmierć to prowokacja,

a każde życie to także skandaliczna prowokacja.

 

Wszystkie litery w słowie „Bucza” to – a jakże – prowokacja

Taka sama jak czub kozacki,

który wyrasta z tego słowa

jeśli się je czyta z prawej do lewej.

 

Cała trasa warszawska –

prowokacja i polska mistyfikacja.

 

Jak rower

przy zwłokach przy wjeździe do Buczy,

bo naprawdę mali ludzie w wielkiej literaturze

nie powinni jeździć na rowerach.

 

I w ogóle śnieg w kwietniu,

śnieg w kwietniu –

czystej wody prowokacja!

Kto go tu prosił?

do Buczy,

do trupów,

na drogę między życiem a literaturą?

 

A wojna – dodają – to także prowokacja,

ale ta przynajmniej idzie zgodnie z planem.

 

I ona idzie,

kuśtyka do domu,

zostawiając ślady

czarno na białym.

 

przełożył Ryszard Kupidura

12:49 В’ячеслав Левицький: «Провокація та польська вигадка». Вірші зі збірки «Unplugged»

 

Запрошуємо послухати поезію у звуковому файлі — читають В’ячеслав Левицький, Марцін Ґачковський та Ришард Купідура.

МҐ