Книжковий ярмарок у Любліні: малий формат — багато світів

За масштабом книжковий ярмарок у Любліні поступається великим подіям у Варшаві чи Кракові, проте дає більше простору для неспішного ознайомлення з літературними новинками й розмови з видавцями. Тут поруч опинилися книжки про Люблінщину, переклади української літератури, дитячі книжки, комікси та невеликі незалежні видавництва.

Стенд видавництва «Майстерні культури» (Warsztaty Kultury), Люблін, вересень 2026 року

Христина Срібняк / УСПР

Наприкінці вересня Люблін на три дні перетворився на місце зустрічі письменників, видавців і читачів. Одночасно у місті відбувалися дві великі літературні події — «Люблін — місто літератури» та другий Люблінський книжковий ярмарок. «Місто літератури» зосередилося передусім на зустрічах і дискусіях, тоді як ярмарок дав можливість безпосередньо познайомитися з видавничою пропозицією. Поруч із великими польськими видавництвами тут можна було знайти невеликі незалежні редакції, книжки про сам Люблін і Люблінщину, переклади української літератури, білоруські видання, комікси та книжки для дітей. За масштабом його складно порівнювати з книжковими подіями у Варшаві чи Кракові. Водночас більш камерний формат має свої переваги. Менша кількість видавництв і більше простору дають можливість уважніше роздивитися асортимент, а головне — поговорити безпосередньо з видавцем біля його стенду, запитати про конкретну книжку чи дізнатися більше про історію її появи.

Одним із таких видавництв є «Континенти» (Kontynenty). Історія журналу, навколо якого сьогодні працює видавництво, почалася ще 1964 року. Він виходив до 1989-го, а у 2012 році був відроджений. Сьогодні видавництво спеціалізуються на літературі про різні частини світу. Серед авторів, яких видають «Континенти», є Ришард Капусцінський. Видавництво публікує його раніше не видавані в Польщі репортажі з Індії, Афганістану, Японії, Латинської Америки та Африки. Є також Редьярд Кіплінг — не лише «Книга джунглів» у новому виданні, а й його репортажі з Японії, Америки та навколосвітньої подорожі. Окремий інтерес становлять ілюстрації батька письменника, Джона Локвуда Кіплінга.

«Ми відчуваємо обов'язок допомагати людям розуміти світ. Тому на наших полицях можна знайти японські, китайські та індійські казки з прекрасними ілюстраціями XVII, XVIII та XIX століть. У нас справді надзвичайні речі, а передусім — квартальник "Континенти". Тобто подорожі навколо світу з найкращими польськими провідниками, тобто письменниками, репортерами, мандрівниками, які знають світ і розуміють його, та вміють красиво про нього розповідати», — пояснив видавець Даріуш Федор.

Література видавництва «Континенти» (Kontynenty) на Люблінському книжковому ярмарку

Ще один автор у каталозі — Фрітьоф Нансен. Видавництво підготувало повний запис його арктичної експедиції на кораблі «Фрам», доповнивши текст фотографіями, зробленими під час подорожі. Перший том має понад 660 сторінок і містить десятки фотографій та рисунків. Другий том видавець анонсував саме під час Люблінського ярмарку.

«Це найважливіша книжка, яку ми видали цього року, намагаючись у жодному місці не відходити від оригіналу. Передусім тут немає жодних скорочень. Це повний запис, повний щоденник цієї експедиції», — розповів Федор.

Видання доповнене примітками, які пояснюють географічний та історичний контекст. Але особливо видавець наголошує на фотографіях, переважно зроблених самим Нансеном. За його словами, вони дають змогу побачити регіон, який до експедиції практично не був доступний для дослідження.

Українська література на ярмарку також мала помітне місце. Люблінські «Майстерні культури» (Warsztaty Kultury) вже кілька років видають українських авторів польською мовою — від есеїстики Олександра Бойченка до поезії Василя Слапчука. У 2024 році інституція започаткувала трирічний проєкт перекладу 16 українських книжок. Частина з них виходить у двомовному форматі. Саме прагнення урізноманітнити цю пропозицію привело видавництво, зокрема, до репортажу Софії Яблонської. Українка майже сто років тому виїхала до Франції та вирушила у подорож світом. Її книжку доповнює збірка фотографій, що додає виданню ще один вимір. Водночас одна з амбіцій «Майстерні культури» — давати простір молодим, невідомим або маловідомим українським авторам.

«Оскільки ми не маємо комерційного характеру, то можемо взяти на себе цю працю. Водночас такі імена, як Жадан, звичайно, допомагають нам загалом популяризувати Україну та зацікавлювати нею потенційних читачів», — додав Януш Вашкевич.

Інший приклад невеликого видавництва на ярмарку — вроцлавська Amaltea. Вона спеціалізується на перекладах чеської та румунської літератури, видає книжки молдовських авторів та історичні праці про Румунію. Засновниця видавництва Людмила Коза говорить, що саме література інших країн дає можливість подивитися на знайомий світ трохи під іншим кутом. Чотири романи Amaltea в різні роки потрапляли до фінальної сімки Літературної премії Центральної Європи «Анґелус». Чеськомовний переклад книжки Петра Ракоша також увійшов до п’ятірки фіналістів перекладацької премії.

У каталозі видавництва є сучасні романи та історичні книжки, які через долі героїв розповідають про інші народи й країни. Серед майбутніх видань — книжка Алекса Сферука «Європейка». Автор у 12 років емігрував з України до Чехії, а його книжка розповідає про бабусю та першу половину ХХ століття в Україні.

«Це світ, який водночас нам близький, але й відрізняється від нашого, і, мабуть, саме це найбільше особисто мене приваблює в цій літературі», — говорить Коза.

Важливою рисою Люблінського ярмарку став і локальний акцент. Поряд із книжками, які дозволяють подорожувати іншими країнами та епохами, тут було багато видань, пов’язаних із самим Любліном і регіоном. Свою аудиторію мала й дитяча програма. Працювала «Зона родинного читання», де діти разом із дорослими могли читати та створювати власні книжки. На трьох сценах протягом трьох днів виступили понад сорок авторів.

Ґжеґож Касдепке на Люблінському книжковому ярмарку, 2026

Для багатьох юних читачів ярмарок став передусім нагодою зустрітися з улюбленими письменниками. Серед них був Ґжеґож Касдепке. Хлопчик на ім’я Куба саме після зустрічі з автором розповідав, що любить його книжки за різноманітність: одні з них смішні, інші фантастичні, деякі чогось навчають, а деякі — ні. Головне, за його словами, що їх багато і їх приємно читати. До Касдепке прийшли не лише діти. Кацпер, який читає його книжки ще з дитинства, також чекав на можливість отримати автограф. Він вивчає педагогіку і, можливо, у майбутньому працюватиме з дітьми. Серед його улюблених книжок — «Детектив Позитивка», який входить до списку обов’язкової літератури.

Підготувала Христина Срібняк